ЗМІ: що буде з коаліцією?

17 вересня українські газети пишуть про кризу в парламентській коаліції, річницю ратифікації у Верховній Раді асоціації між Україною та Євросоюзом, а також намагаються розібратися у реформах і законопроектах.

Перспективи коаліції

Газета "День" досліджувала причини кризи в парламентській коаліції та намагалася спрогнозувати її наслідки для всієї Верховної Ради.

Видання наводить останні соціологічні дані: лише 9% українців задоволені діяльністю парламенту, а 84% - не схвалюють його роботу.

Здавалося би, постмайданна Верховна Рада має демонструвати абсолютно новий характер роботи, але старі правила і політики поглинули нових депутатів, вважають журналісти. Як приклад, згадують про голосування за умов нестачі голосів, коли члени провладної коаліції ("Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт") зверталися по допомогу до колишніх регіоналів.

Газета зазначає, що про коаліційну угоду, в якій демократичні сили визначили строки і напрями проведення реформ, останнім часом взагалі не згадують.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що "проблема навіть не стільки в тому, що в коаліції не голосує "Самопоміч" із "Батьківщиною", а в тому, що є проблеми з дисципліною та явкою на роботу депутатів із великих фракцій "БПП" і "НФ".

Причинами парламентської кризи експерт називає "донбаський синдром" - загострення протистояння довкола конституційних змін та Мінських домовленостей, - а також місцеві вибори.

Інший політолог Михайло Басараб констатує: "Фактично парламентська більшість скоротилася до двох фракцій".

"Парламентська більшість, а відтак і урядова коаліція, є хиткою конструкцією, яка утримується на альянсі команди президента та партії Арсенія Яценюка... Зважаючи на це, ми можемо прогнозувати їхню нестабільну роботу, яка супроводжуватиметься інтригами та конфліктами, що на тлі кризових процесів у державі - невизначеності ситуації на Донбасі та підвищення тарифів - може поставити нас перед необхідністю проведення дострокових парламентських виборів", - цитує "День" Михайла Басараба.

Довгі реформи

Газета "Сегодня" зазначає: щоб угода з ЄС запрацювала на повну потужність, Україні потрібно провести низку важливих реформ. Деякі з них вже запроваджуються, але багато ще в стадії розробки.

Нацрада реформ, яка досліджує прогрес запровадження новацій, вважає, що, наприклад, податкова реформа виконана вже на 57%, а прогрес у боротьбі з корупцією складає 36%. Водночас, на думку експертів, країна гальмує з реформами в державному управлінні, а також в енергосекторі. Але ці гальма вони пов'язують зі складною політичною та економічною ситуацією, додає видання.

Політолог Олександр Палій вважає, що такі "цифри погано співвідносяться з реальністю - не так складно прийняти закон і поставити галочку в прогресі реформ, але сам закон може бути неякісним".

На думку економіста Олександра Охріменка, "Україні потрібні гроші на реформи, тому і рахують ці проценти, щоб показати європейцям рівень нашого прогресу".

Газета визначає 15 необхідних, на думку її журналістів, кроків України в рамках асоціації з ЄС.

Це, зокрема, конституційна реформа (включно з децентралізацією), виборча реформа, боротьба з корупцією, судова і правоохоронні реформи, реформа державного управління, дерегуляція і розвиток підприємництва, реформа системи державних закупівель, податкова реформа, реформа енергосектору, реформа освіти, покращення ситуації з правами людини, посилення захисту персональних даних та інтелектуальної власності, виконання плану з лібералізації візового режиму та покращення екологічної ситуації.

Зміни у Податковому кодексі

"Комсомольская правда в Украине" разом з експертами намагалася розібратися, хто заплатить за те, щоб українське податкове законодавство відповідало європейському.

"Три "невеликі" зміни в податку на нерухомість (скасувати неоподатковувану пільгу на квадратні метри, змінити ставку податку до трьох мінімальних зарплат та оподатковувати нежитлові приміщення) повністю змінять базу оподаткування нерухомості. Лише завдяки податку на нерухомість в місцеві бюджети має надійти майже 40 млрд грн", - пояснює економічний експерт Олександр Охріменко.

"Підвищення акцизів на цигарки та алкоголь відповідає зобов'язанням перед ЄС довести ставки до європейського рівня. П'ять євро за пачку цигарок на день для українців - значна сума, але виправдати такий крок уряду можна лише турботою про здоров'я нації", - наводить видання думку аудитора Андрія Віргінського.

А плани запровадити неоподатковуваний мінімум на рівні мінімальної зарплати і не обкладати його податком на доходи фізосіб економіст Андрій Новак коментує так: "Це ще більше зажене зарплати в "тінь". У цілому в податковій реформі від Мінфіну є стратегічна помилка: податкове навантаження на бізнес і громадян хочуть збільшити, замість того, щоб зменшити".

Техогляд повернуть

"Факты и комментарии" зазначають, що згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом, Україна повинна повернути технічний огляд автомобілів, від якого громадяни вже відвикли.

Парламент вже розглядав законопроект "Про сервісні послуги та сервісні центри МВС" у першому читанні і надіслав його на доопрацювання.

За словами голови Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олега Назаренка, всі акти дерегуляції, втілені в 2009-2012 роках, цим законом скасовуються.

"Фактично повертається техогляд, отже, в закон відразу закладають можливість корупції, - вважає пан Назаренко. - Ми добре розуміємо, хто працюватиме в сервісних центрах - ті самі працівники ДАІ".

Газета повідомляє, що це відбувається на тлі розпорядження Кабміну про план дерегуляції, згідно з яким до кінця року в Україні повинні скасувати довідки-рахунки та звірку номерних агрегатів для нових автомобілів. Тож готуються два документи, які суперечать один одному, відзначають журналісти.

Водночас видання наводить думку заступника начальника Департаменту ДАІ Владислава Криклія: "Ніколи не буде допущена така ситуація, коли універсальне правило для автомобілістів країн ЄС - проходження обов'язкового технічного огляду - перетворювалося би в "клондайк" для торгівлі картонними "папірцями" без реального техогляду та особистої відповідальності. Такого більше не буде".

Служба моніторингу ВВС.