Скільки правди в "Чорній месі"?

Бостонський репортер-криміналіст Джордж Анастейша, який одного разу отримав смертельний вирок від мафії, розповідає, наскільки нова гангстерська драма з Джонні Деппом у головній ролі відповідає реальним подіям.

"Чорну месу" неминуче будуть порівнювати з класикою жанру – "Хрещеним батьком" і "Славними хлопцями" (фільм Мартіна Скорсезе 1990 року. – Ред.). Утім, гангстерську драму режисера Скотта Купера цілком можна віднести до окремої категорії.

Його зловісний портрет темної особистості нещадно викриває цілу злочинну систему. І хоча в цій драмі ведеться багато розмов про вірність і честь, як це було в "Хрещеному батькові" та "Славних хлопцях", фільм насправді про інше. "Чорна меса" – це історія спокуси і зради. Від цього вона на стає кращою за дві найвідоміші кримінальні стрічки, але, безперечно, набуває більшої реалістичності.

Стрічка заснована на реальних подіях, детально описаних у книзі журналістів The Boston Globe Діка Лера і Джерарда О'Ніла "Чорна Меса: Вайті Балджер, ФБР і угода з дияволом". Це - найкраща із майже десятка біографій, написаних про одного з найвідоміших мафіозних авторитетів Бостона, який, працюючи на ФБР, зміг уникнути покарання за вбивство. Це також історія про торгівлю наркотиками, обіг зброї, шантаж і вимагання.

Як журналіст, який висвітлював організовану злочинність у Філадельфії, Нью-Йорку і Нью-Джерсі протягом більш ніж трьох десятиліть, я на власні очі спостерігав, як розгорталася історія Вайті Балджера.

Що я зрозумів за всі ці роки і що рішуче викриває фільм – це те, що в мафіозному світі немає місця честі та вірності. Там – лише жага наживи і зрада.

Вайті Балджер – харизматичний психопат і маніпулятор людськими душами, якого чудово зобразив Джонні Депп, став втіленням американської мафії кінця XX століття, а ФБР – його добровільним спільником.

ФБР покривало злочинну діяльність мафіозі в обмін на інформацію, яку їм надавали Балджер і його найближчий спільник Стів Флеммі на прізвисько "Стрілець". За допомогою цієї інформації відомство успішно розкривало численні справи та вигравало судові процеси проти кримінального світу Нової Англії. А злочинна мережа самого Вайті Балджера – "Банда Вінтер Гіллу" – охоче займала місце знищених конкурентів.

Перехід на темну сторону

Фільм дуже точно зображує стосунки між Вайті Балджером і амбітним агентом ФБР Джоном Конноллі (роль якого зіграв Джоел Едгертон).

Обидва походять з робітничих ірландсько-американських районів Південного Бостона. Агент Конноллі швидко підпадає під чари хитрого злочинця, який пригощає його напоями, запрошує на вечерю та не скупиться на подарунки – все це частина тонкої спокусливої гри, якою Вайті Балджер віртуозно володіє.

Хоча фільм доволі точно зображує моральне падіння агента Конноллі, він, за великим рахунком, не засуджує дії Федерального агентства, для якого, здається, мета виправдовує будь-які засоби.

Вайті Балджер – не єдиний приклад. Наприкінці 1990-х ФБР уклала угоду з тодішнім мафіозним босом Ральфом Натале. І хоча його свідчення на стороні обвинувачення зазнали фіаско, федеральні агенти ухопилися за ідею співробітництва з кримінальним авторитетом і не докладали багато зусиль, щоби перевіряти його інформацію.

Фільм "Чорна меса" не розкриває всієї глибини проблеми, на яку вказують журналісти Дік Леє і Джерард О'Ніл у своїй книзі: феномен Вайті Балджера був насправді частиною системних порушень у ФБР, які дозволяли агентам обходити закон та ігнорувати протоколи заради перемоги над могутньою американською мафією.

У 1999 році бостонський федеральний суддя Марк Л. Вулф звинуватив ФБР у пособництві Вайті Балджеру та його помічнику Стіву Флеммі і жорстко розкритикував федеральне агентство за спробу приховати діяльність своїх співробітників.

Суддя в обвинувальній промові навів слова британського історика Лорда Ектона, який 1861 року писав: "Таємниця спотворює будь-що, навіть здійснення правосуддя". "І ця історія є найкращим прикладом його правоти", – заявив суддя Вулф.

Угода з дияволом

Відверте звинувачення ФБР не є головним меседжем стрічки, хоча аморальні дії агентів Конноллі і Морріса, безперечно, займають центральне місце в сюжеті. Втім, фільм, як і книга, докладно розповідає про те, що ФБР отримувало в обмін на співробітництво з мафіозними босами.

"Ми знешкоджуємо мафію, – відповідає Джон Конноллі своєму товаришу агенту Моррісу, який починає ставити під сумнів законність відносин ФБР із Вайті Балджером. – Якщо це не є правильним, я не знаю, що тоді правильно".

Існує думка, що роль Вайті Балджера у розкритті мафіозних справ насправді не була такою вже й важливою, а інформація, яку він надавав, – часто малопридатною. Щоби підтвердити цінність свого інформатора, агент Конноллі нерідко приписував йому у звітах інформацію, отриману від інших джерел.

Ці події стрічка зображує дуже правдиво. Втім, деякі інші моменти фільму не завжди відповідають реальності.

Коли Вайті Балджер розповідає своєму помічнику, що почав працювати на ФБР, Стів Флеммі виглядає шокованим цією новиною. Але насправді він і сам був інформатором ФБР - і став ним навіть раніше за боса.

В іншій сцені агент Конноллі поспішає попередити Балджера, що інший інформатор надає ФБР дані про нього. Це траплялося часто. Джон Конноллі зараз відбуває 40-річний термін у в'язниці за звинуваченням у наданні Балджеру інформації, яка призвела до принаймні одного навмисного вбивства.

Сцена зустрічі гангстера і агента зображена в стрічці цілком нереально. Джон Конноллі підходить до кримінального боса на вулиці під час параду в День Святого Патрика на очах у сотень перехожих і деяких спільників самого Балджера. Жоден агент ФБР не наблизиться до секретного інформатора в таких умовах.

Філадельфійський гангстер Рон Прево, який працював на ФБР і майже два роки носив на своєму тілі підслуховуючий пристрій, зустрічався з агентами у маловідомих кафе на околицях міста.

"Це була гра в кішки-мишки, – сказав він мені одного разу про своє життя в якості інформатора. – Але я обожнював кожну його хвилину".

Але маленькі сюжетні неточності цілком виправдані, беручи до уваги величезний обсяг книги. Якби творці стрічки вирішили висвітлити кожен епізод біографії гангстера, фільм розтягнувся би на чотири чи п'ять годин.

Утім, "Чорна меса" абсолютно точно зображує те, в чому я переконувався щоразу, коли висвітлював кримінальні події. У більшості випадків "гарних" хлопців не існує. Для агентів ФБР і федеральних прокурорів боротьба з мафією – це гра, в якій перемога часто важливіша за справедливість.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20150924-a-mobster-expert-separates-truth-from-fiction-in-black-mass" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Culture</caption><url href="http://www.bbc.com/culture" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>