Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Видання пише, що сьогоднішня Україна є по суті унікальним за світовими масштабами утворенням, оскільки 90% її населення були присутні під час народження своєї держави. Видання пригадує, що станом на 24 серпня 1991-го року Україна являла собою чистий лист паперу, на якому ніхто до кінця не знав, що писати. А молода українська незалежність, зі слів газети, не мала ані ідеологічного наповнення, ані економічної бази – лише вороже ставлення як із боку Росії, так і з боку деяких західних країн, лідери яких на початкових етапах переконували Україну, відмовитися від створення власної держави.
Разом із тим, “Газета по-київськи” розмірковує, що беручи до уваги, що держава будувалася 16 років “із нуля”, вийшло не так уже й погано:

“З одного боку, ми наробили дурниць. Ми породили велику кількість корупціонерів, не змогли реформувати сільське господарство , маємо проблеми з рейдерством і традиційну байдужість політиків до своїх обіцянок. З іншого – нас не торкнулися тоталітарні та реваншистські віяння на штиб “назад до СРСР”, які захлеснули сучасну Росію, ми довели, що якщо дуже захотіти, владу в країні можна змінити, а Помаранчева революція зупинила сповзання країни в тиранію.

Як би там не було, навіть беручи до уваги, що українцям притаманно прибіднятися, ми не можемо не визнати, що останніми роками країна розвивається динамічно. Тим більше порівняно з тими часами, коли цукор видавався по талонах, які сором’язливо називали “запрошеннями”, а з метою економії перші вуличні кіоски відмикалися від електроенергії і працювали при свічках” – підбиває підсумки, пригадуючи перші незалежні роки, “Газета по-київськи”.

Також видання публікує цікаве дослідження, ким були дев’ять провідних українських політиків лишень 16 років тому і ким вони є тепер. Його результати читаються вже з самих заголовків:

“Віктор Ющенко – із банкірів у президенти”, “Юлія Тимошенко – з “королев бензоколонки” – в лідери блоку”, “Віктор Янукович – із транспортників у прем’єри”, “Олександр Мороз – із комуністів в лідери Соцпартії”, “Віктор Балога – з товарознавців у керівники секретаріату президента”, “Микола Азаров – із геологів у віце-прем’єри”, “Юрій Луценко – із інженерів у лідери блоку”, “Петро Симоненко – із “вугільних директорів” у лідери Компартії” і “Олександр Турчинов – із редакторів газет у перші заступники РНБО.”

	ЧФ

Окрім теми незалежності, поширеною в виданнях 24 серпня є й тема спекуляцій щодо зазіхань на неї – зокрема газета “Сєгодня” у статті під заголовком “Росія збирається забрати в України Крим?” пише про заяву радника посольства Російської Федерації в Україні Владіміра Лисенка щодо можливості перегляду Росією Великої угоди від 1997-го року, яка закріплює український статус Криму в разі, якщо українці, як він висловився, й надалі чинитимуть тиск на Чорноморський флот Росії в Криму. Tермін дії угод, які регламентують те перебування, спливає за 10 років, проте Росія не проти його продовжити, натомість українське МЗС та Міноборони не раз заявляли про невиконання російською стороною орендних зобов’язань.

Цитований вислів співробітника посольства Росії лунав так: “Якщо Україна порушує питання про перегляд орендної платні в рамках інвентаризації, чи не стане це основою для перегляду Базової угоди?” Разом із тим, представники посольства заявили, що журналісти просто неправильно зрозуміли радника посольства Владіміра Лисенка. Проте, як виглядає, його неправильно зрозуміли й українські дипломати – “Газета по-українськи” пише про те, що МЗС скерувало ноту до російських колег, де просить пояснити дії російського дипломата та заявляє, що такі висловлювання є спробою посягання на незалежність і територіальну цілісність України.

Як пише “Газета по-українськи”, в разі офіційного підтвердження тих висловлювань Владіміра Лисенка, Міністерство закордонних справ розгляне питання його видворення з території України.