"Урок для майданівців" і "європейська КНДР". ЗМІ про посадку літака Ryanair у Білорусі

Затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича після вимушеної посадки літака Ryanair у Мінську викликало обурення західних ЗМІ.

Їхні шпальти рясніють закликами не залишати "захоплення" літака без покарання і розмірковують про можливі наслідки для Олександра Лукашенка, серед яких найчастіше називають можливу заборону білоруській державній авіакомпанії користуватися повітряним простором західних країн.

А от білоруські державні ЗМІ наводять свою версію подій. Вони запевняють, що на посадці літака у Мінську "наполягав" екіпаж, а присутність Протасевича на борту - не більше ніж збіг обставин, про який білоруським правоохоронцям стало відомо не одразу.

Російські ЗМІ ж кажуть, що аналогічні випадки вже були в інших країнах, зокрема згадують про обшук літака президента Болівії у Відні в 2013 році.

"Акт державного тероризму"

Британська Times у редакційній статті називає інцидент "безрозсудним і провокативним актом державного тероризму", а також безпрецедентним порушенням міжнародних правил авіації.

Головне, що мусить зробити Захід тепер - перейти від висловів занепокоєння та обурення до рішучих дій, наголошує видання.

"Пану Лукашенку не можна дозволити уникнути покарання за такий нахабний прийом. Адже це стане прецедентом, який в майбутньому можуть копіювати інші держави, що не визнають міжнародні норми", - наголошує газета.

На думку Times, "як мінімум" треба заборонити західним авіакомпаніям пролітати через повітряний простір Білорусі, а також закрити доступ державній авіакомпанії "Белавіа" до західних країн.

Виклик для Байдена

За версією американської Washington Post, цим кроком Лукашенко показав своїм опонентам, що навіть в еміграції вони не є в безпеці - так само як і росіяни, які ховаються за кордоном від переслідувань з боку Кремля.

Газета називає ситуацію з літаком викликом для адміністрації Джо Байдена, яка саме зараз готується до можливої зустрічі між американським президентом і його російським колегою Володимиром Путіним, а також зазнає критики від опонентів щодо нездатності активніше протистояти будівництву "Північного потоку-2".

"На тлі дедалі сильнішого тиску з боку Європи Лукашенко може звернутися до Москви за ще більшою підтримкою та захистом, що може призвести до ще тіснішої безпекової та політичної інтеграції між двома країнами. Це погана новина для звичайних білорусів, які намагаються побудувати справжню демократію", - наголошує газета.

"Серйозні наслідки" для авіаіндустрії

Британська Independent також попереджає про серйозні наслідки, але не тільки для Білорусі, але і для авіаційної індустрії в цілому.

За словами кореспондента газети з питань подорожей Саймона Калдера, якби на борту справді були підозри щодо небезпеки, найбільш очевидним рішенням було б сідати у Вільнюсі, до якого було ближче, ніж до Мінська.

Якщо доведуть, що Білорусь "вигадала" загрозу на борту, щоб змусити літак сісти і заарештувати Протасевича, наслідки можуть бути "дуже серйозними", наголошує автор.

"Авіація серйозно потребує стабільності, а ця подія та її можливі наслідки можуть підірвати довіру пасажирів", - резюмує пан Калдер.

"Європейська Північна Корея"

Серйозне занепокоєння висловлюють і ЗМІ країн Балтії, зокрема Литви, куди летів Протасевич, і яка протягом багатьох років надає притулок білоруським опозиціонерам, що не можуть лишатися на батьківщині.

"Недільна драма, коли мінська хунта захопила пасажирський літак, щоб заарештувати когось, хто їй не подобається, ще раз нагадала, яким чудовиськом є наш сусід", - пише колумніст Ліудас Дапкус у статті для популярного сайту Delfi, називаючи Білорусь "європейською Північною Кореєю".

Депутат Європейського парламенту від Естонії Урмас Пает написав у статті для газети Eesti Paevaleht, що інцидент можна кваліфікувати як "державний тероризм", який став свідченням, що Білорусь "плює на міжнародне право".

