Зустріч Віткоффа і Зеленського у Берліні. Чого чекати?

Спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф вирушить незабаром до Німеччини, щоб зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Там відбудеться черговий раунд переговорів про завершення війни.

Стів Віткофф, який очолює спроби Білого дому помирити Україну та Росію, обговорить у Берліні останню версію запропонованої мирної угоди.

Адміністрація Трампа наполягає на досягненні домовленості до Різдва і за останні тижні провела кілька раундів переговорів з українськими та російськими представниками. Станом на зараз, мало ознак, що прорив наближається.

Поки не підтверджено, які саме європейські лідери візьмуть участь у переговорах у Берліні.

Також були різні дані про те, коли саме ці переговори пройдуть. Спочатку видання The Wall Street Journal псиало, що зустріч у Берліні відбудеться у ці вихідні. Пізніше Bloomberg повідомив, що переговори будуть у понеділок, 15 грудня. Також спочатку повідомлялося, що зустріч буде у Парижі. Згодом ЗМІ повідомили, що сторони зустрінуться у Берліні.

The Wall Street Journal, яке першим повідомило подробиці зустрічі, зазначило, що участь мають взяти прем'єр Великої Британії сер Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Підтвердження зустрічі Віткоффа із Зеленським надійшло через кілька днів після того, як Україна передала США оновлену версію свого 20-пунктного мирного плану. Це чергова редакцію пропозиції, що вперше з'явилася наприкінці листопада і спричинила активізацію дипломатичних зусиль.

Питання щодо долі територій на сході України залишається одним із найскладніших на переговорах: Київ відмовляється поступатися землею, яка була незаконно окупована. Водночас Москва знову заявляє про намір силою захопити Донбас у повному обсязі, якщо Україна не виведе свої війська.

Володимир Зеленський скептично відреагував на останню пропозицію Білого дому щодо розв'язання територіального питання, що передбачає виведення української армії з регіону та перетворення його на "спеціальну економічну зону".

Президент України повідомив журналістам, що за умовами, які пропонують США, Кремль обіцяє не просуватися в райони, звільнені українськими силами. Також йдеться про те, що територія між підконтрольною Росії частиною Донбасу та українськими оборонними лініями фактично перетворювалася б на демілітаризовану зону.

Зеленський поставив цю пропозицію під сумнів, сказавши: "Що стримає [Росію] від просування? Або від проникнення під виглядом цивільних?".

Україна та її союзники в Європі заявили, що перемовини під керівництвом США були результативними й відзначили прогрес у доопрацюванні мирного плану. Після його першої появи про цей мирний план говорили, що він віддає перевагу Росії.

Останніми тижнями з'явилися ознаки того, що Трамп втрачає терпіння щодо Зеленського та його прихильників у Європі.

В різкому інтерв'ю Politico на початку цього тижня президент США назвав європейських лідерів "слабкими" і знову закликав Україну провести вибори.

Зеленський заявив, що вибори можуть відбутися протягом 90 днів, якщо США та Європа забезпечать необхідну безпеку.

Вибори в Україні не проводять через режим воєнного стану, запровадженого у лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення.

Поки дипломатичний наступ Білого дому триває, увага Європи зосереджена на тому, як підтримати Україну у випадку укладення мирної угоди — тривають перемовини щодо гарантій безпеки та фінансування.

Український уряд стоїть перед суворою фінансовою реальністю: йому потрібно знайти додаткові 135,7 млрд євро (159 млрд доларів) протягом наступних двох років.

У п'ятницю, 12 грудня, країни ЄС погодилися заморозити на невизначений термін близько 210 млрд євро (247 млрд доларів) російських активів, що зберігаються в Європі.

Є сподівання, що ця домовленість відкриє шлях до того, щоб ці кошти передали Україні у вигляді позики, якщо на саміті ЄС наступного тижня досягнуть угоди.

Ця фінансова допомога необхідна Україні для армії та відбудови міст та сід, які залишилися спустошеними після майже чотирьох років повномасштабної війни.

Цей крок Кремль назвав крадіжкою, а центральний банк Росії заявив, що подасть до суду на Euroclear — бельгійський банк, у якому зберігається більшість російських активів, заморожених після вторгнення.

Посадовці все ще узгоджували точну структуру угоди щодо переорієнтації російських активів на користь України.

При цьому уряд Бельгії виявляв особливий скепсис через юридичні ризики для себе як головного утримувача коштів.

Тим часом повідомлялося, що в останній версії ймовірного мирного плану передбачається швидкий вступ України до Європейського Союзу.

За даними Financial Times, Брюссель підтримує швидку інтеграцію України до блоку — ідею, запропоновану Україною в останньому проєкті, який передали Вашингтону.

Україна офіційно подала заявку на вступ до ЄС за кілька днів після вторгнення 2022 року, але, попри обіцянки пришвидшеної процедури, все ще залишається за кілька років від членства.

Згідно з планом, Україна могла б стати членом ЄС уже в січні 2027 року, повідомила агенція AFP з посиланням на неназваного високопосадовця.

Невідомо, чи Вашингтон погодився з цим пунктом проєкту.