Катерина Хінкулова Бі-Бі-Сі, Київ

Аварія на Чорнобильській АЕС змінила Україну

Важко повірити, але від того квітневого дня вже встигло вирости ціле нове покоління, яке сьогодні працює, вступає до вищих учбових закладів, мріє про майбутнє, закохується і радіє сонячним променям.

Чи думають вони, ті, хто не знав Україну до Чорнобиля, про цей феномен, про те, як вплинула аварія на АЕС на долю цілого народу і тисяч окремих осіб? Чи турбуються вони про власне майбутнє, про майбутнє своїх, ще ненароджених, дітей?

Мої співрозмовники – студенти і випускники шкіл. Вони по-різному висловлюють свої думки – хтось рветься до мікрофона, хтось соромиться, хтось пишається своїми досягненнями, а хтось лише планує їх на майбутнє. Але всі без винятку кажуть, що замислюються над Чорнобилем.

“Чорнобиль вже стався і ми безсилі змінити цей факт,” – кажуть вони, - “але жити все одно треба. Ми повинні дбати про екологію, бо маленькі вогники здатні запалити один великий.”

Вікторія: “Коли дитина вперше дізнається про це, відчуття гнитюче. Нічого в тебе не буде, здоров'я не буде, діти будуть мутанти. Але потім мені сказали: в тебе ще все може бути в порядку, ти повинна щось для цього робити”.

Євген: “Треба не залагоджувати старі катастрофи, а запобігати новим у майбутньому. Я проти атомних електростанцій”.

Іванка: “Коли вперше чули про Чорнобиль, здавалось – пусте слово. А потім, коли розуміли, як люди постраждали, розуміли – яка це трагедія”.

Денис: “Звичайно, згадую, це поруч з нами, це живе”.

Тарас: “Ми повинні або забезпечити 99,9% надійність атомних станцій, або взагалі шукати альтернативної енергії”.

Олена: “Людина повинна пропустити біль Чорнобиля через себе. Навчити цьому за шкільною програмою неможливо”.

Докладніше слухайте у програмі "Діалог".