|
'Вибори в Іспанії мають відбутися попри вибухи' | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вибухам у Мадриді присвячені перші сторінки всіх британських газет. Поруч із репортажами та свідченнями очевидців з'являються і перші спроби проаналізувати і зрозуміти те, що сталося. "Файненшл таймс" пише: "Криваве побоїще в Мадриді, в якому загинули принаймні 190 залізничних пасажирів, жахливо нагадує нам, якими жорстокими люди можуть бути до інших людей. Жодними політичними мотивами, навіть дуже нагальними, не можна виправдати такі дії. Єдина можлива мета таких вибухів - це створити якнайбільше паніки та збентеження всього за три дні до іспанських загальнонародних виборів". Вибори і бомби "Файненшл таймс" схвалює рішення не скасовувати вибори в неділю, незважаючи на вибухи. Як радить газета в редакційній статті, вибори мають відбутися як заплановано, незважаючи на день жалоби. Проте всі політичні партії мають дотримуватися рішення зупинити агітацію. Газета пише: "Бомбування навряд чи змінять результати виборів. Правляча Народна партія, яку досі очолює прем'єр-міністр Хосе Марія Азнар, як виглядає, виграє вибори, хоча, можливо, і не матиме абсолютної більшості. Якщо терористичні напади і матимуть якийсь ефект, то хіба що посилять підтримку правлячої Народної партії, яка має жорсткішу позицію щодо тероризму, аніж опозиційна Соціалістична партія". "Файненшл таймс" зауважує, що під свого перебування на посаді прем'єра правоцентрист Хосе Марія Азнар не погодився надати більше автономії 17 регіонам, які про неї просили. Цим він відштовхнув від себе поміркованих баскських націоналістів, що рішуче протестували проти вбивчих тактик ЕТА. Отож успіх його уряду в боротьбі з баскським тероризмом принаймні частково затьмарений відсутністю підтримки з боку тих, кого цей тероризм найбільш безпосередньо вражає. Газета завершує: "Навіть найкривавіші теракти не змінюють той факт, що з тероризмом треба боротися двома шляхами - переслідувати терористів та зменшувати народну підтримку, якою вони користуються. Для наступника Азнара на посаді лідера Народної партії Маріано Рахоя це буде серйозною задачею". "Війна тероризму проти нас" "Таймс" вміщує статтю професора історії в університеті Лондона Феліпе Фернандеса, який починає з твердження, що демократія не захищає від терору. Професор Фернандес пише, що новітню історію Іспанії можна вважати трохи не ідеальною. "Зразкова демократія, народжена в мирі і швидко змужніла, досягла економічного розвитку, який називають іспанським чудом, і є взірцевим членом Євросоюзу. Судова система цієї країни встановлює світові стандарти боротьби за права людини. Проте, тим не менше, вчора було здійснено один з найгірших терористичних нападів в історії країни". Подальші висновки професора базовані на припущенні, що відповідальною за вибухи є ЕТА - організація, що бореться за незалежність країни басків, застосовуючи напади та бомбування. Професор Фернандес пише, що політичне вирішення проблеми з ЕТА неможливе: "У Палестині чи Північній Ірландії проблеми тероризму можна вирішити політичним шляхом, оскільки є про що вести переговори. В Іспанії вбивства, що їх вчиняє ЕТА, виглядають безглуздими, тому що іспанському уряду нема чого запропонувати. У конституції вже записано самоврядування для баскського регіону". Проте газета далі згадує і про близькосхідний аспект ситуації. Таймс пише, що іспанський уряд у своїй боротьбі з ЕТА вийшов за рамки потрібного - як висловлюється автор статті, випустив павука, аби впіймати муху: "Іспанський уряд хотів, аби Америка допомогла йому в боротьбі проти ЕТА. Тому він підтримав невиправдану війну в Іраку, проти ворога, що не загрожував іспанцям. В результаті вони отримали подвійну загрозу. Тепер Іспанії загрожує справжня вісь зла, і неможливо сказати, чи сотні людей у Мадриді були вбиті баскськими терористами, чи новими фанатиками, що приїхали з Близького Сходу". Таймс далі проводить паралелі з Британією і пише, що британський прем'єр не поспішає розповідати дещо своїм виборцям: "Завдяки його політиці, так само як політиці його іспанського колеги, ми всі опинилися на передовій боротьби з тероризмом, а тоже, і боротьби тероризму з нами". Обличчя епохи "Ґардіан" також намагається збагнути, хто стояв за нападами - баскські сепаратисти чи "Аль-Кайда". Газета пише, що такі події, як 11 вересня в Нью-Йорку та Вашингтоні, а тепер 11 березня в Мадриді, визначають обличчя нашої епохи, - проте для більшості з нас справжній жах усього, що сталося, вирізали при монтажі. "Вік, у який ми живемо, характеризує також те, що за такими вибухами може стояти більше ніж одна організація. Політичне крило ЕТА, заборонена партія "Батасуна", засудила напади і звинуватила арабський опір, маючи на увазі, очевидно, "Аль-Кайду". |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||