Підсумки року: що зроблено в гуманітарній сфері

2015-й мав стати роком, коли в Україні забезпечать "належний соціальний статус" і закладуть умови для "якості і доступності освіти". Принаймні так сказано в коаліційній угоді, підписаній в 2014-му. А ще там згадано про "якісні і доступні медичні послуги".

ВВС Україна вирішила перевірити, як протягом року виконувалася <link type="page"><caption> коаліційна угода</caption><url href="http://zakon3.rada.gov.ua/laws/file/text/33/f439014n8.pdf" platform="highweb"/></link> в соціальній і гуманітарній сферах. Ми вибрали окремі, чітко сформульовані пункти документу, і перевірили, чи були вони втілені в життя.

Культура, інформаційна політика

Ухвалити закон для підтримки українського культурного продукту – музики, кіно, книжок, теле- і радіопрограм.

Такий закон не ухвалили. У Раді зареєстрували законопроект про державну підтримку кінематографії, авторами якого стали депутати Микола Княжицький, Сергій Тарута, Марія Матіос та ін. Автори кажуть, що їхній документ пропонує "низку революційних підходів до фінансування українських телесеріалів" і пропонує нові джерела для підтримки українського кіно загалом. Парламент уже двічі включав документ до порядку денного, але поки що не голосував за нього.

Посилити відповідальність за перешкоджання роботі журналістів.

Цьому присвячено новий закон №421-VIII, ухвалений навесні.

Нині той, хто поб'є журналіста, який виконує свою роботу, ризикує сісти до в’язниці на термін до п’яти років, а якщо побої були тяжкими – то від п’яти до 12 років. За погрози журналістам або його родичам можна отримати виправні роботи або до трьох років тюрми.

Повністю запустити суспільне телебачення і радіо.

Закон про запуск суспільного мовлення Петро Порошенко підписував у квітні в прямому телеефірі. "Україна прямує від Першого національного до ВВС", - сказав тоді президент.

Для такого перевтілення законодавці передбачили три роки. Проте керівник Держкомтелерадіо Олег Наливайко каже, що громадське мовлення з'явиться в Україні вже на початку 2016 року – спочатку як пілотний проект.

Роздержавити державні й комунальні газети й журнали.

Закон про роздержавлення друкованих ЗМІ парламент ухвалив 24 листопада. Передбачено, що протягом наступного року реформують ті ЗМІ, які самі виявили таке бажання, а протягом двох наступних років – усі інші.

Ліквідувати Національну комісію з питань захисту суспільної моралі.

Уряд зробив це у травні, виконуючи ухвалений в лютому закон.

Відкрити загальний доступ до архівів, у тому числі документів КДБ.

Закон про доступ до архівів репресивних органів радянської доби ухвалили у квітні. Тепер протягом двох років СБУ має передати ці архіви Українському інституту національної пам’яті. Документи мають оцифрувати і оприлюднити онлайн.

Закон також передбачає, що відповідальність за поширення конфіденційної інформації, яка може міститися в документах, нестиме людина, яка отримала до неї доступ, а не працівники архіву.

Однак поки що дослідники, які працюють в українських архівах у різних містах, кажуть, що не відчули полегшення у своїй роботі.

Освіта

Ухвалити новий закон "Про освіту".

Нового закону про освіту ще немає, але є урядовий законопроект з такою назвою, який в листопаді представив міністр освіти Сергій Квіт.

Документ передбачає децентралізацію в управлінні освітою і запровадження державно-приватного і державно-громадського партнерства в освітній сфері. Він також містить спірну ідею про 12-річну шкільну освіту.

Поширити зовнішнє незалежне оцінювання і моніторинг якості освіти на різні рівні освіти.

Поки що зовнішнє незалежне оцінювання доволі ефективно працює лише на рівні вступних іспитів до вишів. Хоча без скандалів цього року не обійшлося. У липні Генпрокуратура запідозрила одного з керівників Центру оцінювання якості освіти, який відповідає за ЗНО, у махінаціях з тестами.

Володимиру Виннику, заступнику голови центру, влітку повідомили про підозру, однак далі справа поки що не пішла. Сам голова, Ігор Лікарчук – один з розробників системи ЗНО, згодом пішов у відставку. За даними ГПУ, незаконним доступом до системи змогли скористатися понад сто абітурієнтів, дехто з яких нині незаконно навчаються у вишах. Відомство вимагає відрахувати їх.

