Що спільного у Цезаря з салатом?

Популярний у всьому світі салат здобув звання "найвидатнішої страви США за півстоліття", проте був створений у Мексиці італійським іммігрантом. У чому головний секрет багатонаціонального "Цезаря"?

Прикордонний пункт Сан-Ісідро між американським Сан-Дієго і мексиканським містом Тіхуана - найбільший у світі.

Опівдні в п'ятницю тисячі мексиканців поспішають після робочого тижня додому. Американці вирушають на вікенд до Мексики.

Я прямую до Тіхуани, щоби пообідати в ресторані, де винайшли салат "Цезар".

Саме так - одна з найвідоміших американських страв була вигадана в Мексиці.

Отримавши штамп у паспорт і перетнувши кордон, я потрапляю на Авеніду Революсьон, головну вулицю Тіхуани, на якій неподалік від кордону розташований бар-ресторан "У Цезаря" (Caesar's).

Назва ресторану і величезний чорно-білий портрет його засновника Чезаре (Цезаря) Кардіні приховані в рясній зелені пальм. Поруч напис - "Місце створення легендарного салату "Цезар".

Переїхавши до США з Італії в перші роки XX століття, Кардіні спочатку відкрив ресторан у Сакраменто, а пізніше в Сан-Дієго.

Але коли в США ухвалили Сухий закон, він переїхав через кордон до Тіхуани, де 1927 році відкрив новий заклад, який незабаром прославить його на весь світ.

Дочка Кардіні, Роза, до самої смерті у 2003 році згадувала, як її батько винайшов салат, названий його іменем. Це сталося 4 липня 1924 року.

За легендою, в ресторані на День незалежності США було так багато відвідувачів, що на кухні скінчилися продукти. І Кардіні довелося готувати з того, що залишилося.

Він взяв листя салату, сирий жовток, сир пармезан та інші залишки їжі і в результаті приготував напрочуд смачну страву.

У1920-ті роки, коли алкоголь у США було заборонено, натовпи американських зірок приїжджали розважитися до Тіхуани. Невдовзі серед голлівудської еліти почали ширитися чутки про салат, який подавали "У Цезаря".

Щоби скуштувати хрумке листя ромену з пікантним соусом до Тіхуани вирушали й Кларк Гейбл з Джин Харлоу.

Відома американська шеф-кухарка Джулія Чайлд описує один зі своїх перших дитячих спогадів. Родина приїжджала до мексиканського ресторану з Каліфорнії, і дівчинка пам'ятає, як Кардіні власноруч готував для них свій славетний салат.

Доволі швидко про салат стало відомо не лише в Мексиці й Каліфорнії, але і в усьому світі. У 1940-х роках журнал Gourmet назвав страву "гастрономічною подією сучасності".

1953 року Міжнародне товариство гурманів надало "Цезарю" почесне звання - "найвидатніший рецепт Америки за останні 50 років" .

Кардіні переїхали з Тіхуани до Лос-Анджелеса, де в 1948 році запатентували соус "Цезар". Він і сьогодні продається під назвою "соус Цезаря Кардіні".

Втім, хоча бренд зареєстровано в США, ресторан, який надихнув на його створення, як і раніше, залишається в Тіхуані.

У 2009 році ресторан "У Цезаря", яким Кардіні більше не володіли, занепав і невдовзі закрився. За рік його викупила місцева родина і після повного відновлення відкрила заклад знову.

"Цезар - символ нашого міста, - каже Хав'єр Пласенсія, знаменитий мексиканський шеф-кухар і новий власник ресторану. - Це одна з небагатьох культурних пам'яток, які ми маємо".

"Цезар" - це не просто страва, це хореографія - повільний танець між тягучим соусом і листям салату.

Його приготування нагадує виставу, що відбувається на очах відвідувачів ресторану.

Офіціант викочує візок з інгредієнтами для "Цезаря".

Він додає у велику дерев'яну миску ложку подрібненого часнику, трохи гірчиці та консервованих анчоусів, а також кілька крапель Вустерського соусу.

Потім він розбиває сире яйце і, філігранно утримуючи його двома ложками, виливає жовток у миску.

Після цього додає одну-дві краплі лаймового соку і ретельно перемішує все дерев'яними щипцями. Останніми в соус потрапляють трохи оливкової олії і дрібно натертий пармезан.

Коли соус готовий, офіціант обережно змішує його зі свіжим листям салату і розкладає по тарілках. Трохи перчить і кладе згори один єдиний кростіні, а потім ще присипає пармезаном.

І ніяких обсмажених сухариків, шматочків бекону або лимонного соку.

Попри назву салату і його легендарну історію, до кінця не відомо, хто саме винайшов "Цезар".

Дехто з кулінарних істориків припускає, що це міг бути брат Чезаре Кардіні, Алекс.

Він почав працювати кухарем у 10 років в Італії, потім під час Першої світової війни був льотчиком-асом, а 1926 року переїхав до Тіхуани, де вони разом з братом відкрили ресторан.

"Спочатку салат мав назву "Авіатор" і лише пізніше став відомим як "Цезар", але справедливості заради я називаю його "салат Алекса і Цезаря Кардіні", - зазначає дослідниця Діана Кеннеді.

Хай там як, але коли салат почав свою подорож на північ американським континентом, один з його ключових інгредієнтів змінився.

Сьогодні в більшості рецептів використовують лимонний сік замість свіжого лайма. Навіть у "Британській енциклопедії" салат визначено як страву з лимоном.

Дехто припускає, що причиною цього є плутанина з назвами цих фруктів в іспанській мові. І лайм, і лимон іспанською однаково називаються limón.

Ми вже ніколи точно не дізнаємось, хто і за яких обставин створив "Цезар".

Але напевно відомо одне: іммігрант-італієць винайшов один з найвідоміших салатів США у мексиканському місті Тіхуана з листя "римського салату" (так буквально перекладається назва "ромен").

Схоже, в салаті "Цезар" добре перемішані не лише різні інгредієнти, але й культури. А відтак, страва цілком варта того, щоби заради неї перетнути кордон.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

...