|
Стеження закінчено. Забудьте? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Секретні документи, передані британській газеті, чітко вказують на перешкоди, створені на найвищому рівні розслідуванню справи Георгія Ґонґадзе, пише автор статті в суботньому випуску "Індепендент".
Журналіст Аскольд Крушельницький отримав документи від службовців українських правоохоронних органів, які, за словами автора, "обурені тим, що перешкоджають їхнім розслідуванням, що вказували на причетність до вбивства діячів високого рівня". Далі автор, зокрема, пише: "Викривальники кажуть, що попередній генеральний прокурор Святослав Піскун наблизився до висунення звинувачень у справі, коли минулої осені його усунули з посади. Вони кажуть, що призначений паном Кучмою Геннадій Васильєв, який замінив Піскуна, оголосив, що попередні розслідування нічого не виявили, і почав згортати дальші розслідування. Він випустив з-під варти чільного службовця міліції, який, на переконання генеральної прокуратури, знищив важливі документи у цій справі і, можливо, відіграв ключову роль в організації вбивства. Погрози слідчим Багато з секретних документів - заяви свідків, зібрані слідчими для генеральної прокуратури. Ті, хто передав документи, кажуть, що побоюються, що пан Васильєв може знищити досьє у перебігу процесу приховування правди. Вони кажуть, що під час розслідування отримували погрози і побоюються за власну безпеку, як і за безпеку сімей, якщо їхні імена стануть відомі.
Документи показують, що таємні групи співробітників міністерства внутрішніх справ вели спостереження за Ґонґадзе впродовж багатьох тижнів - аж до часу його викрадення за наказом одного з чільних генералів МВС Олексія Пукача. Він, у свою чергу, мав би отримати накази від тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, одного з найближчих союзників пана Кучми. Один з агентів, Володимир Ярошенко, сказав, що в групах спостереження були задіяні майже 25 людей, які використовували авта з п'ятьма наборами номерів. Він та інші агенти твердять, що генерал Пукач наказав їм брехати слідчим, кажучи, що операції проти Ґонґадзе не було. Інший агент, Григорій Сергієнко, сказав, що наказ про стеження віддав пан Пукач і що стеження тривало до зникнення Ґонґадзе 16 вересня 2000 року. Пан Сергієнко каже, що в той день генерал Пукач сказав йому забути, що проти Ґонґадзе була якась операція стеження, а також забути, що він колись чув про журналіста. Шляхи відходу Пан Сергієнко сказав, що агент МВС Олександр Музика, з відділу боротьби з організованою злочинністю, проник до могутньої київської злочинної "сім'ї", очолюваної людиною на прізвисько Кисіль. Пан Сергієнко вважає, що остання група стеження спостерігала викрадення Ґонґадзе чи й сама передала журналіста членам банди Киселя, поміж яких був пан Музика і які вбили Ґонґадзе. Інший службовець МВС - Сергій Чеменко - сказав слідчим, що операція стеження припинилась 17 вересня 2000 року без жодного пояснення. Після появи новини про викрадення і смерть Ґонґадзе він та інші службовці МВС підозрювали, що до зловісних подій причетна їхня власна організація. Капітан МВС Віталій Гордієнко сказав слідчим, що стеження включало збирання інформації про планування квартири Ґонґадзе і про шляхи приходу і відходу, використовувані журналістом. Пан Гордієнко каже, що вже за кілька годин після викрадення Ґонґадзе почали зникати записи, що стосувалися стеження. Співробітники МВС, в тому числі чільний посадовець Анатолій Осипенко і керівниця канцелярії генерала Пукача Людмила Левченко, сказали, що генерал наказав, на противагу статутним інструкціям, знищити записи з зазначенням прізвищ тих, хто стежив за Ґонґадзе. Смерть Гончарова "Індепендент" має примірники допитів колишнього чільного службовця МВС Ігоря Гончарова, який торік перебував під вартою за співпрацю з рекетирами. Він також казав, що викрадення і вбивство скоїли контрольовані Кисельом гангстери за вказівкою МВС. Він сказав, що вбити Ґонґадзе наказав пан Кравченко від імені президента. У своїх заявах він неодноразово висловлював острах, що його вб'ють і що це вбивство подадуть як самогубство або хворобу. Кількома тижнями згодом, 1 серпня 2003 року, він помер. Офіційна версія - смерть внаслідок хвороби; його швидко кремували.
Проте розтин тіла і аналіз, виконаний для уряду шістьма експертами, показують, що Гончарову ввели тіопентал, який, за словами експертів, міг стати причиною смерті. Лікарі сказали газеті "Індепендент", що виправданих медичних пістав для використання цих ліків не було. Генерала Пукача заарештували 23 жовтня 2003 року за наказом генерального прокурора Піскуна. 29 жовтня пан Кучма усунув пана Піскуна з посади і замінив паном Васильєвим. Генерала Пукача випустили з-під варти наступного місяця. Кількома місяцями пізніше внаслідок вибуху бомби злетіла в повітря машина бандитського ватажка Киселя. Часткова реабілітація Твердження про його причетність до вбивства спричинили відхід західних країн від пана Кучми. Президент був частково реабілітований Америкою і Британією, тому що Україна надає великий контингент війська в Іраку. Розпачливо прагнучи політичної реабілітації, пан Кучма винагороджений запрошенням на самміт НАТО, що відбудеться цього місяця у Стамбулі". |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||