|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
'Європа потребує іммігрантів'
Шпальти британських видань сьогодні заповнені повідомленнями, аналізом та реакцією на оприлюднення результатів розслідування лорда Гаттона. Багато місця цьому приділила і "Файненшл Таймз". Поміж матеріалами з інших тем це видання вміщує статтю генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Кофі Аннана. "Європейські суспільства потребують імігрантів" Темою статті стала міграція до Європи - яка, на думку генсека ООН, є одним з найбільших випробувань, що стоятимуть перед розширеним Європейським Союзом. Відповідь на цю проблему, як її бачить пан Аннан, закладено вже у назві статті: "Мігранти можуть допомогти оновленню Європи, яка старішає" За словами генерального секретаря ООН, якщо європейці зможуть гідно відповісти на кинутий їм обставинами виклик, - іміграція збагатить та посилить їх, тоді як зворотній варіант загрожує зростанням напруженості та дедалі нижчими життєвими стандартами: "Поза сумнівом, європейські суспільства потребують імігрантів. Європейці живуть довше та мають менше дітей. Без іміграції, населення Євросоюзу, який скоро нараховуватиме 25 членів, з теперішніх 450 мільйонів впаде у 2050 році до чотирьохсот мільйонів". Пан Аннан підкреслює, що ця проблема постала не лише перед Європою, - поміж іншими країнами, де відбуваються подібні процеси, названо Росію, Японію та Південну Корею.
"Імігранти - частина рішення, а не проблеми" Зі свого боку, мешканці багатьох інших регіонів світу прагнуть прибути до Європи, яку вважають землею більших можливостей. Перекриття легальних каналів іміграції призводить, поміж іншим, до спроб видати себе за біженців - або ж до зростання злочинної перемитницької мережі, пише генеральний секретар ООН. Водночас, імігрантів потребують і країни, звідки вони їдуть: "Мігранти 2002 року відіслали додому грошових переказів на щонайменше 48 мільярдів доларів - що набагато більше, ніж 31 мільярд, який ті країни отримали в якості міжнародної допомоги на розвиток. Міграція - це питання, в якому зацікавлені усі країни" - пише Кофі Аннан. Наприкінці статті він зазначає, що імігранти вже неабияк збагатили європейське суспільство - багато хто з них став провідними діячами в політиці, науці, спорті та мистецтвах, тоді як роль інших - не таких відомих - теж важко переоцінити. "Без них, чимало систем охорони здоров'я не мали б достатньої кількості працівників, і чимало робочих місць, які надають послуги та приносять прибутки, не були б заповнені. Імігранти - це частина рішення, а не частина проблеми. Всі, хто відданий майбутньому Європи та людській гідності, мають протистояти тенденції зробити імігрантів цапами-відбувайлами за соціальні проблеми", - пише генеральний секретар ООН у статті, вміщеній у "Файненшл Таймз". "Кінець злу" Лондонська "Таймз" у своєму додатку вміщує уривки з щойно видрукуваної книги, присвяченої іншій світовій проблемі - як її, в усякому разі, бачать автори.
Ними є Річард Перл та Девід Фрам; перший - колишній заступник міністра оборони Сполучених Штатів, якого зараховували до найрадикальніших "яструбів" поміж американськими високопосадовцями. Другий - колишній автор промов президента Джорджа Буша-молодшого, який, як вважають, є автором словосполучення "вісь зла". Книжку, яка має назву "Кінець злу", вони присвятили тому, на чому спеціалізувалися протягом останнього періоду своєї кар'єри - так званій "війні з терором". В уривках, вміщених у "Таймз", автори пишуть: "Ми досягли кризового моменту у Війні з Терором. Лави слабкодухих зростають, і їхні голоси лунають дедалі голосніше. Втім, завтра може настати день, коли вибухівка, начинена радіоактивним матеріалом, здетонує у Лос-Анжелесі, чи нервово-паралітичний газ буде випущено в тунелі під річкою Гудзон, чи станеться спалах жахливої нової хвороби у Сполученому Королівстві. ... Терористи є жорстокими, але вони діють не без цілі. Вони чинять акти терору, аби переконати своїх послідовників, що джихад може зруйнувати американську могутність. Лише справді видовищні масові вбивства надають той тип пропаганди, якого вимагає терористична справа. Вони спробують ще раз - бо їм це потрібно".
Налякавши читачів, колишній "яструб" Пентагону, якого його опоненти нерідко називали "Князь Темряви", та спічрайтер, який невдовзі по "вісі зла" втратив свою тодішню роботу, дають рецепт - як подолати майбутню загрозу: "Те, що ми маємо зробити, аби виграти війну з терором, - просто, але не легко. Передусім, і якнайшвидше, там треба дати раду пов'язаним між собою ядерним програмам Ірану та Північної Кореї. Перша в світі ісламська республіка та остання у світі сталіністська автократія протягом років співпрацюють задля того, аби зробити атомну бомбу. Північна Корея твердить, що вже має кілька бомб; Іран підійшов до цього дуже близько... Обидва режими є жахливо репресивними; обидва режими становлять загрозу американській безпеці, яку неможливо терпіти". Втім, пани Перл та Фрам у подальшому тексті книги складають цілий перелік держав та регіонів, яким треба приділяти особливу увагу. Витримки, видрукувані у "Таймз", показують нову книгу як, передусім, неоконсервативний перелік держав-парій, оповитий серпанком геополітики та порад, яким чином треба дати їм раду. "Демократична симфонія" Тим часом "Ґардіан" вміщує огляд початку президентської кампанії кандидатами від Демократичної партії.
Тоді як у статті йдеться про ключові моменти старту кампанії одного кандидата за іншим, - автор каже, що всі вони вже мали безпосередній вплив на популярність президента Буша, яка впала, за опитуванням журналу "Ньюзвік", нижче 50 відсотків, - та є меншою, ніж оцінка, дана Джону Керрі - демократу, який виграв попередні вибори у Нью-Гемпширі. Втім, за словами журналіста "Ґардіан", відмінність між кандидатами - радше у тактиці кандидатів, ніж у їхній стратегії. "Тепер всі вони таврують Буша за недостовірність та зловживання розвідувальною інформацією, аби виправдати іракську війну. Поміж демократами, основне питання натепер - не обрання одного кандидата на шкоду іншому. Нюанси та відмінності означають, що невиправних внутрішніх поділів - немає. Протягом наступних двох місяців, демократичний пересувний театр буде давати вистави по всій країні, від одного берега до іншого, спрямовані проти Буша - створюючи радше симфонію, ніж какофонію". |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||