Архіви 2010-10

Коли говорять про країну, де найкраще живеться жінкам, завжди згадують про Швецію.
Цього року дані Міжнародного Економічного Форуму поставили Швецію, яка раніше була першою, на четверте місце - після Ісландії та ще двох скандинавських країн.
Рівні права, рівна декретна відпустка для жінок і чоловіків, один з найвищих у світі відсотків жінок у владі й топ-менеджменті. Один з найголовніших політичних принципів держави - про рівні права й можливості для всіх. Як тут жінкам не полюбити Швецію? Особливо українським жінкам?
У рейтингу гендерної рівності Всесвітнього Економічного Форуму Україна стоїть на 63-му місці - між такими світочами фемінізму, як Венесуела й Ботсвана.
Для порівняння - деякі інші країни.
1. Ісландія.
4. Швеція.
8. Лесото (хто б подумав? Країна дала право голосу жінкам у 1965 році, але зараз активні гендерні реформи дають плоди).
15. Велика Британія (якщо врахувати, що голова держави - Королева, то якось низькувато).
18. Латвія. (Президентом була Вайра Віке-Фрайберга з 1999 по 2007 рік).
19. США. (Треба трохи повчитися у Латвії).
22. Мозамбік.
27. Монголія.
34. Молдова. (І, до речі, в індексі загальної якості життя нещодавно Молдова обігнала Україну та інші країни СНД).
35. Литва.
41. Казахстан.
43. Польща.
45. Російська Федерація (піднялася на 6 пунктів за останній рік завдяки покращенню представництва жінок у владі).
46. Франція (страшенно впала).
52. Ізраїль (співзаснований жінкою, киянкою Ґолдою Мейр).
54. Гондурас (який же рейтинг без нього?)
64. Україна.
Члени Євросоюзу Чеська Республіка (65), Румунія (67), Словаччина (71), Італія (74 і постійно погіршується), Угорщина (79 місце, і впала за останній рік на 14 пунктів) і Мальта (83) гуляють позаду України.
В рейтингу економічних можливостей для жінок Україна на 43-му місці. Здоров'я і виживання - на 56-му. (В Україні радше проблема з тим, як мруть чоловіки середнього віку). В рейтингу політичної влади - на 105-му (попри роки Юлії Тимошенко на телеекрані, Україна має низький відсоток жінок у парламенті й уряді).
Зате в індексі освіти Україна на 23-му місці. На відміну від багатьох інших рейтингів - скажімо, корупції, свободи слова чи безпеки журналістів, - рейтинг гендерної рівності в освіті демонструє Україну як цивілізовану країну. 100% рейтинг грамотності, рівна початкова й середня освіта, більша кількість жінок із вищою освітою - це ті великі плюси України, на яких інколи в пресі забувають наголошувати.
Так от до чого тут Швеція?
Вперше я позаздрила шведським жінкам під час короткого візиту до південного міста Мальме кілька років тому. Там у кафе я розговорилася з місцевим Фредриком, який також любив Астред Ліндгрен і чув про Полтавську битву. Він мав дворічного сина, який жив у нього два тижні, а потім стільки ж - у колишньої дружини.
Мого здивування Фредрик не зрозумів: а як же ще? Це ж його дитина, він любить сина, йому приносить задоволення за ним доглядати. І як оце від такого золотого чоловіка жінка пішла, здивувалась я, хоч відповідь явно читалася в мішках під очима і в жилках на носі мого випадкового знайомого.
Як з'ясувалося, шведські чоловіки беруть куди більшу роль у вихованні дітей і беруть декрет. Проте немає межі прагненню до рівності. Декретна відпустка для обох статей - 480 днів, проте чоловіки вибирають лише її 5 частину. Дехто бачить у цьому ознаку нерівності.
Жінки заробляють на 15% менше, ніж чоловіки. Серед директорів найбільших відкритих акціонерних товариств жінок - лише 8 із 269. Третина шведських жінок працює неповний робочий день.
Шведська журналістка Хелене Армквіст написала репортаж на англомовному сайті Бі-Бі-Сі, де перечислює, яка ще нерівність існує в Швеції.
"Уряд уже надає податкові пільги для родин для того, щоб вони користалися такими послугами, як прибирання, прання й садівництво, але чи має уряд робити більше?
Чи має уряд надавати більше догляду за дітьми? Чи він має змушувати батьків і матерів брати декретну відпустку порівну? У Швеції на цю тему тривають інтенсивні дебати", - пише вона.
Як журналіст і жінка, я особисто не можу дочекатися, поки такі дебати вийдуть на перший план і в Україні, потіснивши двобої між політичними персоналіями.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Всім відомо, що любов - це біль. Але це й ліки від болю.

