Крим "знов став гарячою точкою" - огляд ЗМІ

Про наслідки кризи у Керченській затоці та плани британської розвідки - в огляді іноземних видань від 3 грудня:

"Криза з обмеженими варіантами"

Тема війни в Криму більше не є прерогативою фахівців з військової історії, "оскільки кавалерійські атаки та артобстріли 1850-х, коли Британія та Франція воювали з Росією, затьмарилися конфліктом нашого часу", пише журналіст Джеймс Роджерс у Forbes.

Крим "знов став гарячою точкою" і "центром не тільки регіональної, але й міжнародної напруги" після того, як Росія захопила три українські кораблі та 24 моряків.

Ознакою потенційно небезпечного загострення у Керченській затоці він вважає той факт, що росіяни "відкрито і прямо" відкрили вогонь по українських суднах.

На думку Роджерса, інцидент у Керченській протоці це "криза з міжнародними наслідками та обмеженими міжнародними варіантами" вирішення її.

Росія, зокрема окремі представники її політичної еліти, вже перебуває під широкими санкціями, нагадує він.

"Якщо уряди Заходу вирішать покласти вину на Москву, вони мало що зможуть зробити. Ніхто не хоче ризикувати посиленням військового протистояння, тому міжнародним спостерігачам краще сподіватися, що ситуація не погіршиться", - вважає Роджерс.

"Показовий суд"

Перевезення двох десятків затриманих українських моряків з Криму до Москви означає, що Росія "готується до нової фази протистояння з Україною, [а саме до] масштабного показового судового процесу з непозбувним геополітичним підтекстом", пише кореспондент Алек Лун у статті для The Telegraph. Водночас, додає він, "Росія тихо бере Київ у зашморг в Азовському морі".

Як зауважує автор, українські військові були перевезені до Москви через "кілька годин" після того, як американський президент Дональд Трамп скасував зустріч з Володимиром Путіним.

Поясняючи правила проходу Керчинської затоки, Лун зауважує, що російські закиди українським військовим виглядають "сумнівно", адже Москва і Київ погодили спільне користування Азовським морем у 2004 році.

"Це не прелюдія до озброєної атаки в бік Маріуполя. Мова йде Росію, яка стверджує, що Крим наш. А якщо Крим наш, то, як наслідок, і Азов наш", - вважає експерт з російських силових структур Марк Галеотті.

"Таємний соус" від українського ВПК

Українські підприємства космічної галузі, які з початком війни опинилися у прифронтовій зоні й мусили згорнути великі проекти, повертаються на велику сцену, повідомляє платформа Next Big Future.

Так, попри те, що південнокорейські ЗМІ обійшли це увагою, українські інженери та компанії активно допомогали й співпрацювали в розробці технології дизайну корпусу та самого двигуна, який був успішно використаний при запуску ракети KSLV-II (Korea Satellite Launch Vehicle), співмірної із SpaceX Falcon 1, зауважує видання.

Окрім Південної Кореї Київ активно співпрацює із Китаєм, "який залишається основним покупцем зброї з України", та Канадою.

Українські напрацювання називають "таємним соусом" багатьох китайських ракет та військових літаків.

Так, за контрактом із запорізькою "Мотор Січ", Китай вже отримав 20 перших двигунів для навчальних літаків JL-15, 50 дизельних двигунів для танків та газові турбіни для ракетних есмінців Luyang-2 та Luyang-3.

У Канаді ракетні інженери з проектного бюро "Південне" залучені до проекту запуску ракет середнього класу Cyclone-4.

Шпигунство "четвертого покоління"

Як очікується, шеф британської розвідки Мі-6 Алекс Янгер виступить із заявою, в якій порадить Росії не недооцінювати можливості Британії відповісти на отруєння колишнього російського шпигуна у Солсбері, пише Guardian.

"Янгер заявить, що є вороги, які вважають, що знаходяться в постійному протистоянні з Британією - і в одній з ремарок, як очікується, він прямо назве Росію. Він також скаже, що Мі-6 відігравала головну роль у викритті тих, хто стояв за нападом у Солсбері, а також у висилці російських дипломатів", - пише видання.

У своїй промові він також розповість про шпигунство "четвертого покоління", над яким працює його відомство, і про плани поглибити зв'язки із партнерськими агенціями в Європі на тлі відсутності ясності щодо можливих наслідків виходу Великої Британії з ЄС для сфери безпеки.

"Епоха четвертої промислової революції вимагає четвертого покоління шпигунства: інтеграції наших традиційних людських навичок з прискореними інноваціями, новими партнерствами та мисленням, що мобілізує різноманітність та дає більше можливостей молодим", - цитує промову Янгера The Guardian.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!