Борис Варга, Бі-Бі-Сі, Балкани

	Наслідки бомбувань НАТО у Бєлграді

НАТО застосувало сили проти тодішнього сербського керівництва на чолі зі Слободаном Мілошевичем у зв”язку з агресивною політикою, яку Бєлград
наприкінці 90-х, а зокрема 1999 року, застосував проти етнічних албанців у Косово, внаслідок чого цю південну сербську провінцію залишили сотні тисячі албанських цивільних.

Рівно о 12 годині в усіх містах Сербії сьогодні пролунали сирени на знак закінчення авіаударів. На підприємствах і у школах хвилиною мовчання відзначено 10-ту річницю початку авіударів НАТО проти тодішньої Югославії.

Я повернулася з базару і перше, що побачила, це - вогонь, дим та руїни перед моєю хатою, де впала граната. Мого сина і чоловіка відвезли до лікарні. Повернувся лише син. Жінка, яка в авіаударах втратила чоловіка.

У 1999 акцію НАТО проти Югославії можна було спостерігати по мас-медія та в інтернеті.

Авіаудари тривали 78 днів і в них загинуло, за різними джерелами, від 1200 до 2500 осіб. Матеріальні збитки оцінюють у майже 30 мільярдів євро.

„Пам”ятаю перший тиждень авіаударів, ми разом із сім”єю перебували у протиповітряному сховищі, там і ночували. Потім перейшли у якийсь підвал. Мені було страшно, я спала на подушці для пляжу і мені мама сказала, щоб я не боялася і мріяла про море,” - згадує бомбардування школярка з міста Бєлград.

Місто Ніш на півдні Сербії зазанало великих руйнувань та цивільних жертв.

„Я повернулася з базару і перше, що побачила, це - вогонь, дим та руїни перед моєю хатою, де впала граната. Мого сина і чоловіка відвезли до лікарні. Повернувся лише син,” - розповіла жінка, яка у авіаударах втратила чоловіка.

Пан Тадіч не сказав, скільки було жертв перед тим, як розпочалися авіаудари НАТО, скільки зруйновано албанських мечетей і католицьких церков, масове вбивство у селі Рачак сербськими силами безпеки. Міністр закордонних справ Косово Скендер Хісени.

Під тиском авіударів НАТО тодішні президент Слободан Мілошевич підписав мирну угоду, згідно з якою південна сербська провінція Косово мала перебувати під протекторатом ООН.

10 років після авіаударів НАТО і рік після односторонього проголошення незалежності Косово, перед Радою безпеки ООН представники Косово та країни Заходу з однієї сторони та Сербії і Росії з іншої по різному дивляться на ці події.

Президент Сербії Борис Тадіч заявив: „Серби 10 років тому були покарані бомбами, а албанці з Косово нагороджені тим, що понад п”ядесять держав визнало нелегальну незалежність сербської південної провінції.”

	Сербія

Натомість Пріштіна вважає, що авіаудари НАТО принесли албанцям у Косово свободу.

Міністр закордоних справ Косово Скендер Хісени сказав: „Пан Тадіч не сказав, скільки було жертв перед тим, як розпочалися авіаудари НАТО, скільки зруйновано албанських мечетей і католицьких церков, масове вбивство у селі Рачак сербськими силами безпеки.”

По десятьох роках позиції країн Заходу та Сербії щодо Косово і досі залишаються „твердими” і не сприяють налагодженню тривалого миру на Балканах.

Серби 10 років тому були покарані бомбами, а албанці з Косово нагороджені тим, що понад п”ядесять держав визнало нелегальну незалежність сербської південної провінції. Президент Сербії Борис Тадіч

Захід, а зокрема держави ЄС, за цей час зробили недостатньо зусиль, щоб особливо дражливу політичну ситуацію у Сербії сприймали з більшим розуміням і дозволили більшу інтеграцію Бєлграда у структури ЄС.

Натомість власті у Бєлграді, попри те, що заявляють про свій проєвропейський політичний курс, і досі про Косово говорять лише як про свою територію без врахування інтересів етнічних албанців, що пов'зується з продовженням шовіністичної політики Мілошевича.

Отже, напевне буде потрібно ще багато часу, бажання та зусилля, щоб Сербія та Косово знову об”єдналися в одній державі – Євросоюзі.