Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Українські прикордонники укріплюють підходи до острова з боку Росії

Індепендент вміщує статю під заголовком "Гірка суперечка вибухнула з тим як Росія будує дамбу на українському кордоні". При цьому вказується, що російські власті припинили будівництво дамби по тому як з відвідин Бразилії достроково повернувся президент Кучма і заявив, що недопустить порушення українського кордону. За словами краснодарського губернатора будівництво призупинене на кілька днів, аби домовитися могли прем'єр-міністри двох країн. Індепендент пише далі так:

Україна неодноразово закликала зупинити будівництво дамби, що розпочалося минулого місяця у керченській протоці на водному шляху з Чорного у Азовське море. Усі заклики були ігноровані і в Україні зростало занепокоєння, з огляду на наближення дамби до українського кордону та острова Тузла, який українці вважають своїм. Президент Кучма прибув на Тузлу вертолетом, аби самому побачити війська та нашвидкоруч збудовані понтони на кордоні. Насипання дамби, яку росіяни буцім-то будують з екологічною метою, зупинилося за сто метрів від лінії, яку Україна вважає своїм кордоном.

Дамба зупинилася за сто метрів від кордону

Індепендент вказує, що на думку багатьох українців будівництво дамби має на меті спровокувати примус України погодитися на вигідні для Росії умови розподілу Керченської протоки і Азовського моря. Дно моря також багате на нафту та газ, що також показово. Президент України був змушений визнати, що будівництво дамби є свідченням неповаги до України та 48 мільйонів українців з боку Росії. Відтак пише далі Індепенедент Леонід Кучма вказав, що інцидент на кордоні поставив під загрозу створений нещодавно Єдиний Економічний простір:

Президент Кучма закликав Захід підтримати територіальну цілісність України та свою готовність звернутися до ядерних країн світу за обіцяними гарантіями, які його держава отримала в обмін на ядерне роззброєння десять років тому. Тоді в України був третій за величиною у світі ядерний арсенал. Тим часом Євросоюз та НАТО закликали Україну та Росію полагодити конфлікт самим, а посол США в Україні висловився за територіальну цілісність держави, та її добрі стосунки з Росією.

На думку Часописа Індепендент, конфлікт виявив глибоку історичну недовіру між Україною та Росією підсумовану провідним політиком Юрієм Костенком, який сказав, що попри всі запевнення братерської любові до України, Москва чітко вказує що вона думає про українців і демонструє хто в регіоні хазяїн. Індепендент вказує, що низка українських політиків вважає виправданим вдатися навіть до зброї у відстоюванні суверенітету, але у відповідь їм чути бряцання шабель кубанського козацтва:

Росіяни Краснодарського краю пишаються своїм козацьким походженням. Губернатор Ткачев заявив перебуваючи на дамбі перед Тузлою, що та земля просякнута козацькою кров'ю і він зробить усе аби захистити інтереси регіону і закликатиме уряд вирішити цей конфлікт на користь Краснодарського краю.

Індепендент вміщує наприкінці також коротку згадку про відкриття нової російської військової бази у Центральній Азії, на чому детальніше зосереджує увагу консервативна Дейлі Телеграф. Стаття називається, "Російська військова база підвищує ставки у "Великій Грі"". Мова йде, про те, що Президент Путін назвав розбудовою регіональної безпеки та стабільності при відкритті авіабази у Киргизстані. Дейлі Телеграф заначає, що коли російські військові повернулися на колишню радянську базу, то неподалік вони побачили базу військ США:

Нова база вперше відкрилася за межами Росії відколи розпався СРСР, і російський президент наголосив, що російська авіація у Киргизстані потрібна для боротьби з терористами та екстремістами. Нова база з десятком штурмових літаків та чотирьох вертолетів розміщена за 230 - кілометрів від китайського кордону та за 30 кілометрів від американської бази поблизу Бішкека, де у американців розміщені окрім літаків понад тисяча вояків.

Російські літаки знову у Центральній Азії

Дейлі Телеграф зазначає, що Росія підтримала війну США з міжнародним тероризмом і Путін не виступив проти використання американцями колишніх радянських військових баз у Центральній Азії поблизу Афганістану. Після тривалого невдоволення російських міністрів Путіну довелося додати, що американські бази не повинні залишатися довше ніж це було потрібно для боротьби з талібами. Дейлі Телеграф пише далі так:

На думку аналітиків повернення Росії до Центральної Азії має на меті не стільки боротьбу з міжнародним тероризмом, а радше нейтралізацію амбіцій США у тому регіоні. Путін як і значна кількість російських виборців розглядають американську присутність у Центральній Азії як політичний виклик Росії і таким викликом не можна було знехтувати напередодні виборів у країні.

Нью Йорк Таймс вміщує статтю де визнає, що пуліцерівську премію Уолтеру Дюранте видану у тридцяті роки слід відкликати. До такого висновку редакція часопису прийшла після дослідження історика колумбійського університету замовленого для спеціального розслідування. З вимогами позбавити журналіста премії виступила переважно українська громада США, на думку якої Дюратне слід таким чином засудити за замовчування голоду в Україні 1933 року, який забрав мільйони життів. Нью-Йорк Таймс пише так:

Професор Марк вон Гаген виклав свої висновки на восьми сторінках, суть яких зводиться до того, що Уолтер Дюранте переповідав радянську пропаганду у безбарвний спосіб без жодного критичного аналізу. ВІдсутність збалансованості та критики щодо радянського режиму, який виправдовував жорстокості та марнування людських життів, зробило погану послугу американському суспільству з його ліберальними цінностями та погану послугу народам радянської імперії у їхній боротьбі за краще життя.

Дюранте "не помітив" голодної смерті мільйонів людей у СРСР

Нью Йорк Таймс вказує, що у своєму звіті професор вон Гаген не вказував чи власне варта відкликати премію Пуліцера журналістові, який помер у 1957 році. Проте у своєму останньому коментарі Мак вон Гаген заявив, що відкликання нагороди лише прославить НьюЙорк Таймс адже Дюранте знеславив цю газету.

І ось британська Таймс вміщує коротке повідомлення, що редакція Нью Йорк Таймс таки звернулася з проханням до комітету премії Пуліцера відкликати нагороду вручену Уолтеру Дюранте у 1932 році, оскільки, його репортажі з Радянського Союзу наівно відображали радянську пропаганду і не згадували більшовицькі звірства.