Українські ЗМІ: Путін як позитив для України

Автор фото, UNIAN
Українські тижневики пишуть про стан економіки країни, Путіна як позитив і "міністерство слова".
Яресько: "Дефолту не буде"
Новопризначений міністр фінансів України Наталія Яресько розповіла в інтерв’ю тижневику "Фокус" про те, як вона стала членом Кабінету міністрів, про стан державної скарбниці і плани зі стабілізації економіки у 2015 році.
На запитання про стан фінансів України Яресько відповіла, що її попередник Олександр Шлапак зумів утримати контроль над ситуацією.
"Попередній уряд створив підвалини для початку етапу економічної стабілізації в країні. Все могло бути набагато гірше", - вважає вона.
Пані Яресько також переконана, що загроза дефолту України не є реальною: "У нас не дефолтний і навіть не переддефолтний стан. Сьогодні це питання урядом навіть не обговорюється, хоча ніхто й не приховує, що ситуація дуже серйозна".
Що ж до планів уряду кардинально скоротити витрати, міністр відповіла так: "Ми ще не схвалили ані податкову реформу, ані новий бюджет, тому говорити про конкретні цифри зарано. Я маю багато ідей".
Посадовець також додала, що наразі вона попросила керівників інших міністерств знайти резерви і скоротити видатки на 25 %. "Всі вивільнені кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних цілей. Перша з них – національна безпека", - каже вона.
Погляньмо на Ізраїль
Досвідом інших країн в управлінні економікою за умов воєнної агресії пропонує скористатися "Дзеркало тижня". Тижневик пише, що саме російська воєнна агресія стала одним з факторів валютної нестабільності, завдавши удару по експорту, припливу валюти та, відповідно, валютному курсу.
"Однак Україна — далеко не єдина країна, яка зіштовхнулася з воєнними загрозами, тому варто повчитися досвіду тих країн, які в подібних умовах забезпечували валютну, цінову стабільність та економічне зростання за рахунок ефективного макрорегулювання", - зазначає часопис.
На думку "Дзеркала тижня", показовим є приклад Ізраїлю, для економіки якого воєнна агресія — це постійний фактор, з огляду на численність конфліктів, у яких доводилося брати участь цій країні.
При цьому країна постійно демонструвала феномен ізраїльського "економічного дива": з 1950-го по 1998 р. рівень розвитку її економіки виріс у 21 раз, обсяг ВВП на душу населення — майже вп'ятеро, середньостатистичний рівень добробуту — на 380%.
До 2014 р. обсяг експорту збільшився більш як у 20 тис. разів. На кінець жовтня поточного року міжнародні резерви Центрального банку Ізраїлю становили понад 86 млрд дол. (понад 10 тис. дол. на людину). За кілька десятків років Ізраїль перетворився на світовий центр науки та високих технологій: за кількістю high-tech компаній, присутніх на біржі NASDAQ, він посідає друге місце після США.
Головним фактором цього успіху тижневик називає розвиток людського капіталу і свободи малого й середнього бізнесу, що привело до бурхливого зростання інноваційних технологічних компаній і нарощування експорту.
Монетарна політика ЦБ Ізраїлю спрямована на підтримку цінової стабільності. Річний індекс інфляції на кінець серпня 2014-го становив 0,5%, міжнародні резерви постійно зростають внаслідок купівлі іноземної валюти для недопущення зміцнення курсу національної валюти через швидке зростання високотехнологічного експорту. Впродовж січня—серпня 2014 р. купівля валюти в резерви становила 4,15 млрд дол., розповідає "Дзеркало тижня".
Тижневик додає, що неможливо повністю скопіювати досвід іншої країни.
"Однак принаймні потрібно переосмислити загальний стратегічний підхід і змінити сьогоднішню помилкову монетарну та валютно-курсову політику, яка вже довела свою неефективність", - підсумовує "Дзеркало тижня".
Путін як позитив для України
Логіку дій очільника Росії стосовно України намагається осмислити журналіст Віталій Портников у статті "Кремлівський прискорювач" , яку вміщує тижневик "Новое время страны", і знаходить чимало позитивного.
На думку журналіста, Путін, сам того не відаючи, став каталізатором багатьох великих змін в Україні.
Саме вказівка хазяїна Кремля придушити Майдан стала причиною повалення кримінального режиму Януковича.
Переконання Путіна, що сепаратисти на Сході допоможуть йому розвалити Україну, насправді дало величезний поштовх єднанню заходу, сходу і центру "у протистоянні з шовіністською заразою".
Знищуючи громіздку і відсталу радянську індустрію Донбасу, керманич Росії тим самим розчищає шлях для моденізації регіону.
"Путін за ці місяці зробив для нас стільки, скільки ми не зробили б і за 20 років", - переконує журналіст.
Дії російського президента призвели не лише до війни в Україні, але й до початку кризи в самій Росії, вважає Портніков. "І ця криза необхідна, як повітря, і нам, і Росії", - пише він.
"Нас вона позбавить від непередбачуваного агресивного сусіда з його середньовічними амбіціями і дикунськими замашками", - зазначає оглядач, а в Росії розчистить шлях до відродження після краху путінського режиму.
"Саме тому Путін, який вже виконав роль прискорювача процесу визрівання сучасної української політичної нації, зараз відіграє роль прискорювача процесу краху власного режиму і початку змін в самій Росії", - пише Віталій Портніков і додає: "Без нього ми б не справилися".
Навіщо Україні міністерство інформполітики?
Плани керівництва України створити Міністерство інформаційної політики критикує тижневик "Корреспондент".
На думку часопису, хоча створення цього органу і пояснюють обставинами воєнного часу, за такої ініціативою може приховуватися боротьба за матеріальні ресурси і зміцнення політичного впливу.
"Корреспондент" зазначає, що навіть чутки про "Міністерство слова" викликали однозначно негативну реакцію у медіасередовищі України.
"Медіа були однією з рушійних сил Євромайдану і професійне середовище не очікувало, що після його перемоги знову доведеться протидіяти спробам держави втручатися у діяльність ЗМІ", - пише тижневик.
Часопис відкидає аргумент, що створення Міністерства інформполітики продиктоване необхідністю протистояти пропагандистській машині Росії.
На підтримку цієї тези "Корреспондент" наводить думку представника організації Freedom House Метью Шафа: "Створення міністерства – це недолуга політика уряду, який ігнорує той факт, що незалежні ЗМІ і громадянське суспільство є найкращими союзниками України у боротьбі з агресивною пропагандою, яку підтримує Росія".
Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС









