Шенген - крихітне селище, яке знищило кордони

Знамениту Шенгенську угоду було підписано в крихітному містечку на південному сході Люксембургу. Але чому саме там і як відбувалася історична подія?

Деякі країни Європи - такі крихітні, що й оком не встигаєш мигнути, як вже проїхав їх. Люксембург, приміром, можна перетнути в найширшому місці менш ніж за годину.

Не встигаєш отямитися, як вже опинився у сусідній Франції, Німеччині або Бельгії, залишивши позаду непримітний прикордонний знак і смугастий прапор Великого князівства.

Втім, причина цього не лише в маленькому розмірі Люксембургу, але і його геополітичній спадщині.

Понад 30 років тому в крихітному селищі Шенген на південному сході країни було підписано угоду, яка радикально змінила подорожі Європою.

Маленький, але важливий

На перший погляд, Люксембург здається пихатим центром комерції, де великі європейські боси ухвалюють багатомільйонні бізнес-угоди. Але на мапі він посідає так мало місця, що як туристичний напрямок часто-густо програє своїм більш солідним сусідам.

Утім, країна-засновниця Європейського Союзу є водночас й однією з трьох його столиць, поряд із Брюсселем та Страсбургом, а також залишається ключовим гравцем в управлінні союзом.

Люксембург є конституційною монархією, затиснутою між двома величезними республіками - Францією і Німеччиною.

За своє географічне розташування країні довелося заплатити немалу ціну під час двох світових воєн, про що свідчать чимало історичних пам'яток.

Люксембург славиться виноробством, одними з найкращих ресторанів світу і численними музеями та меморіалами (від старого центру міста, занесеного до світової спадщини ЮНЕСКО, до могили генерала Джорджа Паттона молодшого).

А що вже й казати про любов люксембуржців до морепродуктів, сирів та вишуканих десертів.

1985 року Люксембург також став місцем підписання важливого закону - Шенгенської угоди, яка передбачала скасування митного контролю між країнами ЄС.

У пошуках цього історичного місця я вирушив у долину Мозель, тиху і маловідому частину східного Люксембургу. Річка Мозель неквапливо тече на південь, виконуючи роль природного кордону між Люксембургом та Німеччиною.

Долина, вочевидь, є основним центром виноробства Люксембургу, оскільки вона вся вкрита пишними виноградниками.

Раптом я опинилася в Шенгені, що лежить практично на кордоні з Німеччиною і Францією, причаївшись посеред виноградних лоз на західному березі Мозеля.

З населенням менш ніж 520 жителів містечко геть не схоже на сцену підписання історичного документа, який так сильно позначився на житті європейців.

Утім, саме тут похмурого ранку 14 червня 1985 року представники Бельгії, Франції, Люксембургу, тодішньої Західної Німеччини і Нідерландів офіційно скріпили печаткою революційну угоду про безкордонну зону.

Трохи передісторії

Кількість європейських договорів, альянсів, перехресних і контругод, підписаних у другу половину ХХ століття, просто зашкалює.

І хоча список може здатися красномовним свідченням європейської бюрократії, згадка про деякі з укладених угод є необхідною для розуміння умов Шенгену.

Основні з них - це всім відомі віхи створення Європейського Союзу: Бенілюкс у 1944 році, Європейська економічна спільнота в 1957-му.

І хоча між країнами-членами ЄЕП, яких на початку 1980-тих було десять, здійснювалися лише швидкі перевірки на кордоні, в реальності вони помітно уповільнювали рух транспорту і потребували великої бюрократичної махіни.

Проте ідея скасування кордонів спричинила суперечки між членами спільноти. Одні з них виступали за скасування митних перевірок тільки для громадян ЄС і, таким чином, внутрішні кордони залишалися.

Як пояснює керівниця Європейського музею Шенгену Мартіна Кнайп, "ідея відкритих кордонів у 1985 році виглядала чимось немислимим, утопією. Ніхто не вірив, що це може стати реальністю".

Втім, п'ять інших членів (Бенілюкс, Франція та Західна Німеччина) виступали за введення вільного руху для громадян будь-яких країн і товарів, і саме вони стали засновниками зони, яка отримає ім'я містечка Шенген.

Чому Шенген?

Оскільки на той момент наближався термін головування Люксембургу в ЄС, крихітній державі надали право обрати, де відбудеться підписання цього договору.

