Огляд преси: що означає затримання російського губернатора

Що стоїть за гучним затриманням губернатора в Росії, куди ведуть Британію амбіції політиків, чому приєднання до ЄС може зашкодити Шотландії та що зробило ісландців щасливими - про все це читайте в суботньому огляді іноземної преси.

Свіжа драма для російської аудиторії?

Чи не є затримання російського губернатора Нікіти Бєлих "прелюдією перед чистками", запитує Economist.

Видання звертає увагу на те, що затримання і арешт голови Кіровської області нагадували сцени з кримінальних бойовиків, а сюжет про це на телебаченні навіть передував випуску про "тріумфальний візит" Володимира Путіна до Китаю.

"Це новий вид контролю Кремля над регіональними елітами", - цитує Economist політолога Кирила Рогова і нагадує, що затриманню Бєлих передували арешти в Республіці Комі та на Сахаліні.

Видання пише, що Путін "здавна змальовував дисидентів як зрадників".

"Зараз він, можливо, готується до чисток. Його популярність і домінування в російській політиці завжди залежало від підтримання уваги публіки, яка стежить за телевізійними новинними драмами", - пише тижневик. Попередніми драмами Economist називає конфлікт в Україні та бомбардування Сирії.

"Переслідування внутрішніх ворогів і чистки в лавах місцевих губернаторів і чиновників можуть бути способом, в який Кремль пропонує аудиторії свіжу сюжетну лінію", - додає видання.

"Хаос і занепад"

Про Велику Британію "на межі хаосу" пише французька Monde.

Газета зазначає, що тиждень після "брекзиту" пролив світло на "егоцентричних і безвідповідальних фігур, які з головою пірнають у гру в Чапаєва, аби догодити власним амбіціям після того, як переконували виборців прийняти небезпечне рішення про розірвання відносин з ЄС".

На думку Monde, відчуття "хаосу і занепаду політичного життя в країні, яка пишається своєю старою системою мирної і стабільної демократії" посилилося після "символічного вбивства" Бориса Джонсона.

Видання підкреслює, що колишнього мера Лондона "зрадив" його колишній соратник Майкл Гоув, який вдало маневрував, аби перед фіналом випередити і Девіда Кемерона, і Бориса Джонсона.

Та щойно Гоув оголосив про намір змагатися за крісло прем'єра, у соцмережах з'явилися десятки відео, де він виключає свою участь в перегонах, нагадує Monde.

"Я не можу бути прем'єр-міністром. Я не готовий бути прем'єр-міністром. Я не хочу бути прем'єр-міністром", - ще нещодавно повторювала ця непередбачувана особа", - пише газета.

Тепер Гоуву протистоятиме Тереза Мей, яка висловлюється "в стилі залізної леді" Маргарет Тетчер, відзначає газета. На думку оглядача Monde, вихід із гри Бориса Джонсона підвищує її шанси обійняти високу посаду, але не варто недооцінювати ефект несподіванки від раптового втручання в процес Гоува.

"Як Греція без сонця"

Незалежна Шотландія буде схожа на "Грецію без сонця". Саме таке порівняння використав британський аналітичний центр політичних досліджень, опублікувавши результати вивчення можливих наслідків відділення Шотландії та її приєднання до ЄС, пише Telegraph.

З огляду на залежність Шотландії від торгівлі з Британією, розрив відносин із Лондоном буде дуже болючим, підкреслює аналітичний центр.

З точки зору демократії, заява лідерки Шотландської національної партії (SNP), що має більшість у місцевому парламенті, Нікола Стерджен, про ймовірність ще одного референдуму має сенс, стверджує Telegraph.

Однак "економічна логіка" такого кроку не настільки зрозуміла, адже Шотландія вчетверо більше торгує з Британією, ніж із іншими країнами ЄС. Тож її можливий вихід означатиме "ще більші ризики", відзначає газета.

"Хоча дослідження визнало, що стан Шотландії не можна прямо порівнювати зі становищем Греції, було зроблено висновок, що значні економічні труднощі Греції "безумовно служать корисним нагадуванням про те, що країни з проблемами в державних фінансах можуть зрештою страждати в ЄС", - пише Telegraph.

Заможні та щасливі

Ісландці мають чим похизуватися не лише на футбольному полі. Як пише Figaro, маленька країна також вміє створювати економічні дива. За чотири роки Ісландія зуміла не лише уникнути банкрутства, але й вийшла на неймовірні для нинішніх часів показники "економічного здоров'я".

"Економічне зростання на рівні 3,5 відсотків і безробіття на рівні 4 відсотків. Статистика, яка викликає мурашки по шкірі у багатьох країн ЄС, починаючи з Франції", - пише газета.

Поки більшість країн південної Європи лише чекають на економічний поштовх, острівна країна відроджується завдяки добре знайомим грекам та іспанцям методам, відзначає Figaro. Йдеться про політику затягування пасків, яка давно набридла жителям півдня.

В Ісландії підвищення податків компенсували девальвацією, що допомогло експортерам. Від цього виграли галузі риболовлі, туризму і новітніх технологій. Крім того, був узятий під контроль гіпертрофований банківський сектор, додає газета.

Після стрімких економічних перетворень у 2016 році ООН визнала Ісландію третьою найщасливішою країною в світі, пише Figaro.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.