Як вижити тихоні в добу позерів та хвальків?

Уміння вигідно подати себе здається сьогодні єдиним шляхом до успіху, а вискочням, схоже, дістаються всі лаври.

Проте як бути тим, хто від природи не схильний вихвалятися?

Дідрик Деге Диммен пірнає у крижану полонку в місті Оулу на фінському узбережжі Балтійського моря і виринає під гучні аплодисменти глядачів.

Стоячи по пояс у студеній воді, 24-річний норвежець презентує комісії з провідних інвесторів стабілізатор для смартфонів.

На торсі чоловіка - татуювання з назвою його стартапу.

Можливо, цей зухвалий виступ й суперечить негласному "закону Янте", що вимагає нордичної стриманості.

Але він гарантує Диммену першу премію на конкурсі Polar Bear Pitching 2016 року - 10 тисяч євро та місце в Кремнієвій долині, плюс рекламу на весь світ та нові знайомства.

"Дуже вдалий маркетинговий хід", - каже норвежець.

З моменту заснування компанії FlowMotion Technologies в Осло два роки тому, він залучив 1,3 мільйона доларів інвестицій, звісно ж завдяки активній публічній діяльності компанії.

Можливо, стрибки в крижану воду з оголеним торсом є і дещо екстремальним способом отримати фінансування.

Але це цілком відповідає тенденції в сучасному професійному середовищі, згідно з якою, самопрезентація та вміння вигідно показати себе стають життєво необхідними навичками.

Тендери, конкурси або "битви" стартапів ширяться світом. У пошуках фінансування підприємці вдаються до досить оригінальних заходів.

Теа Мірвольд, приміром, презентувала свою платформу для онлайн-курсів Teach Me Now, розмістивши рекламний напис на задньому склі перегонового автомобіля, що мчав зі швидкістю 180 км / год.

І 27-річна підприємниця виграла фінал конкурсу Infiniti Speed Pitching 2015 року в Гонконгу, отримавши 40 тисяч доларів готівкою на розвиток свого проекту.

Звичайно позувати заради інвестицій - це одна справа, але дослідження свідчать, що число скромників загалом скорочується.

27-річне спостереження за студентами Американського університету показало 2008 року, що рівень нарцисизму помітно зріс.

Ці результати доповнюють попередні дослідження, які свідчать про зростання й інших індивідуалістичних рис, як-от висока самооцінка та екстраверсія.

Найгаласливіший отримує все

У формуванні нового ідеалу поведінки "дивіться, це я" чималу роль зіграли реаліті-шоу, каже Джонатан Гіршон, PR-стратег Кремнієвої долини, який запускав Sony, Apple і Pioneer.

Розквіт реаліті-телебачення відбувся після страйку гільдії американських сценаристів 10 років тому, які вимагали вищих відсотків від продажів ТБ-продукції на DVD та в інтернеті.

Реаліті-шоу принесли шалену славу Періс Хілтон, родинам Кардашян та Дженнерів, пояснює пан Гіршон. "Завдяки ним життя напоказ міцно увійшло в моду", - додає він.

Зростання популярності зірок YouTube та Instagram дедалі більше підкреслює важливість вміння виділятися на тлі інших.

На думку Джонатана Гіршона, ідея галасливої самопрезентації почала народжуватися в діловому середовищі в середині 90-х.

"А останнім часом з'являється стільки нових компаній, що якщо ви голосно не прокричите про себе, вас й не помітять", - каже він.

Здається, ваші оригінальні ідеї, наполеглива праця та талант більше нікого не цікавлять, якщо ви, звичайно, не заявите про них впевнено та гучно.

Але що робити, якщо це - геть не ваш стиль?

Нації індивідуалістів vs скромників

На думку Гіршона, ця тенденція не принесла нічого хорошого. "Багато компаній, які гучно себе рекламують, продають найменш ефективні технології та мають далеко не найкращі бізнес-плани", - каже він.

Представники менш індивідуалістичних культур теж опиняються в невигідному становищі.

"Вихваляння своїми успіхами в Японії чи Скандинавських країнах не зробить вам честі, - додає він. - У цьому й проблема, оскільки в США та Великій Британії така поведінка давно увійшла в культурну норму".

Якщо під час співбесіди або тендера в США ви сором'язливо мовчатиме про свої успіхи, угоди не відбудеться, каже Шарлін Соломон з навчальної онлайн-платформи RW3 CultureWizard.

У багатьох компаніях вважають, що найкращим лідером може бути тільки екстраверт, оскільки він сміливо відстоюватиме інтереси справи.

"Але справа в тому, що тихі інтроверти-споглядачі часто народжують блискучі ідеї та мислять більш творчо", - зазначає психолог і консультант з питань кар'єри з британського Університету Стретклайда Рос Тейлор.

Стримана людина може стати чудовим лідером, іноді кращим за її галасливих колег.

Недавнє дослідження за участю понад двох тисяч керівників виявило, що інтроверти частіше перевершують очікування рад директорів та інвесторів, ніж харизматичні екстраверти.

А якщо я не вмію?

Але як бути, коли ви відчуваєте, що повинні привернути до себе увагу, але просто не вмієте цього робити?

Зі свого досвіду кар'єрного консультанта, Тейлор знає, що навчитися впевненості в собі може кожний. Варто тихоням докласти лише трохи зусиль, і вони легко стають душею компанії.

Джонатан Гіршон, який був у журі конкурсу Polar Bear Pitching, розповідає, як йому одного разу довелося підбадьорювати сором'язливих учасників.

"У мене були клієнти в Швеції, які розробили неймовірну технологію розпізнавання обличчя.

Їхній продукт був кращим за всі інші на ринку, але коли вони виходили на сцену, вони казали, що це - "досить непогана технологія". Зрештою в мене урвався терпець, і я навчив їх казати: "Ми зробили унікальну річ".

На думку пана Гіршона, однак, вчитися галасливості треба не завжди.

"Іноді, коли всі навколо кричать про свої успіхи, почують саме того, хто розмовляє тихим голосом", - каже він.

"Якщо в компанії є дійсно чудовий продукт, і вона розповідає про нього спокійно та інформативно, її обов'язково помітять".

"Все ж таки піар - це не гра в хто кого перекричить, а шахи", - додає він.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.