Преса: кінець перемир'ю - що далі?

У четвер, 26 червня, українська преса пише про кінець перемир'я на Донбасі, відносини між Україною і НАТО та підписання угоди з ЄС.

Доба до вогню?

Лише доба залишається до завершення режиму припинення вогню, оголошеного Києвом, нагадує газета "Україна Молода" і запитує: "Що далі?"

"Поки триває перемир'я, якого не дотримуються бойовики, на Донбасі продовжують гинути не лише українські військові, а й мирні люди", - пише газета.

Газета цитує міністерство закордонних справ України, яке констатує, що "на тлі зусиль України реалізувати мирний план президента на сході країни, підтримувані російською стороною незаконні збройні формування продовжують цинічно вбивати українських громадян". "Україна Молода" звертає увагу на те, що Москва жодного разу не засудила дії сепаратистів і принципово не висловлює співчуття з приводу численних жертв, яких ледь не щодня зазнає Україна від зброї бойовиків.

На цьому тлі лідер донецьких сепаратистів Павло Губарєв укотре просить президента РФ Володимира Путіна ввести своїх "миротворців" в Україну.

"Зрозуміло, що якщо за шість діб ніхто з терористів не склав зброю, не здався і не повернувся до РФ — завтра о десятій ранку має розпочатися план "Б", тобто ліквідація бойовиків, - пише "Україна Молода". - От тільки чи віддасть керівництво держави такий наказ саме в день підписання угоди про асоціацію з ЄС? Або навіть післязавтра – у День конституції України?"

НАТО допоможе Україні

Про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, в якій брав участь і новопризначений очільник українського МЗС Павло Клімкін, пише газета "День".

Ситуація в Україні була головним пунктом порядку денного зустрічі, повідомляє видання.

З цієї теми розпочинали фактично всі: і генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, і голови всіх 28-ми міністерств. Генсек наголосив, що "російська агресія призвела до перегляду стосунків з Москвою". "Росія не виконує міжнародні договори і використовує новий тип війни", - наголосив він. Виходячи з цього, генсек заявив: "НАТО допоможе Україні."

Якою ж буде підтримка України? - запитує "День". "Прямих відповідей представники НАТО уникали. Загалом йдеться про матеріальну, технічну, фінансову, освітню допомогу. Вони зазначали, що іншої допомоги бути не може, бо Україна не член альянсу", - зазначає газета.

Перебуваючи в Брюсселі, можна було переконатися, що НАТО прагне допомогти, але вирішувати проблему мають самі українці, пише газета. "Захід просто неготовий симетрично реагувати на запропоновані Росією методи в геополітиці. Кремль діє не за правилами. І поки виграє", - підсумовує "День".

Вигоди від підписання

Напередодні підписання економічної частини угоди про асоціацію між Україною і ЄС газета "Сегодня" з'ясувала, що дасть Україні цей документ.

Підписавши економічну частину угоди з ЄС, Україна відчує плюси, але тільки через пару років, вважає політолог Володимир Фесенко: "У підписанні цієї частини, звичайно, є потенційні проблеми та ризики збитків на першому етапі виконання угоди, поки виробництво буде перебудовуватися і міняти стандарти. Але серед важливих плюсів - стимул до реформ в усіх напрямках української політики, європеїзація економіки та соціальної сфери. До того ж наші підприємства отримають вихід на величезний європейський ринок. Але ці плюси ми відчуємо на собі роки через два".

На думку пана Фесенка, підписання – це виклик для Росії. "Ми обираємо іншу модель розвитку, а Росія хоче контролювати весь пострадянський простір. Вибір України підриває потенціал Євразійського проекту РФ", - зазначає він .

Уповноважений Кабміну з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький переконаний, що отримані від угоди вигоди важливо використовувати за призначенням: "Ми отримаємо вигоди від зняття бар'єрів, наростимо присутність українських товарів і послуг на ринку ЄС, отримаємо шанс на інвестиції. Це дозволить спрямувати зусилля України на досягнення європейського рівня життя. Але потрібно використовувати всі можливості з розумом".

Кому потрібні зміни до конституції

Думки пересічних громадян України щодо змін до конституції, запропонованих президентом Петром Порошенком, зібрала газета "Комосомольская правда в Украине".

Політолог з Дніпропетровська Андрій Золотарьов вважає, що новий проект змін зберігає умови для конфлікту президента і парламента. "Вважаю, що потрібно змінити правила гри: конституція повинна бути орієнтована на сильного громадянина, відображати діалог між владою і народом, а не бути внутрішньоелітним договором", - каже він.

Львів’янин Петро Жук заявив газеті: " Перш ніж змінювати, треба визначитися з концепцією. Адже проблема не в тому, що наша конституція погана, а в тому, що немає важелів для її виконання. Народ зараз хоче сильної влади. І треба робити такі зміни, щоб показати, що у нас в країні є така влада".

Президент асоціації підприємців Одеської області Юрій Борщенко переконаний:" Конституцію потрібно зробити зрозумілою і доступною для будь-якого школяра і студента."

А телеведучий з Донецька Рашит Шахмаметьєв додає: "Ввести статтю, що зобов'язує всіх дотримуватися Конституції."

Огляд підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС.