Азаров залишається – українські тижневики

Експерти вважають, що чинний глава уряду має всі шанси зберегти свою посаду

Чому росіяни люблять й одночасно "ненавидять" Україну, кого годуватимуть регіони у 2013 році, хто стане новим прем'єром та чим загрожує Україні вступ у Митний союз - про це пишуть українські тижневики у суботу, 8 грудня.

• Клацнути Люба-ненависна Україна
• Клацнути Міліцію прогодують регіони
• Клацнути Новий-старий прем'єр
• Клацнути Розмитнена загроза

Люба-ненависна Україна

"За роки незалежності Україна в очах росіян перетворилася в одну з найсуперечливіших країн. Любити сусідів їм допомагають родинні зв'язки та поїздки в Україну, а ненавидіти - ностальгія за минулим та російське телебачення", - вважає тижневик " Клацнути Корреспондент".

Україна - це єдина держава, яку, за даними опитувань російської соціологічної компанії Левада-Центр, росіяни записують і в першу десятку друзів Росії (п'яте місце після Білорусі, Казахстану, Німеччини й Китаю), і в першу десятку її ворогів (шосте місце після Грузії, США і трьох країн Прибалтики), пише видання.

При цьому більшість українців традиційно добре ставляться до росіян. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, 83% українців ставляться до північних сусідів "дуже добре" або "в основному добре".

Різницю у ставленні країн одна до одної, а також теперішнє їхнє потепління російські й українські соціологи пояснюють політичними подіями в обох країнах, а також тим, як подають новини національні ЗМІ.

Міліцію прогодують регіони

Протягом одного дня перед прийняттям Держбюджету на 2013 рік, коли бюджетний комітет приймав і затверджував поправки до нього, додаткове фінансування вибили собі міліція, суди, податкова, аграрії та Українська православна церква Московського патріархату, пише тижневик " Клацнути Комментарии" у статті під назвою "Розподіл бюджету: міліцію і спецслужби прогодують регіони".

Міліція додатково отримала ще 1 млрд. грн. при тому, що запропоновані урядом витрати на МВС і без того одні з найбільших у нинішньому бюджеті - понад 15 млрд грн, а СБУ дістала 40 млн грн на додачу до виділених на забезпечення її працівників житлом 100 тис. грн.

А Українська православна церква Московського патріархату домоглася виділення понад 30 млн грн на протизсувні та ремонтно-реставраційні роботи в Києво-Печерській лаврі та "відселення сторонніх осіб" із території Свято-Успенської Почаївської лаври.

Оплачувати ці витрати будуть за рахунок регіонів, адже Держфонду регіонального розвитку урізали бюджет на суму в 1,7 млрд грн, повідомляє тижневик.

Києву, за відсутності субвенції на виконання функцій столиці, дісталося лише 11 млн грн. На Донбасі Артемівськ чи Харцизьк із населенням по 60-80 тис. осіб кожен отримали в чотири рази більше за багатомільйонний Київ. Сама ж Донецька область отримала 175 млн грн, пише видання.

"У результаті, додавши силовикам, служителям Феміди й іншим близьким і потрібним структурам фінансування близько на 3 млрд грн, у регіонів забрали близько 2 млрд грн", - пише тижневик.

Але питання про те, де для балансу знайти ще 1 млрд грн, не стоїть, бо дохідна частина бюджету збільшена на 1,3 млрд грн за рахунок запланованого подорожчання послуг, що надаються бюджетними установами, резюмують "Комментарии".

Новий-старий прем'єр

Відставка уряду Миколи Азарова не принесе країні довгоочікуваних змін і обіцяних реформ, а сам Азаров знову стане прем'єром, вважає тижневик " Клацнути Фокус", посилачись на опитаних експертів.

План президентської Партії регіонів полягає в тому, щоб сформувати тимчасовий технічний уряд, який візьме на себе відповідальність за усі майбутні економічні негаразди і тихо піде ще до президентських виборів 2015 року, поступившись місцем молоді з оточення старшого сина президента, вважає депутат від НУ-НС Юрій Гримчак.

"Зараз для президента важливо знайти компромісну фігуру, яка влаштує усі групи впливу усередині біло-блакитного табору", - впевнений провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Політолог Петро Олещук вважає, що Азаров, який давно не боїться непопулярних кроків, є найкращим кандидатом на посаду тимчасового кризового менеджера.

Пан Гримчак поділяє цю думку. "Звісно, президент спробує зберегти статус-кво, але на нього будуть тиснути люди із старого й нового оточення. Тому, залишивши Азарова, він просто відкладе важливе рішення", - каже пан Гримчак.

Розмитнена загроза

Над Україною нависла загроза вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, - пише "Дзеркало тижня"

Над Україною вкотре нависла загроза вступу до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану, вважає газета " Клацнути Дзеркало тижня", коментуючи заяву Президента Віктора Януковича цього тижня в Ашгабаті, що "Україні необхідно приєднатися до деяких положень" цього союзу.

Порожні казначейські рахунки, жалюгідний бюджет на наступний рік, велетенський зовнішній борг, близько 10 млрд дол. негативного зовнішньоторговельного сальдо, з яких 7 млрд припадає на газ, - усе це спонукає президента на такий крок, пише газета, посилаючись на думку песимістично налаштованих експертів та людей, котрі мають доступ до президента.

До цього тижневик додає "незговірливість" МВФ, який давно заморозив програму дешевих кредитів Україні через відсутність реформ, та "принциповість Євросоюзу, який підвісив на невизначений термін підписання Угоди про асоціацію і заморозив не тільки відносини з Януковичем, а й надання Україні макрофінансової допомоги, хоч вона виконала всі необхідні для цього умови".

Втрата влади загрожує Януковичу не тільки втратою багатства, а й особистої безпеки, бо, посадивши за грати колишньго прем'єра Юлію Тимошенко, він створив небезпечний для себе прецедент, вважає видання.

Головний мінус для країни від вступу в Митний союз - це зникнення проекту "Україна" як такого, резюмує "Дзеркало тижня", розглянувши плюси й мінуси цього кроку для країни і для президента особисто.

Огляд підготувала Наталя Наздравецька, Служба моніторингу ВВС.