Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Увагу більшості європейських часописів привернула заява США про наміри задіяти ООН до стабілізації повоєнного Iраку.

Знову в газетах - роздуми з приводу того, чи справедливою була сама війна і як складеться доля стосунків Європи з Америкою.

Розбіжності в думках по два боки Атлантики

"Інтернешнл Геральд Трібюн" зазначає, що політична прірва між США та Європою розширюється:

Американці схильніші до військового вирішення проблем, ніж європейці

"Опитування 8 тисяч американців та європейців засвідчило, що мешканці з обидвох берегів Атлантчиного океану висловлюють подібне занепокоєння питаннями глобальної безпеки, проте висловлюють дедалі відмінніші міркування з приводу відовіді на таке занепокоєння. Американці схильні набагато більшою мірою до військового вирішення проблем, ніж європейці. Більшість європейців засуджують американську зовнішню політику, а несприйняття політики США італійцями та німцями зросло впродовж року на 20%".

Переобрання лідерам не гарантовано

Французький часопис "Експрес" пише, що мрії президента Жака Ширака про об'єднану Європу, яка буде на рівних зі США в багатополярному світі нереальні, хоча і варті підтримки.

Жак Ширак - французький мрійник?

На думку газети саме те, що президент Франції називає хаосом в Іраку, може спричинитися до швидких змін у політикумі США та Європи:

"Мрії Ширака залишаються мріями, оскільки більшість європейських урядів відкидають ідею політичного протистояння об'єднанної Європи та США, а створення федерального європейського уряду просто не обговорюється. З іншого боку, немає жодних гарантій, що американці оберуть Джорджа Буша президентом на новий термін, чи що європейці оберуть знову тих європейських лідерів, які погодилися з американською інтервенцією в Іраку."

Необхідна політична корекція

Німецька "Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ" привітала рішення американського уряду сприяти резолюції ООН, яка леґітимізує міжнародний миротворчий контингент в Іраку.

Часопис називає таке американське рішення політичною корекцією, яка не лише бажанна, але й необхідна:

"Адміністрація Буша засвідчила злочинну недбалість у повоєнному облаштуванні Іраку і не змогла набрати політичних дивідендів. Розчарування та відчуття самотності своєї позиції може навернути США на шлях багатополярної політики. З огляду на практичне визнання Джорджа Буша, що він не дасть собі раду в Іраку сам, було б нерозумно іншим країнам відсидітися на узбіччі, насолоджуючись зловтіхою".