Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

„Туркменська опозиція скидає Миколу Рудьковського з міністерського крісла” – так уважають журналісти „Комерсанту”, і нагадують, що в понеділок увечері прес-служба уряду таки підтвердила факт службового розслідування щодо причетності міністра до приїзду до України в грудні минулого року представників туркменської опозиції.

Проте газета зауважує, що розслідування ведеться за ініціативою не прем’єра, а президента, який за результатами перевірок вимагає внести до парламенту подання на відставку пана Рудьковського.

Газета нагадує хронологію тих подій – лідери туркменської опозиції в вигнанні колишній віце-прем’єр Худайберди Оразов та колишній посол Туркменістану в Туреччині Нурмухамед Ханамов прибули до Києва вже на наступний день по тому, як у ніч на 21 грудня помер президент Туркменістану Сапармурат Ніязов. Обидва політики вважаються в себе на батьківщині персонами нон-грата та засуджені до пожиттєвого ув’язнення, а також розшукуються за лінією Інтерполу.

Цікаво, що представники Інтерполу в Україні та МЗС запевняли „Комерсант”, що не знали про візит опальних туркменів, а дізналися про це лише після їхньої прес-конференції 25 грудня разом із інформацією про нібито їхнє запрошення міністром-соціалістом Миколою Рудьковським, а вже наступного дня МЗС отримало ноту від офіційного Туркменістану з вимогою, покарати причетних до візиту посадовців. Сам пан Рудьковський усе відкидає.

Представник Партії Регіонів Василь Хара в інтерв’ю „Комерсанту” висловив переконання, що навряд покарання міністра завершиться чимось жорсткішим від дисциплінарної відповідальності, а комуніст Леонід Грач навіть припустив, що та ситуація може стати гарною нагодою для прем’єра Януковича, отримати механізм стримування амбіцій лідера СПУ Олександра Мороза.

Комерсант зв’язався з Нурмухамедом Ханамовим, колишнім послом Туркменістану в Туреччині, який отримав політичний притулок в Австрії, і він підтвердив, що узгоджував візит до України з паном Рудьковським:

„Буквально відразу після того, як отримали звістку про смерть Ніязова, ми здзвонилися та переговорили. Ми хотіли дізнатися, як ваша опозиція діяла в період революції, як все відбувалося, як можна спілкуватися з владою. Він (прим. Микола Рудьковський) з задоволенням погодився, сказав „прилітайте, будь-ласка” – розповів туркменський опозиціонер.

„Платити чи не платити” – таким філософським питанням, за газетою „Україна молода”, переймаються більшість українців, які отримали нові платіжки за житлово-комунальні послуги.

„Поки громадяни звикають до нових житлово-комунальних тарифів, а влада здобуває капітал — політичний та матеріальний — юристи стверджують: змусити людей оплачувати квитанції із завищеними цифрами неможливо” пише видання.

Разом із тим, „Україна Молода” вважає останні заяви представників влади (зокрема Міністра юстиції Олександра Лавриновича, що він уже заплатив за новими тарифами і пропонує зробити це усім законослухняним громадянам, а також заяви віце-прем'єра Володимира Рибака про можливість появи в Україні міністерства житлово-комунального господарства) такими, що свідчать, що „влада взялась за своїх підданих всерйоз і готова застосовувати найрізноманітніші важелі, аби змусити їх платити більше.”

Газета дослідила ситуацію в регіонах і з’ясувалося, що попри погрози влади щодо судів та виселення, більшість людей таки не платять – зокрема в Києві, де тарифи зросли в 3-4 рази. Дещо нижчі, подекуди, майже вдвічі тарифи на Заході України, проте й тут не обійшлося без різкого підвищення – найдорожче опалення та гаряче водопостачання в Івано-Франківську, Чернівцях та Рівному – понад 4 гривні за квадратний метр. Мешканці ж Чернігова та Черкас, де тарифи на житло підвищилися з осені позаминулого та минулого років уже давно переважно не платять державі.

Серед таких неплатників і юрист Тетяна Монтян, яка розповіла „Україні молодій”, що законних методів позбавити людину за те даху над головою нині не існує. Пані Монтян переконує, що ЖЕК зобов'язаний надати інформацію про перелік послуг, їхню вартість і структуру цін. Якщо вам відмовляють, мовляв, маєте право не платити за квартиру:

„Завжди, при будь-якій владі, знайдеться купа людей, які платитимуть навіть, за те, аби ходити на роботу. Українці просто не звикли, що повинні розраховуватися лише за те, що отримують, і саме за стільки, скільки споживають. Вимагайте, аби ЖЕК довів, скільки саме витратив конкретно на ваш будинок і яка ваша частка в цьому, тоді ви негайно заплатите. І такі вимоги будуть законними! Адже ви не укладали якихось договорів із Черновецьким, чому ж маєте платити за його тарифами?” – уважає юрист Тетяна Монтян.

23 січня колишній прем’єр Павло Лазаренко відзначає свій сьомий день народження на неволі в США, а вже 24-го в суді федерального округу Колумбія розпочинається новий процес проти Лазаренка, в якому йдеться про зловживання розміром у близько 230 мільйонів доларів.

З тієї нагоди „Газета по-київськи” навідалася до батьків пана Лазаренка, які мешкають у селі Карпівка на Дніпропетровщині. Іван Трифонович та Дар’я Яківна, яким уже за вісімдесят, пораються в хаті самотужки, а на комоді в них стоять фото молодого Лазаренка та його сина Івана, який два з половиною роки тому народився в Штатах.

Газета пише, що в Павла Лазаренка та його колишньої помічниці, а нині – дружини, нещодавно народився ще один син Антон. Батьки Павла Лазаренка кажуть, що в нього була стрімка кар’єра, але, зі слів батька опального політика, якби він знав, що в нього буде така доля, не пустив би його до інституту. Іван Лазаренко вважає, що в Україні побоюються повернення його сина до України: „Павло їм не потрібен – ані помаранчевим, ані Морозу, ані Юлі. Він же фігура, він забере в них голоси. А взагалі нашому народові не вистачає другого Андропова” – говорить батько Павла Лазаренка.