Партія регіонів пропонує ув’язнювати за наклеп – преса

Українські тижневики згадують "останнього героя" національної культури Богдана Ступку, розповідають про те, як політичні партії "заманюватимуть" виборців на свої мітинги, про нові ініціативи Партії регіонів щодо засобів масової інформації та стан свободи слова на українському телебаченні.

Ступка поза політикою

Пам'ять видатного майстра, який пішов з життя 22 липня, вшановує останнє число тижневика "Корреспондент". На обкладинці журнал вміщує портрет актора з написом "Останній герой" і подає статтю про його життєвий і творчий шлях.

Молодість і кохання, шлях до сцени і ролі, які зробили його відомим на цілий світ - про це "Корреспонденту" розповіли друзі та колеги пана Ступки. А ще – про ставлення видатного українця до політики. Актор намагався залишатися поза цією темою, пише "Корреспондент". Єдине, що спонукало його до висловлювань - спекуляції навколо можливого розколу України.

"Не люблю, коли роблять різницю між Заходом і Сходом – у всіх тече червона кров. І якщо вколоти, буде боляче. Може, то політикам вигідно щось крутити, як захочуть, але хай вона (країна - Ред.) залишається єдиною, щоб Україна була єдиною ще багато-багато століть", - цитує тижневик Богдана Ступку.

Співай, танцюй, голосуй

Напередодні старту парламентської виборчої кампанії останнє число тижневика "Фокус" розмірковує над тим, для чого політичні партії витрачають шалені суми на "політ-тури" поп-виконавців на свою підтримку, і чи дійсно це допомагає здобути додаткові голоси виборців.

За інформацією "Фокуса", на "поп-підтримку" політичні партії в Україні використовують 10-15% своїх передвиборчих бюджетів, а це від 50 до 500 тисяч доларів.

"Мета очевидна: на політичні мітинги люди ходити не хочуть, а на концерти – із задоволенням", - пояснює політолог Михайло Погребинський.

Що ж до політичного ефекту, то опитані журналом політологи ставляться до таких заходів скептично. На їхню думку, максимум, що може дати "поп-агітація" – це півпроцента до набраних голосів.

Розповідає "Фокус" і про цьогорічний креатив – "концерти на районі", влаштовані деякими кандидатами-мажоритарниками.

Наприклад, екс-секретар Київради Олесь Довгий вмовив відомого телепедіатра доктора Комаровського проводити масові зустрічі-консультації з мешканцями Дніпровського району столиці, де молодий політик збирається балотуватися до Верховної Ради.

За наклеп – до в'язниці?

Ще не вщухли пристрасті навколо мовного закону, ухваленого Партією регіонів, а її члени виступили з новою ініціативою – про суворе покарання для представників ЗМІ за наклеп і неправдиву інформацію, пише останнє число англомовного тижневика "Kyiv Post".

Якщо закон, ініційований "регіоналом" Віталієм Журавським, ухвалять, то за наклеп каратимуть штрафами до 10 тисяч доларів, а в деяких випадках засуджуватимуть до п'яти років у в'язниці.

Сам депутат пояснив свою ініціативу бажанням "примусити людей думати перед тим, як щось говорити". А от "Kyiv Post" угледів "ще одну спробу Партії регіонів придушити свободу слова".

"Якщо ця жахлива ідея набере рис закону, він знищить можливість для громади і журналістів розслідувати та висвітлювати багато питань, які становлять інтерес для людей – таких як корупція і витрати уряду", - пише газета.

Українське ТБ: мовчання - золото

Напередодні парламентських виборів владі практично вдалося зачистити інформаційний простір, у якому живе більшість громадян. У цьому просторі, який на понад 70% складається з телевізійного ефіру, кількість суспільно-політичних тем знизилася до небаченого раніше рівня, пише "Дзеркало тижня. Україна".

Зростання цін, безробіття, погана екологія та медицина, соціальні й політичні протести проти дій влади, проблеми зі свободою слова та зборів – усе це теми, які телеканали замовчують. Про ці проблеми перестали говорити навіть у новинах, розповідає "Дзеркало".

На думку тижневика, сьогодні головними острівцями свободи слова залишаються лише деякі тижневики, інтернет-видання й "останній із Могікан" телевізійного простору – канал ТВі. За даними газети, це єдиний канал у країні, який належить не українському олігархові, а закордонному інвестору. Це канал з найвищим показником балансу між точками зору влади й опозиції, що є одним з базових стандартів журналістики, пише "Дзеркало".

Але навіть ці інформаційні острівці останнім часом трясе. Причому відбувається це з використанням "класичного" для таких випадків набору інструментів: податкової, прокуратури, санепідемстанції та законодавчих ініціатив. А головне – це відбувається напередодні виборів, і саме з тими ЗМІ, чиї двері ще відчинені для опозиції та незалежних експертів, пише газета.

"Дзеркало тижня" звертається до журналістів ЗМІ в Україні і редакторів із закликом "не виконувати замовлення на створення віртуальних світів для українців, подаючи день у день дозволені факти виключно під одним кутом зору".

Огляд підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС