|
Бізнес-преса: напередодні самміту G8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд ділових часописів України та світу від Української служби Бі-Бі-Сі. Теми огляду
“Корреспондент” пише про підготовку до самміту “Великої вісімки” у Санкт-Петербурзі. Часопис нагадує, що був час, коли лідери сімки найбільш розвинених країн світу навіть обговорювали можливість бойкотування самміту, на якому головуватиме Росія: до її керівництва накопичилося багато питань та зауважень. Проте зараз про бойкот вже ніхто не говорить, та й надто пізно влаштовувати демарші проти події, що відбудеться вже цього тижня, коли всі робочі документи вже завізовані керівниками дипломатичних відомств. Проте, як пише “Корреспондент”, це не означає, що ставлення до Росії та її керівництва змінилося, - лідери елітного клубу із жахом спостерігають за тим, як у Росії народжується новий авторитарний режим. На підтвердження таких думок часопис наводить деякі факти щодо того, як Санкт-Петербург готується до приїзду високих гостей: “Більш за все не пощастило мешканцям Стрельни, де знаходиться Костянтинівський палац, у якому і відбуватиметься зустріч лідерів. Мешканці будинків, що знаходяться поруч, зможуть потрапити додому лише за спеціальними перепустками. Напередодні самміту перефарбували не тільки паркани та фасади, але й крейсер “Аврору”. Н відомо, чи мають бажання лідери демократичних держав відвідати символ пролетарської революції, але російський флот готовий навіть його показати високим гостям при повному параді,” – пише “Корреспондент”, і радить уважно слідкувати за дипломатичними жестами під час самміту. Наприклад, своє невдоволення політикою пана Путіна щодо прав людини чи газових питань лідери “Великої сімки” можуть показати через відмову від десерту під час урочистого банкету, а якщо на нього взагалі не з’явиться американський президент, то це можна буде вважати справжнім дипломатичним ляпасом Росії. “Власть денег” присвячує кілька статей темі вищої освіти в Україні. Зокрема, автори часопису спробували дослідити, які вищі учбові заклади можна назвати “кузнею кадрів” вищих державних службовців та депутатів. Виявилося, що найбільшу фракцію у парламенті можна було б сформувати із випускників Національного університету імені Шевченка – 59 осіб. Якщо до них додати міністрів та губернаторів, то “червоний” університет матиме 66 представників у вищій владі. Лише третину від цього складають випускники Київського національного економічного університету, відомому всім як “Наргосп”. Третє місце посів не столичний ВУЗ – Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого у Харкові. За даними авторів “Власті денег”, найбільш освіченим (за кількістю вищих освіт та наукових ступенів) є лідер Партії Регіонів, Віктор Янукович. Загалом, 40% представників української політичної еліти мають технічну освіту, а решта є гуманітаріями. Лише 5 із 450 депутатів навчалися у Академії державного управління. Є також і депутати без вищої освіти. Утім, політолог Дмитро Видрін, який прокоментував дослідження часопису, зауважує, що серед представників української еліти практично немає осіб із дійсно елітарною, блискучою освітою. Навпаки, каже пан Видрін в інтерв’ю “Власти денег”, спостерігається тенденція до того, що чим вищу посаду обіймає той чи інший чиновник чи політичний діяч, тим більш “провінційною” є його освіта. Таку закономірність політолог пояснює тим, що люди із провінції зазвичай є більш активними та “пробивними”, аніж ті, хто з народження звик до зручностей столичного життя. “Експерт” пише про те, чи можливо зберегти нинішні ціни на газ до зими. “З 1 липня для нашої країни ціна на паливо не зросла до 160 доларів за тисячу кубів, як обіцяли в Газпромі. При цьому для інших республік пострадянського простору вона поповзла вгору. З липня ціна на газ для Молдови зросла до 160 доларів за тисячу кубів, Білорусь отримала офіційну пропозицію платити з 2007 року по 200 доларів. Збереження нинішньої ціни для України – це аванс... Зараз зрозуміло лише одне: дефіцит газового балансу країни становить приблизно 10.7 мільярдів кубометрів, і поки що невідомо, за рахунок чого його можна ліквідувати. Найнеприємнішим є те, що цей дефіцит країна відчує у найбільш незручний час – із настанням осінніх та зимових морозів,” – пише “Експерт”, і розмірковує над тим, чи зможуть Росія та Україна вести спільну гру проти Туркменістану, аби змусити лідером цієї країни, Нурсултана Назарбаєва, трохи знизити ціни на туркменський газ, і просити за нього не 100 доларів за тисячу кубів, як зараз, а хоча б 80. “Експерт” також вважає, що Києву було б не варто розривати нинішні газові угоди між Газпромом, РосУкрЕнерго та Нафтогазом, проте докласти максимум зусиль, аби підкріпити їх на міжурядовому рівні, аби отримати державні гарантії постачання газу. | Також на цю тему Преса в Україні: Сашо, не пропусти! 30 червня 2006 | ПРЕСА Преса: Про любов донецьких до австрійських29 червня 2006 | ПРЕСА Швейцарський страх перед пенальті27 червня 2006 | ПРЕСА Президент Буш заявив, що нелеґальним іміґрантам не буде амністії16 травня 2006 | Головна сторінка День Без Іммігрантів планується у США01 травня 2006 | Головна сторінка У США - день без іммігранта: сотні тисяч на вулицях02 травня 2006 | Головна сторінка Франція змінить імміграційне законодавство 09 лютого 2006 | Головна сторінка В Росії з полону звільнено українських рибалок06 січня 2006 | Головна сторінка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||