Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

“Україна молода” порівнює радянського генсека Брежнєва з Піночетом, який теж правив 17 років і смерть якого, так само, як і радянського лідера, розділила суспільство.

“...багато колишніх радянських людей вважають його «кращими роками свого життя». Для цих людей не має значення, що Брежнєв залишив країну в «застої», запроторював інакодумців до «психушок» та в'язниць, що за його наказами десятки тисяч наших співвітчизників поклали голови у військовій авантюрі в Афганістані".

Багато колишніх радянських людей вважають його «кращими роками свого життя». Для цих людей не має значення, що Брежнєв залишив країну в «застої», запроторював інакодумців до «психушок» та в'язниць, що за його наказами десятки тисяч наших співвітчизників поклали голови у військовій авантюрі в Афганістані. Україна Молода

Брежнєв та брежнєвщина залишаються предметом великих містифікацій. З нагоди сотої річниці з дня народження «дорогого Леоніда Ілліча» варто згадати хоча б окремі.

Дата народження є першою з містифікацій, оскільки Льоня Брежнєв прийшов на цей світ насправді 19 грудня, але за старим стилем. За новим, як свідчать матеріали в архівах Міністерства оборони СРСР, — 1 січня 1907. Але з його ж ініціативи всі дні народження та ювілеї відзначалися 19 грудня, щоб не були применшені чи затьмарені святкуванням Нового року.

Так само і з національністю. Леонід Ілліч у перший період партійної діяльності заповнював відповідну графу в різних документах як «українець», а з 1952 року вказував виключно «росіянин». Істині відповідає друге, оскільки його батьки Ілля та Наталія були вихідцями з Курської губернії Росії. Для Брежнєва Україна завжди була лише територіальним поняттям, однією з провінцій Росії».

В сторічний ювілей Генсека згадується не лише сам вождь радянської держави, а й вся його епоха – така ж урочиста, важковагова, кумедна і драматична. Як і він сам. Газета по-київськи

«Україна молода» пише, що про жодного відомого політичного діяча ХХ століття не було складено скільки анекдотів, як про Брежнєва. Один з найвідоміших анекдотів періоду застою є також одним з найкоротших: Брежнєв бере телефонну трубку і говорить: «Дорогий Леонід Ілліч слухає».

Газета «Факти» подає інтерв‘ю особистого фотографа Брежнєва Володимира Мусаеляна, який пропрацював з Генсеком 13 років. Виставка його фотографій відкрилася в Москві, а газеті «Факти» Мусаелян розповів кілька історій про Леоніда Ілліча, які для радянського народу залишалися за кадром.

«В 1972 році на державній дачі в Криму Брежнєв зустрічався з канцлером Федеративної Республіки Німеччини Віллі Брандтом. Німецька делегація була шокована, коли після переговорів Леонід Ілліч покликав німецького канцлера освіжитися в басейні. Так що зустріч та вийшла не лише без краваток, а й без штанів».

	Леонід Брежнєв

Як політик Брежнєв був жорстким, але у стосунках з підлеглими не дозволяв собі барства чи зверхності. До обслуги звикав і багато вибачав. Фотограф згадує, що особистий перукар Брежнєва був затятим п‘яничкою. Коли Леонід Ілліч дізнавався, що той у черговому запої, то просто бурчав «От негідник, знову нализався». Але коли той таки повертався на роботу, то Брежнєв по-доброму запитував «Ну як, Толя? Свято провів? Скляночку перехилив? «Та навіть більше,- відповідав той. Після цього Брежнєв сідав у крісло, і дивлячись на Толю з тремтячими руками, бурчав «Господи, хоч би не прирізав, чи не проткнув ножицями».

Мусаелян, чиє інтерв’ю подають «Факти» каже, що на виставці є навіть фото, де Брежнєв обслуговує свою обслугу. Сам розливає пиво у склянки і пригощає ним дівчат-офіціанток.

До анекдотів ставився спокійно. Говорив: якщо розповідають, значить, люблять. Народ підсміювався багато над чим, в тому числі і над вимовою лідера, каже Мусаелян. Але за життя Генсека мало хто знав, що це наслідки фронтового поранення, коли Леоніду Іллічу уламком снаряда вибило щелепу.

В особистому житті Леонід Ілліч був чесним – не приховував від дружини зв‘язків зі своєю фронтовою подругою. А за свідченням колишнього коменданта родини Брежнєвих Олега Стронова, якого теж цитують «Факти», коли діти і внуки Брежнєва дивилися заборонені тоді фільми («Емануель», «Кінг-Конг»), то Брежнєв плювався і виходив з кімнати. Натомість любив дивитися радянські фільми про війну, американські вестерни і радянські мультфільми. Улюблений – «Бременські музики».

Брежнєвські 100 років винесла на першу сторінку і «Газета по-київськи», яка пише, що «в сторічний ювілей Генсека згадується не лише сам вождь радянської держави, а й вся його епоха – така ж урочиста, важковагова, кумедна і драматична. Як і він сам».