Українська преса: наскільки дієві санкції проти Росії

Українські газети пишуть про те, наскільки ефективними є санкції Заходу проти РФ, про нові структури для боротьби з корупцією і ефективність українського парламенту.

Як діють санкції

Наскільки ефективними є санкції Євросоюзу проти Російської Федерації? Газета "Сегодня" запросила відповісти на це запитання закордонних та українських експертів. Вони також висловилися про наступні кроки ЄС для зупинки агресії проти України.

Французький політичний журналіст Бернар-Анрі Леві вважає, що з російською владою і її олігархами війну треба вести саме економічними засобами: "Зброя санкцій вже завдала значних збитків економіці, владі і російським олігархам. Думаєте, скільки ще Путін зможе витримати таку санкційну дієту?"

Експерт Майкл Кофман вважає, що нинішній рік буде моментом істини: стане зрозуміло, що РФ хоче отримати від цього конфлікту і скільки вона готова за це заплатити.

"Має статися щось особливе, аби Захід запровадив додаткові економічні санкції... Берлін не хоче відправляти в Україну зброю і не хоче подальшого продовження війни", - цитує газета експерта.

Експерт Олег Устенко вважає, що якщо ЄС і США вирішать вжити жорсткіших санкцій, кардинально ситуація в РФ не зміниться, бо вона і так погана: "Найефективніша санкція - відключення РФ від міжнародної міжбанківської системи SWIFT, що означатиме крах для економіки Росії. Не можна однозначно говорити, що Захід готовий до цього".

На думку російського економіста Євгенія Гонтмахера, посилювати санкції не потрібно, вони і так достатньо чутливі: "А ось послаблення санкцій можливе, але за умови поступу у питанні розв’язання конфлікту на сході України в форматі Мінських угод-2".

Антикорупціонерів побільшає

"Комсомольская правда в Украине" пише, що незабаром полювати на корупціонерів будуть одразу два відомства - Національне антикорупційне бюро і Національне антикорупційне агентство.

На думку видання, силовики намагаються зосередити боротьбу в одних руках, хоча уже наявні державні структури ловитимуть хабарників і далі.

"Безсумнівно, ключовим органом для боротьби з корупцією буде Національне антикорупційне бюро, яке наділене повноваженнями для боротьби з корупцією на найвищому рівні - серед чиновників вищої ланки: губернаторів, депутатів, суддів, членів уряду, керівників держпідприємств", - каже юрист Костянтин Махновський.

Однак вибори голови Антикорупційного бюро серйозно загальмувалися через бюрократичні процедури, які належить пройти чотирьом претендентам, що вийшли в фінал конкурсу.

"Проведення спеціальної перевірки дійсно затяглося, хоча нас переконували, що зможуть провести її швидко. Тепер відповідають, що за законом можуть перевіряти і до двох місяців", - пояснює член спеціальної комісії з обрання директора бюро Євген Захаров.

Тим часом нещодавно створене урядом Національне антикорупційне агентство конкурентом для бюро не стане, адже, як пише газета, функції двох відомств максимально розвели.

"Агентство - це цивільний, превентивний орган, але воно також матиме широкі повноваження", - каже міністр юстиції Павло Петренко.

Виклики для парламенту

Експерти газети "День" разом з депутатами міркували над тим, наскільки сучасний постмайданний парламент відповідає стану і запиту суспільства.

На думку депутата Сергія Висоцького, парламент абсолютно чітко відображає постмайданне суспільство України: "Чи зможе цей парламент відповідати очікуванням, я не знаю, адже зараз усе управління в країні здійснюється у форматі кризового менеджементу - щодня ми маємо державну систему, що застопорилася, війну... Але Україна вже не буде такою, як раніше, й політикам і всім громадянам слід підлаштовуватися під виклики".

Депутат Олег Березюк вважає, що український парламент є незрілим, але він відповідає розвитку суспільства, яке розвивається надто повільно.

"Відбувся малий поступ, за який ми платимо кров'ю. З точки зору еволюції, це треба прийняти і натхненно працювати", - цитує газета депутата.

Експерт Олег Солонтай вважає, що загалом парламент репрезентує суспільство, але досі там немає партії від громадськості, а не від олігархів.

"Але як тільки відбудеться зміна ситуації, пов'язана з фронтом, в Україні почнуться глобальні зміни, пов'язані з реальним наступом суспільства на олігархів", - вважає експерт.

На думку соціолога Євгена Головахи, якщо в країні й далі відбуватимуться реформи так, як вони відбуваються сьогодні, то люди вимагатимуть перевиборів парламенту: "Адже зараз маємо лише два наслідки реформування: зростання цін на все, що тільки може бути, і збільшення тягаря на не найбагатших".

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС.