|
Преса: що попереду? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Що попереду? – заголовок Газети по-киевски, яка аналізує варіанти розвитку подій після Указу президента. На думку політологів, є фактично два варіанти. Перший - регіонали згоджуються на дострокові вибори. Але інтереси соціалістів, які розуміють, що можуть не пройти до нової Верховної Ради, змусять їх не визнавати Указ президента. Це, як вважають аналітики, може призвести до трагічного розвитку подій, а саме "стінка на стінку”. При цьому можливі спроби створити паралельні структури влади, захоплення урядових приміщень різними підпрозділами. При тому, що МВС буде виконувати накази уряду, СБУ – президента. Дехто з політологів припускає, що одним з варіантів може бути другий Майдан, який, як і перший 2004 року, буде помаранчового кольору. Він збере прихильників опозиції. І якщо біло-блакитні пійдуть проти Майдану, то помаранчовий буде сильніший, вважають експерти. Коммерсант-Украина під промовистим заголовком - З Ради геть – аналізує, що буде далі з депутатами після президентського Указу. Часопис нагадує, що після оприлюднення документу, депутати, а також сформований ними уряд, продовжують працювати у звичайному режимі до дня проведення першого засідання Ради нового скликання. Це регламентують кілька статей Конституції. Причому уряд, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою, продовжує виконувати обов'язки до початку роботи нового Кабміну. У період між опублікуванням Указу президента і днем першого засідання новообраного парламенту депутати, чиї повноваження були достроково припинені, можуть повноцінно працювати над ухваленням законів. Одначе серйозно протистояти президенту на законодавчому рівні вони не зможуть. Єдине, що може зробити Верховна Рада, це повернути старий склад ЦВК. Голова парламентського комітету з євроінтеграції Наталя Прокопович в інтерв'ю часопису День ствержує, що невизначеність України щодо НАТО негативно впливає на українську економіку. Пані Прокопович каже, що вступ держави до альянсу відображається на рівні демократії, економічного зростання, інвестиційних потоків. Шанси України не втрачені, але Київ втратив час. Відповідаючи на запитання, чому нині українська еліта не може дійти консенсусу щодо необхідності вступу до НАТО, голова комітету каже, що багато представників української еліти пов'язані бізнесом з російською стороною. Але найголовніше, що Росія використовує економічні важелі впливу на політику України. Водночас пані Прокопович каже, що сама Росія набагато активніше співпрацює з НАТО, ніж Україна, нагадуючи, приміром, що до складу російської делегації, яка працює в російській Місії при альянсі , входять 120 чоловік, в той час як до української всього 25. | Також на цю тему 'Страсний тиждень у Києві вже почався' 30 березня 2007 | ПРЕСА Преса: дороги Нашої України ведуть до Ющенка29 березня 2007 | ПРЕСА Преса: 'Суд і страта Макса Бешеного'28 березня 2007 | ПРЕСА Вся влада – блазням! Преса про річницю виборів27 березня 2007 | ПРЕСА | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||