Economist

“Економіст” вважає, що Віктор Ющенко ще далекий від поразки, незважаючи на те, що перебуває в оборонній позиції. “Але він ще зовсім не викидає рушника на ринг”, - пише видання і зазначає, що у Віктора Ющенка є “ядерний варіант” - він може попросити Конституційний суд скасувати пакет конституційних реформ, ухвалених 2004 року, а суд у свою чергу може піти на це, бо для цього є підстави.

“Економіст” нагадує, що Конституційний суд має переглядати і схвалювати усі конституційні поправки до того, як вони проголосовані. Хоча значною мірою цієї процедури наприкінці 2004 року дотрималися, однак, деякі частини тексту були змінені після того, як суд повернув документ до парламенту для голосування, що є порушенням конституційної процедури, - наголошує видання.

“Економіст” порівнює голосування фракції блоку Юлії Тимошенко із крутим поворотом, який здійснив соціалістичний лідер Олександр Мороз в середині 2006 року, коли перейшов з помаранчевого табору до підтримки “олігархічних східняків під проводом пана Януковича”.

“Юлія Тимошенко, можливо, розраховує на те, що ухвалення закону спровокує президента на розпуск парламенту і оголошення дострокових виборів. У цій ситуації пані Тимошенко може стати прем’єр-міністром, оскільки “Наша Україна” глибоко непопулярна, а пан Янукович також втратив частину підтримки через зростання тарифів на комунальні послуги. Більше того, після подолання вето на закон про Кабінет Міністрів посада прем’єр-міністра є набагато ціннішим призом, ніж була досі”, - пише видання.

Журнал “Експерт”, також аналізуючи наслідки подолання вето на закон “Про Кабінет Міністрів” зазначає, що антикризова коаліція не сумнівається у тому, що президент може звернутися до Конституційного суду із вимогою визнати неконституційними деякі статті закону. Суд буде вимушений визнати це, але на підставі діючої Конституції, ухваленої у грудні 2004 року. І таким чином підтвердити легітимність внесення цих змін.
Автори статті в “Експерті” припускають навіть, що такою може бути справжня ціль антикризової коаліції, яка боїться відміни конституційної реформи.

Журнал “Кореспондент” досліджує наслідки продовження мораторію на продаж землі і констатує, що “забороняючи продаж чорноземів, депутати продовжили згубну практику тіньового ринку землі”.

Вже не один рік сільгоспугіддя йдуть на розхват серед підприємців, чиновників і політиків, пише видання.

«У найпопулярніших серед політичної і бізнес-еліти селищах середня вартість сотки дорівнює вартості хорошого автомобіля – у Кончі-Заспі понад 25 тисяч доларів, у Козині – майже 14 тисяч, у Плютах – близько 5-ти тисяч доларів за сотку. Але навіть із великими грішми не так просто вхопити хороший шматок землі. На первинному ринку її практично немає. У передмістях земля або вже у приватній власності, або належить до земель сільськогосподарського призначення. З 2001 року діє суворий мораторій на продаж ріллі, але це не перепона для бажаючих придбати нові ділянки.

Продовживши дію земельного мораторію до 1 січня 2008 року, депутати запалили зелене світло перед перекупниками землі», - пише «Кореспондент» і змальовує механізми, якими вони користуються. Приміром, укладається договір оренди землі на 50 років, а коли земля запускається у торгівельний оборот, договір оренди перетворюється на договір купівлі-продажу. Однак найпопулярніший метод – перепрофілювання статусу землі із сільгоспугіддя на інший, вже дозволений для продажу.

Підсумок – до початку 2006 року загальна площа сільгоспугідь країни у порівнянні із 1991 роком скоротилася на 251 тисячу гектарів. Це все одно, що із карти України зникла територія, що дорівнює площі Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Донецька і Запоріжжя разом узятих.
Втім, зазначає «Кореспондент», президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич мораторій на продаж землі підтримує. Він каже, що якби його зняли, то 90% селян втратили б землю, навіть маючи пай на неї, оскільки навколо великих міст до 80% землі шляхом тіньових схем вже мають інших власників, а після відміни мораторію буде на них офіційно переоформлена. Окрім того, селяни не мають достатніх коштів у випадку, якщо запрацює ринок купівлі-продажу землі.

«Власть денег» досліджує причини, через які Кабінет Міністрів Януковича розпочав масштабну реорганізацію управління державними підприємствами, в ході якої планується створити п»ять великих корпорацій.
Тижневик нагадує, що протягом перших місяців своєї роботи уряд ухвалив низку рішень про створення титанової літакобудівної, корпорації, концернів «Бронетехніка» та «Укратомпром». Усі вони мають об'єднати українські підприємства того чи іншого профілю.

«Декларована ціль – полегшити залучення інвестицій і підвищити конкурентоспроможність підприємств, перш за все, на зовнішніх ринках. Однак, незалежно від того, чи буде цієї мети досягнуто, створення держкорпорацій потягне перерозподіл фінансових потоків. Зараз вони перебувають під контролем менеджменту підприємств, а після реорганізації розподілом прибутків займуться вищі чиновники Кабміну. Більше того, корпорації – перша сходинка до подальшої зручної тіньової приватизації», - переконаний автор журналу «Власть денег».

Експерти видання прогнозують, що укрупнені компанії можуть почати роботу вже цього року. Причина у тому, що нинішній уряд має тільки один центр ухвалення стратегічних рішень – це вузьке коло найбільш впливових лідерів Партії регіонів і антикризової коаліції.