Культогляд: як пісня Боуї врятувала "Бійцівський клуб"

Вплив Девіда Боуї на життя "не таких, як всі", секрет появи "Бійцівського клубу", шлях Леонардо Ді Капріо до омріяного Оскара та нове прочитання книги Адольфа Гітлера - в огляді західної преси.

Рятівник для інакших

Після смерті співака Девіда Боуї New York Times пише про неймовірний вплив легенди глем-року на ціле покоління людей, для яких він став не просто поп-ідолом, а справжнім рятівником.

"Після його смерті геї, лесбійки, бісексуали та трансгендери, які є фанатами Боуї, взялися розповідати про те, як рокер вплинув на їхні життя та допоміг квір-культурі увійти до мейнстріму у 1960-70-х роках. У різноманітних інтерв'ю, есе, у Twitter та Facebook вони розповідають про те, як його популярність надала їм сил", - пише газета.

Видання відзначає, що досягнення Боуї не лише в тому, що його андрогінний образ Зіггі Стардаста зробив так, що "блискуче і схоже на прибульця створіння виглядає круто". Він допоміг "прокласти дорогу сексуальній (та придатній для продажу) формі інакшості", яку після цього невпинно почали копіювати зірки мейнстріму, вважає New York Times.

Видання цитує відгуки своїх читачів про те, як співак допоміг їм відчути впевненість у собі, незважаючи на особливості. "У школі Зіггі Стардаст вселив у мене впевненість і сказав мені: 'Бачиш, це нормально бути інакшим і дивакуватим, ти прекрасний'", - поділився власними спогадами читач на ім'я Джон Барлоу.

Сам Девід Боуї часто був змушений відповідати на запитання про його сексуальну орієнтацію, відзначає газета.

У 1972 році співак заявив, що є геєм, а через 11 років назвав ці слова своєю найбільшою помилкою. Видання відзначає, що розмови про орієнтацію Девіда Боуї часто затьмарюють його внесок у квір-культуру.

Контракт завдяки пісні

Відчути себе вдячними Девіду Боуї можуть не лише люди нетрадиційної орієнтації, але й мільйони поціновувачів фільму та книги "Бійцівський клуб", пише Independent. Як зізнався автор культового роману Чак Поланік, без однієї з пісень Боуї світ міг так і не дізнатися про його книгу.

Цього тижня письменник розповів виданню Rolling Stone, що колись він намагався вмовити видавця Джеррі Говарда звернути увагу на його роман "Бійцівський клуб". У барі, де були Чак та Джеррі, було багато інших авторів, які також хотіли, аби видавець поспілкувався з ними.

Зрештою, Паланік вдався до хитрощів. Він розміняв у бармена 10 доларів на четвертаки та поставив 40 разів підряд пісню Девіда Боуї Young Americans.

"Більшість людей були роздратовані і швидко залишили бар, а я отримав нагоду поспілкуватися з Джеррі. Зрештою я продав йому "Бійцівський клуб" і ще 15 інших книжок", - зізнався письменник.

А Independent додає: "Хтозна, що трапилося б, якби Боуї не існувало і Паланік замість його пісні програв 40 разів підряд Філа Коллінза, витуривши з бару усіх включно з Говардом".

Ді Капріо на шляху до мрії

Час Леонардо Ді Капріо настав, вважає Telegraph. Видання пише, що після того, як стрічка "Легенда Г'ю Гласса", де він зіграв головну роль, отримала три "Золоті Глобуси", Ді Капріо "майже беззаперечно" визнають найкращим актором року та нарешті він отримає статуетку Оскар.

"Не можна позбутись відчуття, що це просто його час", - розхвалює 41-річного актора газета.

При цьому читачам нагадують, що багато хто у світі кіно вважає рішення вручити зірці "Титаніка" найвищу нагороду - перезрілим.

Вперше Ді Капріо номінували на премію у 19 років за його роботу в стрічці "Що гнітить Гілберта Грейпа".

Втім, завдяки акторській грі у фільмі "Легенда Г'ю Гласса" він має можливість вп'яте спробувати підкорити досі не взяту вершину.

"Та найважливіше те, що він вже виглядає як переможець", - наголошує Telegraph.

Щеплення проти "ідеологічної отрути"

В чому полягає успіх виданої у Німеччині вперше за 70 років книги Mein Kampf, намагається пояснити Guardian.

Політичний маніфест Адольфа Гітлера, який видали в двох томах в 1925 та 1926 роках, став на той час бестселером. Книга розійшлася накладом у 12 мільйонів примірників. Після Другої світової війни баварське міністерство, яке отримало авторські права на видання від союзників, припинило видавати Mein Kampf.

Тепер історія повторюється: після того, як сплив термін дії авторських прав, книга знову стала надзвичайно популярна, але її тепер видали у значно збільшеному вигляді.

На двох тисячах сторінок розміщені численні пояснення та коментарі, які, за словами голови Мюнхенського Інституту Андреаса Віршинга, "знімають маску з хибних тверджень Гітлера".

Guardian цитує історика Крістіана Хартмана, який працював над текстом перевиданої книги. За його словами, нове видання Mein Kampf має "показати, як Гітлер змішував правду та напівправду з брехнею".

Читання перевиданого твору німецького фюрера є своєрідним "щепленням проти ідеологічної отрути книжки", цитує видання журналістів газети Der Spiegel.

У зв'язку з великим обсягом замовлень видавець уже переглянув плани щодо кількості примірників, збільшивши наклад з 4 до 15 тисяч.

Тим не менш книжкові крамниці не поспішають робити запаси Mein Kampf і виставляти їх на полиці. Більшість із них замовляють примірники лише тоді, коли отримують запити від покупців, відзначає Guardian.