Україна-Польща: новий візит, старі обіцянки
Цього тижня з офіційним візитом у Польщі перебував глава МЗС України Костянтин Грищенко. Це перший приїзд представника нової української влади до Варшави, не враховуючи короткого перебування у Кракові Президента Віктора Януковича у зв'язку з похороном Леха Качинського. Костянтин Грищенко завітав до польського прибалтійського міста Сопот на неформальне засідання глав зовнішньополітичних відомств ЄС та країн-учасниць «Східного партнерства».
Перед початком засідання групи міністрів закордонних справ країн «Східного партнерства» Костянтин Грищенко провів робочу зустріч з Радославом Сікорським. Перші дипломати України і Польщі обговорили ряд питань двосторонніх відносин, зокрема підготовку до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Міністри торкнулися також більш нагальної проблеми. Польща зараз потерпає від паводка. Стихійне лихо викликане тривалими опадами, що призвели до повені у південних регіонах країни. Найскладніша ситуація спостерігається у Малопольському, Сілезькому та Підкарпатському воєводствах. Багато сімей залишилось без домівок. Щоб допомогти польським колегам подолати наслідки повені, Україна направила рятувальний загін.
Під час цієї зустрічі міністрів затверджено календар співпраці між відомствами країн протягом найближчих двох років. На цьому закінчилися реальні досягнення і домовленості. На відміну від українсько-російських відносин, які в даний час переповнені змістом, Київ і Варшава відійшли від попереднього курсу стратегічного партнерства. В ідеологічному плані нічого не змінилося, однак, як вчить історія, Україна не може одночасно дружити і з Росією, і Польщею. Принаймні так було в козацький період, після Другої світової війни і упродовж останніх двадцяти років.
«Польща завжди була й буде для України принципово важливим партнером», - сказав Костянтин Грищенко під час прес-конференції. Це правда. Однак «принциповість» можна сприймати по-різному. Нова українська влада трактуватиме ці відносини прагматично як один з інструментів чи шляхів досягнення зовнішньополітичних цілей. Це був би непоганий сценарій. Польща дійсно підтримує євроінтеграційні прагнення України і сподівається, що Київ перестане обіцяти і вимагати, не роблячи нічого, крім висловлювання своїх прагнень. Польські та європейські політики час від часу повторюють, що цього недостатньо. Наші чільники не виконують домашніх завдань. Ось і вся таємниця недосяжного членства в ЄС. Так чи інакше глава польської дипломатії Радослав Сікорський підтвердив, що польський уряд надалі буде активно підтримувати Україну у відносинах з Брюсселем. На чому саме це буде полягати - не відомо. Ймовірно, польські дипломати вестимуть кулуарні переговори в коридорах європейських відомств.
Варто згадати, що програму «Східне партнерство» Європейського союзу розроблено саме з ініціативи поляків. Варшава також безперервно наполягає на тому, щоб ЄС встановив безвізовий режим для українців.
Чи після «чемпіонату українсько-російських політичних ігор» Київ врешті зосередиться на європейському напрямку? Хотілося б почути у відповідь «так». Однак я залишаюся помірним оптимістом і прогнозую нові перешкоди та поразки на шляху до недосяжного Європейського союзу.
