Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Світлана Пиркало Бі-Бі-Сі, Полтава-Одеса-Донецьк-Київ

У нашому ефірі пролунають історії багатьох людей, чий життєвий шлях так чи інакше перетнувся з цією хворобою, - людей, яким було поставлено діагноз ВІЛ, їхніх друзів та коханих, їхніх лікарів.

Ще не так давно українці мало знали про ВІЛ та СНІД, про різницю між ними та й про хворобу взагалі. Навіть ходив анекдот про двох кумів: один із них питає іншого: куме, а у вас СНІД є? А той каже, - ну є, але дуже мало і тільки для себе.

Три роки обізнаність моя з цією проблемою була десь на такому рівні. А потім я просто познайомилася із ВІЛ-позитивною людиною.

Її звали Наталка Ковнір. Хоча я вважала себе людиною освіченою, проте мені забрало певний час, аби звикнути до думки, що ця людина така ж, як і я, і попивши з нею разом чаю, я не підхоплю вірусу імунодефіциту. Наталка пояснила це не лише мені, а й ще багатьом людям.

Сьогодні Наталка працює у Всеукраїнській мережі людей, які живуть з ВІЛ та СНІДом, і вона завітала до київської студії Бі-Бі-Сі разом із Сергієм Шкурком, лікарем, який також працює у мережі ЛЖВ.

Також у цій програмі – розмова із директором Міжнародного альянсу з ВІЛ та СНІДу в Україні Андрієм Клєпіковим та Оленою Пурик, керівником інформаційного центру того ж альянсу.

Ця розмова йшла про ризик, якому зараз підлягають усі групи населення в Україні, про роботу, яку провадять неурядові організації з тими, хто ризикує найбільше, тобто ін'єкційними наркоманами та жінками секс-бізнесу.

Ви почуєте інтерв'ю із двома із них, а також розмову із ВІЛ-позитивною жінкою, яка збирається відмовитися від своєї майбутньої дитини.

Ця дівчинка тепер має шанс

А наостанок – голос дитини, чия мати відмовилася від неї після народження і передала їй у спадок лише вірус імунодефіциту.

Ще рік тому у неї майже не було шансів вирости. Зараз ця дівчинка – Наташа -почала отримувати новітнє антиретровірусне лікування і бадьоро розповідає віршики відвідувачам дитбудинку, де вона живе.