Атомні субмарини Трампа. Як США змінили ядерну риторику щодо Росії

У понеділок Кремль вперше прокоментував заяву Дональда Трампа про відправку двох атомних підводних човнів у відповідь на пости заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва в соцмережах.

"Ми вважаємо, що всі мають бути дуже акуратними з ядерною риторикою", - заявив речник президента Путіна Дмитро Пєсков.

Чому навіть словесні атаки на цю тему небезпечні, пояснює військовий оглядач BBC Павло Аксьонов.

"Я наказав розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах на випадок, якщо ці безрозсудні та підбурювальні заяви виявляться чимось більшим, ніж просто словами", - заявив Трамп у п'ятницю.

Згодом він додав: "Нам довелося це зробити. Просто нам треба бути обережними".

"Пролунала загроза, і ми подумали, що це неправильно. Тож мені треба бути обережним. І я роблю це, виходячи з (інтересів - Ред.) безпеки нашого народу. Прозвучала загроза з боку колишнього президента Росії", - цитувало Трампа агентство Reuters.

Заява Пєскова стала першою відповіддю російського керівництва на риторичну погрозу президента США.

Хоча Трамп назвав кількість атомних субмарин, які він відправляє, - дві, заява американського президента була розмитою.

З неї важко було зрозуміти, які саме атомні підводні човни і в які райони збирається направити Америка.

У США є чотири класи атомних субмарин, з яких лише один – клас "Огайо" – несе балістичні ракети з ядерними боєголовками. Інші атомні підводні човни - ударні або спеціальні.

Але слова Трампа сприйняли як розпорядження задіяти саме підводні човни класу "Огайо" з ядерними ракетами.

У США таких субмарин 14, з них у боєздатному стані зазвичай перебувають 12, зазначає Nuclear Threat Initiative. З урахуванням невеликих планових робіт на борту та інших причин у світовому океані, згідно з тим самим джерелом, зазвичай перебуває від восьми до 10 таких човнів.

З огляду на те, що атомні підводні човни з балістичними ракетами - лише частина ядерної тріади (разом із міжконтинентальними балістичними ракетами та стратегічними бомбардувальниками), два атомні човни не змінять значно стратегічного ядерного стримування.

Але заяви, тим більше накази, які стосуються ядерної зброї, завжди викликають резонанс у міжнародній спільноті навіть тоді, коли не містять загрози її негайного застосування.

Ядерна зброя є основою стратегічного стримування, і це головна її властивість. Тобто вона виконує свою роль лише фактом свого існування, однією лише загрозою застосування. І тому публічна згадка про таку можливість у формі прихованої загрози це вже практично використання ядерної зброї.

Саме тому ядерна риторика завжди призводить до ескалації напруженості. Світ настільки боїться ядерної війни, що така риторика сама по собі послаблює і так уже розхитану стратегічну стабільність.

При цьому така риторика, а також демонстративні (при цьому навіть незначні) зміни статусу стратегічних ядерних сил є традиційним інструментом російського керівництва.

Через три дні після початку повномасштабного вторгнення в Україну, 27 лютого 2022 року, Путін перевів сили ядерного стримування "в особливий режим"; через рік - оголосив про зупинення участі Росії в Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО-ІІІ); у вересні 2024 року змінив ядерну доктрину, а в листопаді Росія вдарила по Дніпру балістичною ракетою "Орешник" у неядерному оснащенні.

Це тільки найпомітніші кроки, але, крім них, російське керівництво на різних рівнях дозволяло собі досить вільно розмірковувати про можливості застосування ядерної зброї. І заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв - один із найяскравіших ораторів на цій сцені.

США теж зробили свій внесок у розхитування міжнародної стратегічної стабільності, ініціювавши з 2000-х років припинення кількох важливих договорів, але досі риторика керівництва США була помірнішою.

Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у 2017-2018 роках, той самий Трамп дозволяв собі гучні висловлювання проти КНДР. Якось він написав у твітері, що його ядерна кнопка "набагато більша і потужніша", ніж у північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Але вступати в пряму публічну полеміку з Росією і тим більше відкрито віддавати накази стратегічним ядерним силам у рамках такої дискусії Білий дім собі досі не дозволяв, демонструючи стриманість та відповідальний підхід до цього питання.

У полеміці з РФ Трамп і сам досі називав ядерну зброю "словом на букву Я", підкреслюючи небажання вкотре згадувати про неї в публічних виступах.

Нинішній наказ Трампа про висування атомних підводних човнів у "певні райони" став очевидною ознакою зміни такої позиції. Він привів до того, що тепер Кремль виступає із заявами, намагаючись знизити рівень ескалації.

"У таку полеміку не хотілося б ніяк втягуватись і не хотілося б це коментувати. Ми дуже акуратно ставимося до будь-яких заяв, пов'язаних з ядерною проблематикою", - сказав речник президента Росії Дмитро Пєсков.

"Ви знаєте, що Росія займає відповідальну позицію, позиція президента Путіна чудово відома. Росія дуже уважно ставиться до тематики ядерного нерозповсюдження, і ми вважаємо, що всі мають бути дуже обережними з ядерною риторикою", - наголосив він.