Щодо моніторингу якості освіти, цього року в Україні створили новий орган - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Серед 25 членів агентства – представники академій наук, вишів усіх форм власності, роботодавців і самих студентів. Цей орган, який передбачений законом про вищу освіту, має перебрати на себе деякі функції Міносвіти. Наприклад, саме він буде акредитовувати освітні програми і давати ліцензії вишам.

Однак улітку під час формування агентства виникли суперечки, і орган, який мав запрацювати з вересня, досі не діє.

Наука

Ухвалити новий закон про "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Рада ухвалила цей закон наприкінці листопада, але президент ще не підписав його.

Документ називають реформаторським і в уряді, і в парламенті, і серед самих науковців. Закон, зокрема, дозволяє отримати гроші для наукових досліджень не лише офіційним інституціям, а й колективам учених і окремим науковцям. Він також передбачає створення нового органу при уряді – Нацради з питань розвитку науки і технологій, яка має формувати державну політику в сфері науки.

Створити Національний фонд для грантового фінансування наукових досліджень

Створення такого фонду, який розподілятиме гранти між науковими інституціями і групами вчених, передбачено новим законом про науку. У парламентському комітеті з науки й освіти кажуть, що закон допоможе збільшити частку грантового фінансування науки.

Україна має стати асоційованим членом Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020".

Угоду про участь України в цій програмі підписали ще в березні.

"Вперше Україна приєднується до європейської наукової програми такого масштабу, і це відкриває можливості для українських науковців стати частиною дослідницької родини Європейського Союзу", - сказав тоді комісар з науки й інновацій ЄС Карлос Моедас. Угода дозволяє Україні отримувати гранти, які надає Європейська дослідницька рада, а українські науковці можуть подавати заявки для наукових стипендій і роботи за кордоном.

Охорона здоров'я

Закупити ліки і вакцини через міжнародні організації.

Пацієнтські організації багато критикували МОЗ за затягування цього процесу, але ближче до кінця року справа, схоже, зрушила з місця. Уряд виділив на закупівлю ліків близько 2,2 млрд гривень, розподіливши їх між трьома міжнародними організаціями: ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agency. З усіма підписані відповідні угоди. Однак говорити про те, що ліки вже закуплено, ще рано. У листопаді ЮНІСЕФ заявляв, що ще не отримав грошей від уряду і, відтак, не може прогнозувати, коли зможе купити для України вакцини.

Почати запровадження загальнодержавного обов’язкового медичного страхування.

У березні на сайті МОЗ з'явилося повідомлення, в якому "фахівці МОЗ та експерти" назвали запровадження такого страхування передчасним, "з огляду на економічну ситуацію в країні".

Заборонити рекламу лікарських засобів.

Рекламу ліків не заборонили. І схоже, що в самому МОЗ цю ідею не підтримують. У серпні заступниця міністра Олександра Павленко говорила не про заборону реклами ліків, а про "удосконалення нормативно-правової бази стосовно рекламування лікарських засобів". "Останнім часом збільшилося засилля реклами, яка вводить в оману споживача", — сказала вона.

Соціальний захист

Встановити єдині принципи нарахування пенсій. Розробити новий закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Закон про зміни в пенсійному забезпеченні, який Рада з п’ятої спроби підтримала у березні, був одним з документів, ухвалення яких вимагав МВФ. Закон передбачає поступове збільшення пенсійного віку для жінок, обмежує виплати пенсіонерам, які працюють, у тому числі суддям і держслужбовцям.

Законопроект про накопичувальну систему пенсій – другий етап пенсійної реформи – парламент поки що не розглядав.

Остаточно скасувати пільги і привілеї для всіх посадовців. "Ніхто не матиме жодних пільг у зв’язку із посадою".

Згідно з тим самим законом, ухваленим на вимогу МВФ, від 1 червня в Україні скасовано всі спеціальні пенсії і введено єдине правило нарахування пенсій. Улітку міністр соціальної політики Павло Розенко підтвердив, що Пенсійний фонд припинив призначати такі пенсії депутатам і чиновникам, прирівнявши їх до "звичайних людей".

Створити систему соцзахисту, за якої громадяни не будуть зобов’язані додавати до своїх заяв та звернень будь-які довідки та погодження. Всю необхідну інформацію держава має отримувати самостійно, за рахунок обміну даними між різними органами влади.

Цього року, щоб отримати субсидії на оплату комунальних послуг, справді потрібно було подати лише заяву і декларацію про доходи. Але чи стало менше довідок в інших сферах? Кожен може судити про це з власного досвіду.