ЗМІ: що дасть українцям медична реформа?

6 жовтня українські газети пишуть про ставлення заробітчан до можливого введення візового режиму з Росією, складнощі реформ правосуддя і медицини та нові закони для довкілля.

Що принесе медична реформа

"Сегодня" поцікавилася в лікарів та експертів, що принесе українцям масштабна медична реформа. Вона стартує наступного року зі запуску системи сімейної медицини європейського зразку на базі поліклінік і амбулаторій.

За нею, українці зможуть обирати сімейного лікаря і педіатра та укладати з ними прямі контракти - з чітко прописаним обсягом безкоштовних послуг, пише газета.

"Наша мета – лікар в кожній сім’ї. Сімейний лікар мусить стати агентом в системі охорони здоров’я: він має забезпечити первинну діагностику. Сім’я має йому довіряти і для цього лікар має бути фінансово мотивованим", – пояснює заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Він також додає, що прив’язки до місця проживання не буде, а якщо раптом лікар не задовольнятиме вимоги сім’ї, його можна змінити.

Крім того, з наступного року запустять страхову медицину. Але купувати для цього якійсь страховий поліс буде не треба, не буде й жодного додаткового страхування.

"Державне страхування являтиме собою гарантований пакет медпослуг, які не треба купувати – їх оплатить держава грошима з бюджету", – пояснюють у прес-службі міністерства.

Таким чином, з наступного року кожен, хто звернувся до лікарні, матиме право на бесплатну діагностику, пише газета.

Наміри чиновників від медицини експерти оцінюють загалом позитивно, а лікарі-практики налаштовані критично.

"У нас ця система працювати не зможе – в країні надто мало вже навчених сімейних лікарів, які водночас і педіатри, і терапевти... Внаслідок реформи половина співробітників звільниться і буде дефіцит кадрів", – каже сімейний лікар однієї з поліклінік Києва Рита Ольгова.

Заробітчани і візовий режим

"КП в Украине" поцікавилася у заробітчан їхнім ставленням до можливого введення візового режиму з Росією. За інформацією газети, тільки офіційно в РФ перебувають від двох до чотирьох мільйонів громадян України, ще півмільйона роблять це нелегально.

На переїзд у кожного з них була своя причина, але абсолютна більшість поїхала в пошуках "кращої долі", зазначає газета.

"До Підмовсков’я перебрався у 2013 році. Гарувати доводилося від зорі до зорі, але воно того варте – заробіток сягає 1 000 доларів", – каже будівельник Микола Поклонський із Харкова. "Подібними ініціативами влада може зробити своєму народу тільки гірше... Крім роздратування, такий проект нічого не викликає".

В окрему групу людей, що перебувають в РФ, газета виділяє переселенців із Донбасу: їхня мета "не заробити, а вижити". Але якими б не були причини, через які українці перебралися до Росії, до перспектив введення віз вони ставляться негативно, стверджує видання.

"Я проти візового режиму з Росією. Він нічого не принесе, окрім проблем для звичайних мирних людей. І все таки, якщо введуть візи, намагатимуся тут узаконити своє перебування. Повертатися для нас не варіант – в Донецьку зараз болото – ані роботи, ані перспектив", – зізнається донеччанка Мар’яна Баструкова, яка працює кухарем в їдальні у Санкт-Петербурзі.

Хто гальмує судову реформу

"Україна молода" розбирається в колізіях судової реформи, яка, на думку журналістів газети і фахівців, ще більше заплутала і так не просту ситуацію з українським правосуддям.

Видання нагадує, що про це свого часу попереджав суддя Конституційного суду Микола Мельник, який вважав, що "системі нового судоустрою України бракує чіткості, однозначності, визначеності та завершеності". Її практичне запровадження, за словами судді, призведе до практичного виключення з тексту Конституції України чіткого визначення судової системи країни.

Та не встигли конституційні зміни вступити в дію, як почали лунати протести від суддів, зазначає газета. Днями пленум Верховного суду одноголосно ухвалив рішення звернутися до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційними ліквідацію вищих спеціалізованих судів та конкурсний відбір суддів.

"Повноваження щодо ліквідації судів віднесені до повноважень президента України. Але рішення про ліквідацію Верховного суду і вищих спецсудів чомусь ухвалив інший орган – Верховна Рада", – цитує газета голову Верховного суду Ярослава Романюка.

Видання нагадує, що 30 вересня набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і новий закон "Про судоустрій і статус суддів". Згідно з ним, вищі спецсуди ліквідують і створять новий Верховний суд як єдиний суд касаційної інстанції.

Водночас газета доходить висновку, що протягом найближчих двох років, поки не запрацює Вища рада правосуддя, усі питання призначення суддів, їх утворення та ліквідації перебуватимуть практично в одноосібній компетенції президента України.

Закони покращать довкілля?

Ухвалення парламентом низки законів, які змусять бізнес "зважати" на довкілля, газета "День" називає екопроривом, а депутати та експерти пояснюють їхнє прикладне значення.

За словами депутата Остапа Єднака, нові законопроекти впроваджують європейські норми аналізу і погодження об’єктів, які впливатимуть на екологію.

"За новим законом, якщо у вас є намір побудувати завод – ви маєте розмістити інформацію про це в місцевих ЗМІ.

Також ви маєте поінформувати місцевий орган виконавчої влади, який опублікує це на своєму сайті", - каже політик.

"З проектною організацією ви готуєте звіт про відповідність технічним умовам. Все це чітко прописано – терміни, відповідальність інвесторів, держслужбовців... Тобто чиновник вже не може покласти папери в очікуванні, поки йому заплатять "відкат", - додав він.

Експерт Тетяна Тевкун погоджується з депутатом: "Ухвалення цих законів надасть поштовх до початку європейських реформ у сфері охорони довкілля. Зрозуміло, що можуть бути виявлені недоліки під час їхнього впровадження, проте основні положення систем мають бути запущені".

Видання також пише, що важливість законів ще й у тому, що вони повинні забезпечити ефективну та прозору оцінку екологічних ризиків перед початком реалізації певного проекту, наприклад, будівництва ТЕС.

Служба моніторингу ВВС.