Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

	Преса

Видання пише, що тиждень тому Міністерство культури відкликало свого листа до Київської міської ради, де просило передати храм Спаса на Берестові у користування УПЦ Московського патріархату, відтак залишаючи храм у складі заповідника Києво-Печерська лавра. Тоді Мінкультури пояснило зміну свого рішення численними проханнями науковців та громадських діячів, які уважають що Московський патріархат не додасть збереженню споруд заповідника.

Конфлікт між заповідником та лаврськими монахами триває останні кілька років, проте, як пише «Україна молода», посилився з приходом уряду Віктора Януковича. Вже в перші дні своєї роботи він отримав прохання намісника Києво-Печерської лаври архієпископа Павла щодо ліквідації заповідника та музеїв на території Лаври, а згодом Кабмін створив спеціальну Комісію з питань повернення майна релігійним організаціям під головуванням Дмитра Табачника.

Монахи вважають, що територія Лаври має належати УПЦ Московського патріархату, тоді як директор Києво–Печерського заповідника Сергій Кролевець виступив заявляє, що за десятиліття саме за сприяння Московського патріархату у лаврі зруйновано 10 історичних об’єктів, зокрема, келії Гостинного двору, ківорій і криниці св. Феодосія та св. Антонія, покриття Економічного проїзду, а нещодавно — брама при вході до Нижньої лаври, яку представники церкви назвали такою, що не має культурної цінності.

УПЦ Московського патріархату досі претендує на храм Спаса на Берестові, де захороненні останки двох дочок і сина Володимира Мономаха — князя Юрія Долгорукого, а на стінах якого – унікальні фрески княжої доби. Також у четвер Київрада має розглядати претензії Московського патріархату на інші споруди Національного заповідника: сторожку при вході до Нижньої лаври і будівлю Державної історичної бібліотеки України.

Як пише «Україна молода», усі ті об’єкти перебувають на балансі заповідника, проте дирекція не має права нагляду за ними, бо їх своїми вважає церква. Навіщо релігійній громаді контроль над Лаврою? Член Національної комісії у справах ЮНЕСКО Максим Стріха в інтерв'ю виданню відповідає так:

«Контроль над Верхньою лаврою — то не тільки акт великого ідеологічного значення, який для прибічників «канонічного православ’я» означатиме саме їхнє право на давньокиївську спадщину. Це ще й колосальне збільшення доходів монастиря». А на думку відомого поета Дмитра Павличка, «передача церкви Спаса на Берестові є спланованою акцією, кінцевою метою якої є будівництво неподалік нового готелю з паркінгом.

“Боротьба на генетичному рівні” – так пише в своїй передовиці газета “Дєло” про вимоги до України, дозволити вільний продаж трансгенних продуктів.

Як зауважує видання, посилаючись на власні джерела, нині в стінах Кабміну готується відмова від запровадження 1 листопада обов’язкового маркування продуктів харчування, які містять генетично модифіковані організми. Україна змушена на такий крок з вимоги Сполучених Штатів - як зауважив в інтерв’ю “Дєлу” голова Держпотребнагляду Олександр Шніпко, американська сторона називає таке маркування серйозною перепоною для вступу України до СОТ.

“Якщо українська сторона погодиться на всі вимоги американців, в нас навіть буде знято заборону на продаж дитячого харчування з трансгенними компонентами. Якщо вирішення буде підтримано, на відміну від європейців, українці не будуть знати, чи є в придбаних продуктах трансгени” – зауважує “Дєло” і нагадує, що в країнах ЄС усі продукти, які мають понад 0.9% генетично модифікованих інгредієнтів підлягають маркуванню. Заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко критично ставиться до можливого такого рішення уряду, кажучи, що запровадити маркування знову буде складно після вступу до СОТ, а на його скасуванні виграють не пересічні українців, а сільськогосподарські транснаціональні корпорації.

“Призовна кампанія змінила виборчу” – пише газета “Комерсант Україна”. Видання уважає, що підписання президентом указу Про строки проведення чергових призовів на строкову військову службу в 2008-му році фактично перекреслило домовленості між БЮТ і НУНС щодо переведення армії на контракт із 2008-го року.

Разом із тим, “Комерсант” дізнався реакцію на те представників обидвох тих політичних сил, які уважають що причин для занепокоєння немає. Як розповів газеті представник БЮТ Олег Білорус, цей указ означає те, що “стара накатана система призову до армії” залишається доти, доки коаліцію не створено. Разом із тим, він переконаний, що БЮТ зможе переконати партнерів по коаліції після її створення. Представник НУНС Юрій Кармазін також заявив, що президент не порушує домовленостей, а виконує свої конституційні обов’язки, оскільки наразі іншого закону немає.

“Все ж, документи дещо незвичайний,” – пише “Комерсант Україна і веде далі – “оскільки так рано указ про призов на строкову службу ще ніколи не публікувався. До 2006-го року укази видавалися окремо до осіннього та весняного призову. Однак лише незначна частина БЮТ погоджується з тим, що указ було підписано, аби продемонструвати небажання президента виконувати домовленості”.

Тим часом газета “Сєгодня” в статті “Почім скасування призову” підрахувала, як вона стверджує, скільки може вартувати задекларований БЮТ і НУНС швидкий перехід на професійну армію.

В інтерв’ю “Сєгодня” “бютівець” Андрій Кожемякін повідомив, що нині на одного солдата строкової служби держава витрачає 500 доларів на місяць, тоді як зарплата контрактника становить 200 доларів на місяць, тож, мовляв, утримувати строковиків державі невигідно.

БЮТ пропонує вже замість весняного призову 2008-го року набрати 10 тисяч контрактників замість 25 тисяч призовників. Також політична сила Юлії Тимошенко обіцяє підвищити зарплату контрактникам до мінімум 700 американських доларів на місяць.

“Проведені “Сєгодня” підрахунки демонструють, що якщо цей механізм буде запроваджено, лише на зарплату контрактників, які замінять солдатів-строковиків, від початку травня до кінця 2008-го року державі доведеться викласти мінімум 350 мільйонів гривень” – пише газета. “Сєгодня” додає, що й сам пан Кожемякін визнає, що витрати на армію будуть удвічі більшими, ніж у цьогорічному бюджеті, проте каже, що їх можна знайти завдяки втіленню програми “Контрабанда-стоп”.