Дослідники Стенфордського університету у США твердять, що ділянки мозку, які відповідають за реакцію на біль, також реагуюуть на думки про кохання. Студентам-піддослідним завдавали невеликого болю, і ті, хто дивився на фото коханих, менше його відчували.

Те, що гостра закоханість викликає відчуття, подібне до сп'яніння, знають всі, хто колись це відчуття переживав, і всі, хто читав класичну поезію. Той-таки Омар Хайям, перський поет, який здобув популярність на пострадянському просторі в російських перекладах (в англомовному світі його знають куди менше), постійно ставив поруч любов і вино. Проте з наукової точки зору любов більше нагадує героїн.

Відчуття гострої закоханості діє на ті ж самі мозкові центри, що й опіати.
Виявляється, саме ці ділянки мозку кажуть своєму власникові чи власниці: це супер, це чудово, роби це далі, це дуже тобі потрібно, без цього пропадеш, тільки в цьому сенс, це єдина цінна річ у житті.

Я ніколи не вживала героїну. Але добре знаю, що таке шалена закоханість. Це справді наркотик. Вона спотворює сприйняття світу, кидає тебе від нещастя до щастя із багатьма відгалудженнями сюжету й фальшивими закінченнями, як голлівудський трилер, вона справді тамує біль - як відступають недуги, коли коханий бере тебе за руку! - тільки щоб завдати ще більшого.

В останні роки регулярно публікуються дослідження про те, що любов пояснюється тим чи іншим гормоном, виникає завдяки певним феромонам і визначеним характеристикам.

Досі не пояснено, проте, чому любов помирає. Ніхто не знає, чому висихають потоки окситоцина, чому через три роки шаленства раптом рука коханого вже не приносить полегшення, та й руку цю не завжди тобі простягнуть.

Але є такі пари - і це теж давно відомо, - у яких не вмирає закоханість. Їх дуже мало, але вони є. Комусь таки вдалося знайти людину, яка і через тридцять років може обійняти, і прийде щастя. І це також ніхто не може пояснити.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Складані меблі, загадковість, м'ясні тюфтельки в томатному соусі й українські кольори, які при ближчому розгляді виявляються шведськими. Що це? Мережа меблевих супермаркетів ІKEA, яку англійською вимовляють як Айкія.

Ікеа досі так і не з'явилася в Україні, проте справа її вже давно живе й процвітає. Мій приятель, художник Льоша, не визнає жодних інших меблів. Він і його діти малюють, вирізають, клеять на Ікеївських столах і сидять на їхніх табуретках.

Усі спроби шведського меблевого гіганта відкрити магазин в Україні досі натикалися на проблеми з плануванням, якісь нестачі папірців, раптові виникнення попередніх претендентів на землю і таке інше. Щодо Росії, де працює з дюжину магазинів компанії, ІKEA взагалі стала одним із найгучніших критиків корупції в тій країні; топ-менеджери меблевої компанії торік називали такі прізвища у зв'язку зі звинуваченнями в вимаганні хабаря, які пересічний російський правоохоронець, мабуть, і не вимовить без здригання.

Після затримок з відкриттям уже готового магазину в Самарі (місцева влада звинувачувала саму ІKEA в відмові виправляти недоробки) компанія втратила терпець і оголосила призупинку будь-яких нових інвестицій у Росію, куди вклала понад 4 мільярди доларів США із 2000 року. В Україні ж цій мережі взагалі не вдалося відкритися. Чутки про те, що вона з'явиться ось-ось то в Одесі, то під Борисполем, так і не підтвердилися.

Проте художника Льошу ці всі речі не обходять. У нього є знайомий, який приймає замовлення за каталогом, їде в Польщу, де купує для Льоші й ватаги інших фанатів функціонального дизайну їхні полички й стільчики, якось там доходить порозуміння з митниками і їде назад.

