Le Monde написала, що Україна готова на поступки щодо Донбасу. Офіс Зеленського пояснив ситуацію

Французьке видання Le Monde повідомило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.

В Офісі президента України уточнюють: переговори тривають, а демілітаризована зона — лише один із теоретичних сценаріїв. Там кажуть, що французькі журналісти перекрутили слова представника ОП Михайла Подоляка. Сам Подоляк у коментарі ВВС News Україна навів коректні формулювання своїх слів.

Водночас у Кремлі вперше допустили, що на території можуть не бути розташовані ні російські, ні українські війська, але вигадали дуже специфічну схему.

Ключова поступка заради миру

"Київ поступається одним з ключових пунктів переговорів із США та Росією, погоджуючись на створення демілітаризованої зони на Донбасі. Ця поступка, схвалена Європою, має на меті покласти край майже чотирирічній війні", — йдеться в статті Le Monde.

За даними видання, цю інформацію підтвердив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, який пояснив, що такий крок можливий лише за умови взаємного відведення військ та залучення міжнародних моніторингових місій.

"Демілітаризована зона має існувати по обидва боки лінії розмежування. Потрібно чітко визначити, чи виводяться всі види озброєння, чи лише важке. Щоб уникнути порушень, моніторингові місії та іноземний контингент мають стежити за дотриманням домовленостей", — цитує Подоляка Le Monde.

Він додав, що зона стане інструментом контролю за виконанням угод, а участь США у наглядових силах дозволить стежити за переміщенням військ і дотриманням лінії розмежування.

Le Monde зазначає, що крок Києва вже нібито отримав схвалення з боку Європи. Навіть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який раніше закликав не тиснути на Україну, визнав, що країна готова до певних територіальних поступок. До розробки пропозицій долучилися також президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр Великої Британії Кір Стармер.

Видання порівнює майбутню демілітаризовану зону на Донбасі із зоною між Північною та Південною Кореєю, яка існує з 1953 року.

Подоляк пояснює: обговорення поки теоретичне

Тим часом радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин уточнив, що Le Monde некоректно подало слова Подоляка, стверджуючи, що Україна вже погодилася на демілітаризовану зону.

"Михайло сказав загалом, що обговорювати можна різні варіанти, але все залежить від деталей, як це може працювати. Чи погодилась Україна, чи ні — вирішується лише на найвищому політичному рівні або народом України", — підкреслив Литвин.

Пізніше сам Михайло Подоляк уточнив ВВС News Україна:

"На цьому етапі обговорення носить виключно теоретичний характер. У переговорах розглядаються всі можливі формати, зокрема варіант зупинки вздовж лінії прямого контакту. Теоретично такий формат може включати утворення так званої буферної (демілітаризованої) зони, яка потребуватиме активного контролю. Але наразі все це обговорюється лише в рамках гарантій безпеки. Остаточні рішення, звичайно, оголосить президент України", - заявив Подоляк.

Зеленський: території — найчутливіше питання

Під час спілкування з іноземними ЗМІ 11 грудня Володимир Зеленський підкреслив, що питання територій є одним із найчутливіших у нинішньому обговоренні мирного плану.

"Росіяни хочуть весь Донбас, але ми, зрозуміло, цього не сприймаємо. Американці шукають якийсь формат", — сказав він.

За словами президента, США у пропозиції мирної угоди пропонують створити в Донецькій області "вільну економічну зону". Росія водночас називає цю територію "демілітаризованою зоною", тобто коли українські війська виходять із території Донеччини, а російські війська туди не заходять.

"Наша позиція справедлива — ми стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. Тому між цими позиціями триває дискусія, і вона ще не визначена", — пояснив президент.

Він додав: "Якщо хтось відходить з одного боку, як цього хочуть від українців, то чому інша сторона війни не відходить на ту саму відстань у свій бік?"

За словами Зеленського, українська сторона також обговорює менеджмент так званої "вільної економічної" чи "демілітаризованої" зони. Україна зацікавлена не просто в компромісі, а у "справедливому компромісі".

Зеленський підкреслив, що остаточне рішення щодо територій має ухвалювати народ України у форматі виборів або референдуму.

"Зараз насправді багато чого залежить від нашого війська. Від того, що українські військові можуть стримувати, як можуть стояти і де можуть знищувати окупанта. Це впливає на всю дипломатичну конструкцію", — додав президент.

Що кажуть у Кремлі

Паралельно із західними та українськими дискусіями про можливу демілітаризовану зону свою версію "врегулювання" озвучили й у Москві.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що на Донбасі може взагалі не бути військових — ні російських, ні українських.

"Цілком можливо, що там не буде безпосередньо військ — ні російських, ні українських. Так, але буде Росгвардія, буде наша поліція, буде все, що потрібно для підтримання порядку і організації життя", — сказав Ушаков в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант".

Насправді бійці Росгвардії також беруть участь у війні проти України. Частиною Росгвардії є чеченські підрозділи Рамзана Кадирова, які воюють проти України.

Водночас він уточнив, що такий сценарій ґрунтується на позиції Кремля про нібито "російську територію" Донбасу. За його словами, "рано чи пізно, якщо не переговорним шляхом, то військовим, ця територія перейде під повний контроль Російської Федерації".

Москва й далі наполягає: війна може завершитися тільки тоді, коли Донбас повністю перейде під її контроль. Україна ж, підкреслював Зеленський, розглядає відмову від територій як неприйнятну "червону лінію".

Це перший випадок, коли представник Кремля публічно допустив модель контролю над окупованими територіями без участі російської армії — лише за допомогою поліційних структур і Росгвардії.