Пает закликає не тільки заборонити "Белавії" літати через повітряний простір Європи, але і звести до мінімуму будь-які контакти з білоруським "режимом".

Білоруське ТБ: Рішення про посадку приймали пілоти

Білоруські державні ЗМІ пропонують протилежну версію подій.

За словами ведучих підсумкової недільної програми "Головний ефір" на провідному державному телеканалі "Білорусь 1", з ініціативою посадити літак саме у Мінську виступив екіпаж літака, а на присутність Романа Протасевича на борту правоохоронці звернули увагу тільки після того, як його супутниця начебто переслала фото журналіста редактору опозиційного телеграм-каналу.

"І хоча за скріншотом маршруту видно, що борт був майже над кордоном, екіпаж звернувся саме до Мінська з проханням про посадку. Підкреслимо, що рішення посадити літак у Білорусі ухвалював екіпаж лайнера", - заявили ведучі програми.

Аби ця версія виглядала більш вірогідною, в "Головному ефірі" запропонували глядачам послухати аудіозапис, який кореспондент назвав фрагментом переговорів між диспетчерами та екіпажем.

З аудіозаписи начебто випливає, що рішення приземлитися у Мінську прийняли саме пілоти, хоча це суперечить офіційній заяві авіакомпанії Ryanair, яка каже, що інструкції летіти до Мінська екіпаж отримав саме від диспетчерів.

Ведучі додали, що Лукашенко "дав команду прийняти рейс і надати екіпажу повне сприяння", а винищувач Міг-29 у повітря підняли "для безпеки та контролю".

Заяву кореспондента програми про те, що Протасевич начебто "без проблем встиг пройти митний та прикордонний контроль" і був затриманий тільки після публікації його фото в одному з опозиційних Telegram-каналів також спростували колеги журналіста.

"Урок для майданівців"

Дещо інакше описує інцидент провладний політолог Андрій Муковозчик - він натякає у статті для сайту державної газети "Беларусь сегодня" (також відомої як "Советская Белоруссия"), що посадка літака була все ж таки спецоперацією.

Він наголошує, що "затримання екстреміста є показовим уроком для майданівців, як треба працювати", а також наводить приклади, коли, на його думку, інші країни також змушували літаки сідати, якщо вважали це за потрібне.

Один з прикладів - випадок 2013 року, коли у Відні зупинили літак президента Болівії Ево Моралеса через підозри, що на борту міг перебувати Едвард Сноуден.

"Нечасто випадає привід так тріумфально пишатися своєю країною, своїм народом, своєю державою", - пише Муковозчик.

Російське ТБ про "аналогії" в інших країнах

На захист білоруської влади став і російський телеведучий Дмитро Кисельов, який у своїй програмі "Вести недели" також пригадав про пошуки Сноудена на борту літака президента Болівії.

На відміну від ситуації з Протасевичем, тоді цей інцидент обурення європейських чиновників не викликав, зазначає Кисельов.

Також "аналогічними" до білоруського інциденту він назвав арешт Віктора Бута і Костянтина Ярошенка, громадян Росії, яких потім засудили у США.

Схожий підхід у висвітленні історії обрала і провідна газета "Ведомости".

Колишній співробітник російських спецслужб заявив виданню, що інцидент справді більше схожий на операцію спецслужб, тим більше, що "посадка іноземного літака з метою затримання якихось осіб не є рідкістю".

Окрім випадку з Ево Моралесом, співрозмовник газети заявив, що іншим прикладом може бути затримання Іраном одного з пасажирів літака, що рухався з ОАЕ до Киргизстану над територією Ірану у 2010 році.

Також він пригадав про повідомлення про можливу операцію з затримання колишніх бойовиків приватної військової компанії "Вагнер", яку начебто планувала СБУ.

"На думку співрозмовника "Ведомостей", білоруська влада навряд чи визнає, що вся ця історія - операція їхніх спецслужб, оскільки йдеться про затримання людини, які має політичний притулок у країні ЄС, і таке визнання невигідне", - пише газета.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber