За чим Лула їде до України?

Президент Бразилії

В Україні з триденним візитом перебуває президент Бразилії Луїс Інасйо Лула да Сильва.

35-го бразильського президента часто називають просто Лула.

Він був одним із засновників Робітничої партії і балотувався у президенти тричі, вперше - у 1989 році.

Лула нарешті переміг у 2002 році. Офіційно він обійянв посаду президента Бразилії 1 січня 2003 року.

У 2006 його вдруге обрали президентом, що подовжило термін його перебування на цій посаді до 1 січня 2011 року.

Ольга Бетко запитала оглядача Бі-Бі-Сі бразильського походження Лусіо Мескіту як сприймають Лулу передовсі у нього на батьківщині.

Л.Мескіта:Історія Лули - то дуже змішана картина, - і це частково пояснюється його походженням: він - робітник, який став президентом і досить таки популярним. Коли він вперше боровся за президентство багато років тому, багатьом представникам істеблішменту не подобалися такі амбіції людини дуже скромного походження. Гадаю, такі почуття певною мірою присутні і зараз. Однак фактом є те, що ві керує досить таки популярним урядом, економіка країни розвивається чудово, і багато хто вважає це його заслугою. Отже, загалом він і далі користується серйозною громадською підтримкою, і опитування громадської думки вказують на те, що широкий загал його любить, хоча традиційні політичні кола йому не завжди симпатизують, бо певною мірою він для них чужий. Дивовижно, що хоча його Робітнича партія зазнала критики через корупційні скандали, якісь сумнівні обурудки в політиці - імідж самого Лули від цього не постраждав, як виглядає, він зміг дистанціюватися від проблем і своєї партії і уряду.

Бі-Бі-Сі: Одна з його амбітних ідей - поєднати економіку і екологію, - себто розвивати економіку, але не за рахунок амазонських джунглів, і взагалі поліпшити екологічну репутацію Бразилії. Наскільки йому це вдалося?

Л.Мескіта: Це також дуже непросто. Всередині його власної партії думки розділені щодо цього. Це надзвичайно суперечлива і емоційна тема у Бразилії. Багатьом важко усвідомити необхідність віднайдення балансу між зростанням і екологічними міркуваннями, особливо, коли йдеться про фермерів, - а тут треба пам'ятати, що сільське господарство відіграє дуже велику роль в економіці останнього десятиліття. Збереження джунглів було одним з його головних гасел під час боротьби за президентство, і поступ на певних напрямках є, однак до ідеалу далеко, і зовсім не всі екологи в захваті від доробку його уряду на цьому напрямку.

Бі-Бі-Сі: Бразилія є піонером використання альтернативних джерел енергії, зокрема, біопального. Які уроки інші країни могли б запозичити?

Л.Мескіта: Так, це правда. Я зростав у Бразилії, і вже всередині 70х років ми їздили на автах, заправлених алкоголем, виробленим із цукрової тростини. У той час Бразилії потрібно було вирватися із залежності від нафти, бо ця залежність дуже сильно била по економіці. Країна просто не могла собі дозволити і далі залежати від імпортної нафти. І тепер - так, Бразилія великою мірою є світовим лідером у цій галузі, і тих хто приїжджає до країни, завжди вражає вибір на автозаправках - дизель, бензин або алкоголь. Більшість нових авт зараз мають так звані гнучкі двигуни - тобто їх можна заправляти різними видами пального, або сумішшю. Урок Бразилії у тому, як все це зробити вигідним фінансово. Адже, скажімо, альтернативне паливо стало дуже невигідним, коли впали ціни на нафту. Коли вони піднялися, це стало вигідно знову. Отже, покладатися виключно на ринкові закони дуже небезпечно - бо можна залишитися, як у випадку Бразилії, з величезними плантаціями цукрової тростини, на яку попиту може не бути. Взагалі у світі дуже багато дискусій навколо біопального і впливу на екологію від його виробництва - а також і на вироюбництво харчів, чи не витісняється це біопальним. Іронія для Бразилії полягає ще в тому, що тут знайдено великі поклади нафти, і останнім часом країна перетворилася на експортера нафти - отже, чи збереже вона інтерес до біопального? Це дуже цікаво побачити.

Бі-Бі-Сі: У зв'язку з візитом Лули до України, чи не могли б ви змалювати його амбіції на міжнародній арені взагалі і, зокрема, чим викликаний інтерес до Східної Європи й України?

Л.Мескіта: Гадаю, однією з головних рис адміністрації Лули, - є прагнення вирорити чітку закордонну політику. Історично Бразилія завжди хотіла перетворитися на глобального гравця, який заслуговує на довіру. Критики однак кажуть, що Бразиія хоче бути серйозним гравцем, але не хоче за це платити - ані грошима, ані ресурсами, насамперед військовими. Проте можна побачити зростання впливу Бразилії в таких місцях як Гаїті, де вона має миротворчий контингент. Бразилія відіграла активну роль у залагодженні кризи в Гондурасі. Бразилія хоче продемонструвати насамперед Аамериці, що вона є серйозною силою в Латинській Америці, і її треба шанувати. Інший аспект бразильської зовнішньої політики останнього десятиліття - бажання вийти за межі традиційного кола стосунків - з Північною Америкою та Західною Європою. За предидентства Лули багато робиться для розвитку стосунків з Африкою, насамперед Підвенною Африкою, також з Азійськими країнами - насамперед Китаєм та Індією, але також і зі Східною Європою.

Бі-Бі-Сі: У цьому контексті чим на вашу думку насамперед може зацікавити Бразилію Україна?

Л.Мескіта: На мою думку, є кілька напрямків, один із них - технологія. Україна має багато технології, яка може цікавити Бразилію. Наприклад, Бразилія дуже зацікавлена в розвитку космічних технологій, і Україна тут може багато що дати. Та й взагалі Бразилія під керівництвом Лули зацікавлена у поширенні свого впливу на різні регіони, і я переконаний, що Міністерство закордонних справ уявляє собі, що Україна може бути важливим містком між Росією та Західною Європою, - отже, мати гарні стосунки з нею дуже корисно.