Шенген виявився єдиним місцем на перетині кордонів Франції, Німеччини та країни-члена Бенілюксу. Це й стало важливим аргументом.

Щоби забезпечити максимальний нейтралітет, зустріч влаштували на комфортабельному крейсері Princesse Marie-Astrid, пришвартованому на річці Мозель якомога ближче до точки перетину трьох кордонів.

Попри історичну значущість події, на неї мало звернули увагу того часу. Так само, як і п'ять членів економічної спільноти, які виступали проти неї, багато чиновників з різних країн не вірили, що угода набере чинності і матиме успіх.

Навіть глави держав, які уклали Шенгенську угоду, не були присутні на її підписанні.

Від самого початку її недооцінили, "вважали експериментом, а не тим, що триватиме роками", - зазначає Кнайп.

Цьому також сприяла бюрократична тяганина, через яку повне скасування внутрішніх кордонів між п'ятьма країнами-засновницями відбулося лише 1995 року.

Шенгенська зона сьогодні

Сьогодні до в Шенгенського простору входять 26 країн. З них 22 є членами ЄС, решта - Ісландія, Швейцарія, Норвегія та Ліхтенштейн.

Шенгенську угоду критикують і сьогодні. Нещодавня мігрантська криза та паризькі напади 2015 року надали супротивникам відкритих кордонів вагомі аргументи.

Попри це, Шенгенська зона продовжує зростати, хоча процес приєднання до неї залишається вкрай обтяженим.

Політична ситуація, як і раніше, впливає на можливість вступу до Шенгенської зони, оскільки рішення про це мають одностайно ухвалити всі її члени.

Вони, приміром, неодноразово накладали вето на заявки Болгарії та Румунії, головним чином через рівень внутрішньої корупції та безпеки зовнішніх кордонів.

Насправді жодна країна вже кілька років не приєднувалася до Шенгенської зони. Востаннє це зробив Ліхтенштейн 2011 року.

(11 червня 2017 року Рада ЄС скасувала візові вимоги до в'їзду в Шенгенську зону і деякі інші країни для громадян України. - Прим. перекл.)

Для багатьох людей, однак, плюси Шенгену значно переважають його недоліки.

Як зазначає Кнайп: "Шенгенська угода вливає на повсякденне життя всіх країн-членів Шенгену, а це - близько 400 мільйонів людей".

Для місцевих жителів це означає можливість у будь-який момент відвідати друзів, поїхати працювати в іншу країну чи заощадити.

В Люксембурзі, приміром, відносно низькі податки на пальне, зокрема, на дизельне в порівнянні з сусідами.

Для мандрівників Шенгенська угода спрощує пересування всією територією країн-членів автомобілем, залізницею чи літаком.

А для громадян країн, які не є членами ЄС, надає можливість отримати єдину візу на 90 днів до всіх країн-учасниць, що безперечно заощаджує туристам час і гроші.

А що в самому Шенгені?

Оскільки містечко Шенген лежить поза межами основних туристичних і бізнес-маршрутів, опинитися в ньому можна тільки, якщо ви спеціально заплануєте його відвідати.

Дістатися до нього можна, проїхавши близько 35 км від Люксембурга через живописні ліси і поля долини Мозель.

Краєвид помітно змінюється, коли ви спускаєтеся з сільських пагорбів до міста Реміх. Звідти дорога в'ється берегом Мозеля між схилами з виноградниками прямо до самісінького центру Шенгену - Європейського музею.

Історію про заснування Шенгенської зони докладно оповідають численні інтерактивні дисплеї та пам'ятки у дворі музею.

Тут є колекція картузів прикордонників кожної країни-члена спільноти на момент їхнього приєднання до угоди - своєрідна пам'ятка національної ідентичності, якою довелося поступитися заради Шенгенської зони.

Уламки Берлінської стіни лежать біля входу до музею, промовисто нагадуючи, що жодні кордони не бувають вічними.

Трохи далі вздовж пристані поруч із музеєм три сталеві стели з зірками вшановують пам'ять країн-засновниць Шенгену.

І нарешті, приголомшливі Колони Націй із зображенням унікальних пам'яток кожної країни Шенгенської зони.

Відвідувачам Шенгена доступні, звичайно, й інші розваги: чудові круїзи річкою Мозель, піші чи велосипедні прогулянки навколишніми пагорбами або дегустація місцевого вина.

Усе це дозволить відчути справжній смак життя в маленькому люксембурзькому селищі, що назавжди увійшло в історію Європи.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...