Любомир Крупницький Бі-Бі-Сі, Київ

Газета „Дєло” пише, що українська столиця зайняла 57 місце в рейтингу найкращих міст для ведення бізнесу в країнах, що розвиваються. Київ став єдиним українським містом у цьому списку. Найперші ж позиції у рейтингу зайняли китайські мегаполіси – Шанхай та Пекін.

Укладачі рейтингу враховували розвиток ділового середовища міста, якість життя у ньому, а також безпеку. Фахівці пояснюють низьку позицію Києва в рейтингу зокрема досить слабко розвинутою інфраструктурою. Наприклад, на думку фахівців, образ столиці псує відсутність достатньої кількості готелів. Не на користь української столиці також велика різниця у доходах населення. Крім цього, житлова проблема – високі ціни на нерухомість ніяк не відповідають середньостатистичним доходам населення та загальному рівню життя, – стверджує експерт на сторінках газети „Дєло”.

„Газета 24” в одній зі своїх статей пише, що українські сільгоспвиробники через цьогорічний рекордний врожай зернових можуть лише постраждати. Як пише видання, європейські чиновники запроваджують мито на імпорт в ЄС закордонного зерна. І першою жертвою такої постанови може стати низькоякісна дешева українська пшениця.

Для українських аграріїв подібне рішення ЄС означає втрату приблизно третини ринку експорту. Наслідком цього може стати подальше падіння цін на внутрішньому ринку і перевантаження можливостей зі зберігання зерна. Це також може поставити під загрозу проведення посівної кампанії наступного року. У статті також зазначається, що падіння цін на зерно в Україні не призведе до зниження вартості продуктів, вироблених з нього.

”Вже північ скоро, а транспорту немає” – заголовок сьогоднішнього числа „Газети по-київськи”. Видання пише про досвід багатьох міст Європи, де давно та успішно діє система нічних пасажирських перевезень. До них поки що не належить українська столиця, хоча у Києві віддавна говорять про необхідність запровадження такої практики. Однак місцеве керівництво транспортної галузі має дещо іншої думки з цього питання.

І головний аргумент – це буде невигідно, адже проведене нещодавно дослідження показало, що вночі обсяги пасажироперевезень складають 1-2% від денної норми, тобто в салоні автобуса чи тролейбуса – не більше 5-7 осіб. Водночас газета наводить позитивний приклад в цьому сенсі Севастополя, де від літа в місті запрацювали нічні маршрути громадського транспорту. Тариф за користування ним коштує приблизно удвічі дорожче денної вартості.

Сьогоднішній випуск газети „День” пише про вклад українських вчених в унікальний міжнародний проект „Андронний коллайдер”. В ньому зокрема бере участь група вчених з кафедри квантової макрофізики Дніпропетровського національного університету. Науковці університету будуть опрацьовувати дані, що отримають в ході експериментів на великому андронному колайдері – найпотужнішому у світі прискорювачі елементарних частинок, офіційна презентація якого недавно відбулася в Швейцарії.

Вихідці з України також працюють в Європейському центрі ядерних досліджень, а наукові центри з Харкова та Запоріжжя постачають кристали, необхідні для проведення дослідження. Хоча повномасштабний запуск коллайдера перенесено на весну 2009 року, це не заважає українським науковцям стверджувати, що його розміри та технічні потужності переважають усе, що було створено людством до цих пір.

Тижневик „Коментарі” у випуску за 24 жовтня в одній зі статей подає свою версію політичного майбутнього київського мера Леоніда Черновецького. Видання робить припущення, що на дострокові вибори єдиною силою можуть піти „Єдиний центр” та Блок Леоніда Черновецького.

Вони сподіаються взяти разом 3% голосів на дострокових виборах. Видання пише, що ЄЦ програв боротьбу за лідерство в команді Віктора Ющенка і тепер вимушений шукати інші шляхи для політичної реалізації, аніж укупі з президентським блоком. Журналісти видання припускають, що Черновецький може набрати в Києві до 1,5% голосів, з іншого ж боку, ЄЦ розраховує взяти таку ж кількість голосів по всій Україні.

Проте у статті зазначається, що лідери двох політичних сил, які ймовірно об’єднаються на виборах, мають ще придумати єдину назву цьому проекту, а також пройти складну процедуру поділу квот у списках.