"Старт путінського сценарію". Білоруські ЗМІ про зустріч Лукашенка з опозиціонерами

10 жовтня Олександр Лукашенко зустрівся з ув'язненими лідерами білоруської опозиції, а наступного дня з СІЗО звільнили двох із них - директора мінського філіалу IT компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича та політолога Юрія Воскресенського.

Ці події білоруські ЗМІ та аналітики вже назвали несподіваними та навіть історичними.

В ефірі державного телебачення звільнені заявили, що влада готова до діалогу, а Воскресенський назвав розмову з Лукашенком "дуже гарячою та дуже відвертою".

Опозиціонери на волі - зокрема, Світлана Тихановська та Валерій Цепкало - розкритикували формат діалогу з ув'язненими. Цепкало наголосив, що протести варто продовжувати, адже вони дали результат.

Експерти прогнозують, що поступки Лукашенка недостатні для того, щоб збити протестний рух, однак потенційно можуть стати початком компромісу.

Із залізного вождя - на доброго царя

Експерти пишуть, що зустріччю с опозиціонерами Лукашенко намагається легітимізувати себе в очах Заходу та домогтися скасування санкцій.

Зокрема, відомий аналітик Андрій Єлисеєв зазначає, що така зустріч "не є проявом великодушності".

"Це знак того, що справи на російському фронті зовсім погані. Це відчайдушна спроба розвідати можливість обміну політв'язнів на "перегортання сторінки" Заходом"

"Суть гри в тому, щоб політв'язні легітимізували процес конституційної реформи як зусиль Лукашенка вирішити політичну кризу. І щоб, опираючись на звільнення ряду політв'язнів і необхідні заяви з їхньої сторони, Захід закрив очі на величезні фальсифікації та беззаконня, визнав Лукашенка "гарантом суверенітету" та не гребував у наданні Білорусі макрофінансової допомоги задля попередження "поглибленої інтеграції" з Росією на умовах останньої", - пише Єлисеєв у Facebook.

Аналітик Павло Усов також вважає, що Лукашенко шантажує опозиціонерів, вимагаючи від них визнання своєї неправоти і погрожуючи їм "сісти надовго", якщо вони це не зроблять. Таким чином він хоче переформатувати свій образ із "залізного вождя на доброго царя", каже експерт.

Водночас директор Інституту політичних досліджень "Політична сфера" Андрій Казакевич називає подію "історичною" в коментарі виданню Білоруські новини.

"З символічної точки зору відбулося те, чого в нас ніколи не було. Фактично влада визнала наявність політичної альтернативи, без якої вона не може зробити політичну реформу, про яку вона заявила", - вважає аналітик.

Компромісна фігура?

Серед тих, із ким зустрівся Лукашенко, був колишній глава Белгазпромбанку Віктор Бабарико. Деякі експерти бачать у ньому компромісну фігуру, прийнятну для Росії.

"Дожили до старту путінського сценарію білоруського транзиту, який не передбачає участі ЄС та США. Компромісна фігура Віктора Бабарико, яку обговорювали ще на першій післявиборчій зустрічі Путіна і Лукашенка, знову у грі. Чекаємо на звільнення арештованих та заморожування їхніх кримінальних справ", - пише керівник Білоруського вільного театру Микола Халезін у Facebook.

Журналіст Олександр Класковський також звертає увагу на те, що Лукашенко в СІЗО розмовляв із "поміркованими представниками опозиції" - "так званими політичними неофітами, які сподіваються на правові методи боротьби за зміни". Натомість президент не запросив на зустріч "вуличних витівників" на кшталт Павла Северинца, Миколи Статкевича чи Сергія Тихановського.

"Імовірною є гра на розкол противників режиму", - пише Класковський.

За його словами, Лукашенко намагається продати Заходу та Кремлю "суто імітаційні жести", сподіваючись на зняття санкцій та грошову допомогу в обмін на звільнення.

Чи затихнуть протести?

Аналітик Павло Усов застерігає білорусів від "хибного відчуття", що треба зупинити протести, щоб не нашкодити процесу звільнення політв'язнів.

"Якщо сформується такий хід думок, то Лукашенко стане господарем ситуації. І так, якщо протести продовжаться, влада заявить, що у них був такий намір всіх звільнити, але ви своїми протестами на чолі з Тихановською самі винні. Не чекайте тепер на майдан", - пише він у Facebook.

"У тиранів немає благих намірів. Їхня сила в тому, що вони паразитують на благородності своїх противників. Треба залишатися благородними, але не ставати заручниками маніпуляцій негідників. Поки заручники у в'язницях, поки машина терору в дії, протест - це єдине, що можна протиставити неправді", - додає Усов.

Правозахисник Олег Волчек розповів виданню "Білоруський партизан", що Лукашенкові варто вести діалог з народом, який став "ключовим гравцем у політиці", адже тільки народ може припинити акції протесту.

"Ані Світлана Тихановська, ані Віктор Бабарико не зможуть вплинути на протести, оскільки вони не організовують і не координують акції. Зверніть увагу на те, що сьогодні вся країна пішла в самоорганізацію протестів - у кожному дворі є своє народне віче, де є експерти, аналітики та майбутні лідери регіонального та республіканського рівня. Ось із ким чиновникам треба будувати діалог, адже часу для маневрів мало. Ці люди і є народною владою в Білорусі. Вони не підуть із вулиці, поки не побачать своїх представників у владі", - каже він.

Водночас аналітик Валерій Карбалевич вважає, що негайна конституційна реформа могла б задовольнити протестувальників.

"Якби Лукашенко сказав, що протягом трьох місяців ми приймемо нову конституцію та проведемо дострокові вибори, я думаю, це був би компроміс, який цілком імовірно, задовольнив би протестуючих", - каже експерт в розмові з "Комсомольською правдою в Білорусі".

Водночас він зазначає, що серед протестуючих є глибокий розкол, пов'язаний з політичними поглядами, і він навряд чи зникне.

Інший експерт, Олександр Шпаковський, зазначає, що кількість протестувальників поступово зменшується, однак це не означає, що протестний потенціал зник. Тож перед владою стоїть складна задача розв'язання ситуації.

"Реформа конституції здійснюється не стільки задля компромісу, скільки задля забезпечення транзиту влади та стабільного розвитку держави у період, коли президент Білорусі залишить свою посаду".

"Ця реформа анонсувалася задовго до виборів та початку протестних акцій. Але теперішню ситуацію безумовно треба брати до уваги і намагатися почути голос вулиці, запропонувати тим, хто незадоволений, легальні інструменти вираження своєї політичної позиції. Це може бути пов'язано зі зміною ролі парламенту та організацією майбутніх виборів за новими правилами", - каже Шпаковський в розмові з Комсомольською правдою.

Огляд підготувала Маргарита Малюкова, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!