Космос як галерея мистецтва: арт-об'єкти на орбіті Землі

Чи має бути космос територією лише для науковців і військових? Кілька художників рішуче заявили про права митців сказати своє слово в дослідженні космічного простору.

Дослідження космосу - лише мить в історії людства. Але задовго до того, як ми запустили супутники за межі земної атмосфери, митці уявляли втечу з нашої скромної планети у вічному прагненні досягти зірок.

Космічні дослідження проводять вчені та військові, проте рушійною силою нашого прагнення зазирнути в невідоме завжди були письменники і художники. Бо вони уявляють майбутнє перш, ніж воно здійсниться - як кажуть, життя імітує мистецтво.

Сьогодні художники стають повноправними учасниками космічних перегонів, вважаючи таємничу порожнечу за межами нашої атмосфери наступним музейним чи галерейним простором.

Художник і музикант Нахум впевнений, що космос - це не лише поле для завоювань багатих націй. Аби людство не повторило помилок колоніалізму минулого, в дискусіях про дослідження космічного простор, повинні брати участь митці.

Хто є власником землі на Місяці або кометі і має право видобувати мінерали і коштовні метали на них? Щойно ми покинемо нашу планету, перед нами одразу постануть фундаментальні аспекти цивілізації, як-от право власності та кордони.

"Якщо митці мають інший погляд на світ, вони повинні збагатити дискусію", - зазначив Нахум.

Уперше відтоді, як вчені змогли подолати земне тяжіння і вирватися з атмосфери Землі, художники почали замислюватися про космос як новий мистецький майданчик.

29 червня 2018 року, мрія Нахума, над якою він працював багато років, нарешті здійснилася. На борту ракети SpaceX Falcon 9, що прямувала до Міжнародної космічної станції, на орбіту потрапила унікальна інтерактивна скульптура.

Перформанси, влаштовані з Землі, дозволили глядачам взаємодіяти з арт-об'єктом на орбіті, показуючи їм, що космос є насправді набагато ближчим і доступнішим.

Чи є місце мистецтву в космосі ?

За розробку космічних художніх проектів взялися й інші митці, як-от Тревор Паглен, Таварес Страхан і Макото Азума.

Після кількох невдалих спроб нарешті 3 грудня 2018 року на орбіту відправили ще два твори мистецтва.

Це - "Орбітальний відбивач" (Orbital Reflector) Тревора Паглена, створений у співпраці з Музеєм мистецтв Невади, та "Єнох" (Enoch) Страхана, розроблений разом із Музеєм мистецтв округу Лос-Анджелеса (LACMA).

Обидві роботи полетіли в космос також на борту SpaceX.

Скульптура Тревора Паглена схожа на супутник, але насправді її мета суто естетична і філософська. Проект викликав протести серед астрономів, які стверджували, що об'єкт з такою високою відбивною силою перешкоджатиме науковим спостереженням.

Нахум заперечує їхні твердження. Проте проект є одним з перших, що порушує питання про те, хто має право запускати об'єкти в космос або хто володіє орбітою Землі.

Чому вчені мають необмежену владу в космосі, а художники чи хтось інший - ні?

Космічна скульптура Страхана більше схожа на те, що можна побачити в музеї. Це - погруддя Роберта Генрі Лоуренса-молодшого, першого афроамериканця, обраного для участі в космічній програмі США.

Лоуренс загинув в авіакатастрофі ще під час навчань і не здійснив свою мрію потрапити в космос, доки Страхан не відправив його туди зрештою.

Запуск космічних експонатів Нахума, Паглена і Страхана стали поворотним моментом у взаємодії мистецтва з космосом. Наразі три роботи трьох окремих митців обертаються навколо нашої планети.

"У космічних дослідженнях мені найбільше подобається те, що вони насамперед стосуються Землі", - зазначає Нахум.

Іншими словами, ці проекти, хоча і перебувають за межами планети, мають на меті об'єднати людей.

Кожен супутник, колись запущений в космос, спрямований до Землі. Перша світлина, зроблена з космосу, була фотографією нашої планети, а не зірок.

Проблеми міграції та націоналізму одразу зникають, якщо уявити майбутнє, коли ми зможемо просто сказати: "Я - з Землі", - пояснює Нахум.

Поруч із наукою і науковою фантастикою, мистецтво відкриває нові способи поглянути вдалину на зірки і водночас всередину нашої колективної свідомості.

50 років мистецтва в космосі

Нахум, який родом із Мехіко, а зараз працює у Берліні, досліджує космос як предмет і мету мистецтва вже протягом майже десяти років.

Перед виставкою "Питання невагомості" 2015 року в Мехіко Нахум разом з невеликою групою митців поїхав до Росії, щоби в параболічному польоті випробувати найближчий до невагомості стан, можливий на Землі.

Нахум і його однодумці стали першими, хто провів художні експерименти в умовах невагомості. Їхні результати було представлено в Палаці вишуканих мистецтв у Мехіко у вигляді аудіо і відео інсталяцій та скульптури.

У 2017 році японський художник Макото Азума відправив до зовнішніх шарів атмосфери перший космічний натюрморт.

Художник прив'язав букет живих квітів до гігантських повітряних куль, які підняли його на висоту 30 км над пустелею штату Невада. За температури -60С квіти почали кришитися і опадати на Землю барвистим конфеті.

Його твір був навмисно невитривалим, щоби показати крихкість і скороминучість всього живого і органічного, навіть нашої планети, у великому космосі.

І, таким чином, космічне художнє дослідження знову, в першу чергу, стосувалося життя на Землі.

Проект, названий "Екзобіотаніка", пропонує поетичний погляд на дослідження космосу, ніби кажучи, якщо ми й збираємось поринути в невідоме, ми маємо взяти з собою красу.

Втім, історія мистецтва в космосі охоплює трохи більше часу, ніж останні кілька років.

Двома найвідомішими аерокосмічними місіями став запуск ідентичних космічних апаратів "Вояджер-1" і "Вояджер -2", на борту кожного з яких були два золоті диски з творами мистецтва.

З моменту їхнього запуску в 1977 році вони продовжують свій шлях у невідоме, з кожною секундою стаючи найвіддаленішими об'єктами в космосі, створеними людьми.

"Вояджер-1" залишив межі Сонячної системи у 2012 році, а "Вояджер-2" в грудні минулого року, тепер він летить на відстані 18 млрд км від Землі.

Кожен золотий диск містить повідомлення потенційній позаземній цивілізації: фото, музику і привітання багатьма мовами світу. Це - послання людства про красу і творчість.

Надскладне завдання скласти зміст диску, який представляв би всю людську цивілізацію, доручили Карлу Сагану.

Вчений назвав його "даром одного острова цивілізації іншому в безмежному океані космосу".

Наше дослідження космосу, чи то художнє чи по-науковому відсторонене, є зрештою дослідженням нашої душі і взаємозв'язку Всесвіту.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

..