Історія ІKEA в Україні, отже, - це часто історія благородних капіталістів, які прагнуть забезпечити майже братерський народ дешевими меблями, і хитрих корупціонерів, які їм цього не дають. Вихідці з України, змучені національним товаровиробником, просто в екстазі від усього, що пропонує ІKEA, від хідників до дитячих ліжок, від матраців до дешевої їдальні, що пахне радянською школою. Моя приятелька Тетяна, яка виховує дитину у Вашингтоні, ридає від того, як продумані там дитячі ігрові майданчики і як усе барвисто й гарно. А колега Ірина, яку лондонська опера ніяк не відволіче від згадок про збирання радянських меблів, ледь не плаче, описуючи, як у їхніх шафах дірка - завжди там, куди має заходити пиптик.

Проте на західних ринках компанія ІKEA відома як майже невідома, а часом і геть підозріла. Вона досі перебуває у власності родини засновника Інґвара Кампрада, 84-річного патріарха, який мешкає у Швейцарії. Журнал "Форбс" називає його одинадцятою найбагатшою людиною світу зі статками в 23 мільярди доларів. Проте вже багато років лунає буркотіння з приводу того, як ІKEA платить податки, а офіційну інформацію про свої прибутки компанія щойно опублікувала вперше за свою 67-річну історію. Згідно з цими даними, ІKEA заробила 2,5 мільярдів євро в 2009 році - на 11% більше, ніж у попередньому, попри кризу. Обіг коштів зріс у цьому році, каже компанія, проте прибутків за 2010 поки що не оприлюднює.

Більша прозорість, або, як то кажуть в Україні, транспарентність рахунків компанії може означати кілька речей. Одна з них - можливий відкритий продаж акцій сімейної компанії, на яку вже десятиліттями облизуються інвестори. А можливо, керівництво ІKEA нарешті зреагувало на книгу Йогана Стенебо, в минулому одного з топ-менеджерів компанії, про її звичаї. Як пише "Файненшл таймс", у книзі "Правда про ІKEA" він твердить, що компанією керує віддана пану Кампраду секта, що менеджмент шпигує за співробітниками, а шведське керівництво фірми зневажає іноземців. Компанія відкидає всі ці звинувачення. Пережила вона й хвилю звинувачень патріарха Кампрада в причетності до нацистських організацій у юності. Але, як у тому анекдоті: після вашого візиту срібні ложки знайшлися, але неприємний осад лишився.

Фінансові журналісти, окрилені опублікуванням прибутків ІKEA, вже підраховують, скільки компанія може коштувати на відкритому ринку, - не випускаючи з виду й той факт, що як відкрите акціонерне товариство вона навряд чи зможе проробляти ті ж фокуси з податками, які дозволили їй заплатити 13% у 2009 році. Одна з найбільших компаній світу із планами розширення на Балкани, Східну Європу й деякі країни Азії - ласий шматок. Не лише в Україні людям хочеться простої шкіряної канапи, а не монстра в золотих квіточках у стилі ампір.

Нову відкритість компанії привітали всі. Можливо, і звинувачення з боку ІKEA в корупції на адресу посадовців різних країн тепер, коли компанія привідкрила завісу над власними справами, видаватимуться вагомішими. Аби тільки, зітхає один колега, їхня нова політика прозорості поширювалася на їхні інструкції зі збирання меблів.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Я познайомилася з іншим Віктором Ткачуком. Не тим, який колись був і нині також є Віктором Уколовим, а зовсім іншим. Інший Віктор Ткачук провів зі мною півгодини у студії Бі-Бі-Сі, й наша розмова коливалася від вишиванок на карті України 13 століття до опозиції в лавах Партії Регіонів, від зростання Віктора Януковича над самим собою до хитрості європолітиків. А ось і наша розмова, пропоную послухати (фрагмент її звучатиме в вечірньому ефірі Бі-Бі-Сі в четвер).
Почали ми її з його погляду на українське сьогодення.

Віктор Ткачук був радником трьох перших президентів України - Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка. Нині він є генеральним директором фонду "Спочатку люди". Остання державна посада - заступник Секретаря Ради Національної Безпеки та Оборони. Він приїхав у Лондон на конференцію щодо України в Королівському інституті міжнародних відносин у Четем-хаусі.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?