Якими будуть діти, народжені в космосі

Родина

Автор фото, Getty Images

    • Author, Річард Голлінгем
    • Role, Culture

Якщо ми збираємось колонізувати зірки, людству доведеться відправлятися у подорожі тривалістю у сотні років - а значить, і заводити сім'ї. Та чи можна виховувати дітей у космосі?

"Марс, - співає сер Елтон Джон у пісні Rocket Man, - не те місце, де хочеться ростити дітей".

Можливо, сер Елтон не настільки обізнаний у космонавтиці, щоби робити такі висновки, та його можна зрозуміти.

Ця планета не лише "холодна, наче пекло" - тут немає ні повітря, ні рослинності. Навіть які-не-які краєвиди - іржава земля, безживні долини, голі гори - постійно оповиті помаранчевим серпанком.

Хоч би як, людство має на меті туди потрапити. Якщо все йтиме згідно з планом, то врешті-решт, цілком можливо, що у найближчі 50 років на Марсі поселяться колоністи.

Не виключено, що у наступні століття люди сядуть у ядерні космічні кораблі і вирушать у подорож на кілька поколінь - до найближчої заселеної планети. Ці піонери чи пілігрими - називайте, як хочете - почнуть нове життя поза Землею.

Щоб їхні цивілізації вижили й мали успіх, космічним мандрівникам знадобляться сім'ї.

"Якщо ми мріємо про довге майбутнє у космосі, жменька космонавтів його не побудує. Потрібні цілісні людські спільноти, - каже Кемерон Сміт, антрополог з Портлендського державного університету. - Інакше ніяк". Та наскільки ці фантазії близькі до реальності?

Космоліт

Автор фото, iThtock

Підпис до фото, Якщо ми збираємось колонізувати зірки, людству доведеться відправлятися у подорожі тривалістю у сотні років - а значить, і заводити сім'ї

Фахівець з історії колонізації Землі, пан Сміт також опублікував дослідження про те, як може відбуватися розвиток людини, - фізичний і культурний, - якщо ми залишимо рідну планету.

Він переконаний: перш ніж складати плани на колонізацію Марса чи космічні подорожі тривалістю у кілька поколінь, треба серйозно обміркувати можливість виховання дітей поза Землею.

Ми навіть не знаємо, чи можливо зачати дитину в космосі - якщо ні, то з усіма надіями на далекі колонії можна розпрощатися відразу. Технічно, секс у космосі можливий, але неясно, чи може він призвести до зачаття.

Доведено, що космічні перельоти загалом негативно позначаються на здоров'ї, але вплив саме на репродуктивне здоров'я досліджений дуже мало. З небагатьох досліджень, які можна вважати дотичними, відомо, що мікрогравітація викликає гормональні збої, а космічне випромінювання може зашкодити розвиткові ембріона.

Японія наразі вивчає один з аспектів цієї проблеми на Міжнародній космічній станції у межах експерименту з цікавою назвою "Космічне звірятко" (Space Pup). Він полягає у тому, що на станції по кілька місяців триматимуть заморожену мишачу сперму, досліджуючи вплив космосу на фертильність ссавців.

Втім, на поверхні Марса або в умовах штучної гравітації на космічному кораблі невагомість навряд чи складатиме проблему. Припустимо, що медичні перешкоди можна подолати.

Тоді постає інше питання: чи правильно буде привести на світ дитину у марсіанській колонії чи на кораблі у глибинах космосу? "У філософії це зветься згодою на ризик, - пояснює пан Сміт. - Чи припустимо, з моральної точки зору, наражати когось на ризик без їхньої згоди? Тобто, народжувати дітей у таких умовах?"

миша

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, На МКС проводять експерименти, щоби з'ясувати, як складні космічні умови впливають на сперму мишей

Сам він відповідає на це питання "так" - і проводить паралель з давніми полінезійцями, які близько 3000 років тому залишили Папуа Нову Гвінею і подолали тисячі кілометрів, щоб колонізувати десятки островів у південній частині Тихого океану.

"Вони йшли у невідоме, - каже пан Сміт. - Звісно, це був ризик, але води хотіли знайти своїм дітям краще місце для проживання".

Переїхати на Марсіанську колонію чи вирушити космічним кораблем на другу Землю - це, по суті, те ж саме, вважає він.

"Ми завжди наражаємо дітей на ризик, приводячи їх у наш нестабільний світ, - каже він. - Навпаки, в ускладнених умовах міжпланетного корабля ми докладатимемо до їхнього виховання ще більше зусиль, ніж на Землі".

Знайомі чужинці

Перше покоління колоністів, народжених у космосі, матиме батьків з сильною прив'язаністю до Землі. Інтрига скоріше в тому, як пристосуються до життя у новому середовищі їхні онуки та правнуки. Космос, а не Земля, буде їхнім домом.

Якщо вирушити до найближчої зірки поза межами нашої Сонячної системи і рухатись приблизно зі швидкістю світла, подорож триватиме щонайменше 500 років. А тепер згадайте, наскільки змінилися земляни за останні півтисячоліття.

"Люди, що прибудуть на ту планету через кількасот років, будуть нам настільки ж знайомі й настільки ж чужі, як сучасники Шекспіра, - міркує пан Сміт. - У них буде інша вимова та інші уявлення про Всесвіт". Він називає їх "зоряними людьми" і вважає, що це буде принципово новий підвид homo sapiens.

Дитинав космосі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Чи відчуватиме дитина, народжена у космосі, зв'язок із Землею?

Можливо, найбільший виклик для зоряних батьків полягатиме в тому, щоб забезпечити своїм дітям якісне й цікаве життя, сповнене можливостей. Не можна допустити, щоб єдиною їхньою функцією стало продовження людського роду.

Вони мають право жити у справедливому суспільстві і переслідувати власні інтереси: наприклад, виконувати роботу, цікаву для себе, а не прописану у космічних планах; обирати супутника життя і заводити (чи не заводити) дітей за власним бажанням.

"Якщо просто посадити 50 тисяч людей на корабель і відправити у космос, це обернеться трагедією. Спочатку треба запевнитися, що на них чекає достойне життя", - каже пан Сміт.

"За законами культурної та біологічної еволюції, великі зміни не відбуваються швидко. Тому я б не спішив запроваджувати будь-що надто відмінне від теперішнього людського життя".

Він переконаний: якщо ми хочемо, щоби колись у майбутньому космічні колонії процвітали, слід усе добре обміркувати. "А на це треба час, - наголошує він. - Гадаю, слід виділити хоча б п'ятдесят років на роздуми".

Хлопчик

Автор фото, Getty Images

Організація Mars One, яка планує започаткувати поселення на Марсі вже у 2025 році, застерегла заявників на переселення, що Марс - не місце для виховання дітей, принаймні перший час.

Та навряд чи організатори зможуть стримати поселенців від стосунків і зародження нового життя.

Отже, перші зоряні люди можуть з'явитися вже у недалекому майбутньому. Для них, Земля буде всього лише блакитно-білою міткою на нічному небі.

Продумати можливі труднощі зараз - перш ніж людство почне переселятися - значить забезпечити цим зоряним людям щасливе дитинство.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...