You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Досліджуємо Босха: приховані смисли "Саду земних насолод"
- Author, Фіона Макдональд
- Role, BBC Culture
Попри чималу роботу дослідників, світ фантазій цього загадкового художника й досі залишається здебільшого незрозумілим.
"Мелодія, написана на сідницях хлопця", мабуть, не є дуже вдалою назвою для музичного твору, проте надихнула її одна з найвідоміших картин в історії мистецтва.
Коли студентка Амелія Гемрік побачила фрагмент "Саду земних насолод", вирішила зіграти мелодію, ноти якої записані на заду одного з численних мучеників, зображених на правій панелі триптиху.
Тіло страждальця, притиснуте величезною лютнею та арфою, оточують люди і монстри. Хтось із них тримає на списі жабу, охоплену полум'ям.
Ласкаво просимо до світу фантазій Ієронімуса Босха, найзагадковішого нідерландського художника XV-XVI століть.
Його найвідоміше полотно - "Сад земних насолод", написане близько 1490-1510 рр. - демонструє погляди митця на мораль і гріх. А диявол, як відомо, криється в деталях.
На думку мистецтвознавців, "Сад земних насолод" є, мабуть, найвпізнаванішим зображенням пекла у всьому західному мистецтві.
І якщо Сартр казав, що пекло - це інші люди. То пекло Босха - це люди разом із совами, монстрами і полуницями, а також задами з витатуйованою на них партитурою.
"Я припустила, що на другій лінії розташована нота до, як було заведено в ту добу, і переписала мелодію сучасним нотним записом", - пояснює Гемрік у своєму блозі, який миттєво став вірусним.
500-річний музичний етюд із пекла, зіграний на лютні, арфі та лірі під акомпанемент григоріанського хоралу, виявився чарівною мелодію.
Саме в цьому і полягає геній Босха: створюючи величезну панораму раю та пекла, він додає маленькі несподівані деталі, які розповідають набагато більше, ніж може здатися на перший погляд.
Гравці
Тортури, каліцтва - і нарди. На одному фрагменті правої панелі триптиху зображена сцена, в якій диявольські істоти катують грішників, встромлюють їм у спини ножі та нанизують на спис серця.
Поруч з ними - гральні кістки та дошка.
Гротескні створіння не просто завдають болю, вони грають зі своїми жертвами, знущаються з них.
Як відзначають дослідники, зокрема в документальному фільмі "Ієронімус Босх: Дотик диявола", пекло у Босха помітно відрізняється від його зображень в інших середньовічних митців, де грішників варять у казанах, підсмажують або їдять живцем.
В "Саду земних насолод" грішники страждають не тільки від фізичних тортур, але й психологічних. Їхні душі мордують страхом, тривогою, хаосом і відчаєм.
Птахи
Поруч зі стражданнями - гумор. На центральній панелі триптиху, оголені люди катаються на величезних птахах: дроздах, качках та дятлах.
І це - не лише візуальний жарт, але й гра зі словесними смислами, адже голландське дієслово "vogelen" (від vogel - "птах") може також позначати статевий акт.
Полотно приховує й багато інших несподіванок. Наприклад, якщо умовно провести дві лінії з верхніх кутів через середину триптиху, в точці їхнього перетину можна побачити пасхальне яйце.
На думку мистецтвознавця Келлі Гров'є, художник таким чином натякає, що вихід зі створеного ним моторошного світу все ж таки є. Адже яйце - це символ вічного відродження життя, а відтак символ - надії.
Мушля
Вперше "Сад земних насолод" згадується в 1517 році. Італійський священик Антоніо де Беатіс, який супроводжував кардинала Арагонського під час його візиту до Брюсселя, написав у своїх дорожніх нотатках, що бачив "триптих, на якому зображені дивні речі".
У своєму "Словнику сексуальних висловів та образів доби Шекспіра і Стюартів" Гордон Вільямс зазначає, що молюски з давніх часів вважаються символом жіночих статевих органів.
Перлинки всередині мушлі символізують сім'я. У творах римського письменника Плінія згадується вид мідій під назвою "мушля Венери".
Полуниця
У перших описах триптиху його нерідко називають "полуничною картиною", хоча "Сад земних насолод" рясніє й іншими видами фруктів. Група людей збирає яблука з дерева, у сцені з очевидним відсиланням до Біблії чоловік зі зловісною усмішкою пригощає жінку полуницею.
В іншій частині картини пари годують одне одного ягодами - сцена цілком у стилі куртуазних романів. Однак, це - дещо більше, ніж просто флірт.
На думку одного критика, Босх "перекручує і спотворює" тему куртуазного кохання, бо "любовний фрукт" - традиційний символ любові, як земної, так і духовної, - перетворюється на його картині в пекельний тягар".
Свиня-черниця
На перший погляд, свиня в чернецькому вбранні здається найважливішою фігурою цього фрагменту, але ампутована нога поруч несе набагато глибше смислове навантаження.
Це натяк на захворювання, відоме під назвою "Вогонь Святого Антонія" - гангрена кінцівок, яка виникає через отруєння небезпечним типом пліснявих грибів.
У 1950-х роках компонент цих грибів було синтезовано в ЛСД.
Як пояснює інший дослідник Босха Пітер ван Хьюсті, "Якщо ви з'їсте хліб від поганого пекаря… у вас можуть почати гнити кінцівки, а розум затьмарять галюцинації, що зрештою призведе до безумства".
"Чи може бути, що Ієронімус Босх малював свій "Сад земних насолод", під впливом наркотичного трипу?" - запитує мистецтвознавець.
Людина-дерево
На думку Ганса Белтінга, який називає полотно радше утопічним, аніж апокаліптичним, ця фігура є автопортретом самого Босха.
Мистецтвознавець Рейндерт Фалькенбург додає, що антропоморфні фігури нідерландського живописця - це складні образи, які закликають глядача поміркувати над завуальованими смислами.
Зрештою, "Сад земних насолод" не так вже й легко піддається аналізу. Здається, цей твір свідомо чинить опір інтерпретації, а Фалькенбург взагалі впевнений, що саме таким й був задум Босха.
У своїй роботі "Ранній нідерландський живопис" Ервін Панофскі пише: "Попри винахідливість і ерудованість дослідників Босха, які безперечно зробили суттєвий крок до розшифрування його творів, мене не полишає відчуття, що справжнє значення величних кошмарів та марень славетного нідерландця нам ще належить відкрити".
"Нам вдалося просвердлити кілька дірок у дверях замкненої кімнати, але ключ до них ми поки що так і не виявили", - додає він.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.