Тижневики: кому вигідна пенсійна реформа?

Читайте в огляді українських тижневиків:

• Пенсійна реформа: покладатися варто тільки на себе

• Сущенко за ґратами в Москві, але оптимізму не втрачає

• Жовто-блакитний прапор на міноносці "Завидный"

• Кримські силовики-перебіжчики - де вони зараз?

Пенсії: працювати довше за менше

Який головний висновок слід зробити після ознайомлення з новаціями пенсійної реформи, ухваленої парламентом на тижні, що минає, - таке питання ставить тижневик "Фокус".

На переконання часопису, він повинен бути таким: про нашу старість ніхто не подбає, окрім нас самих.

Тижневик зазначає, що найбільше позитивів від реформи отримають нинішні пенсіонери. З жовтня близько 5,6 млн громадян на заслуженому відпочинку отримуватимуть більше грошей, причому 1,8 млн з них отримають надбавку від 1 тисячі гривень.

А от ті, хто вийде на пенсію пізніше, працюватимуть більше, а отримувати вони будуть приблизно на чверть менше. Саме в цьому й полягає головна мета реформи, доводить тижневик. "Тобто на перспективу 5-7-10 років планується серйозно скоротити кількість тих, кому пенсію доведеться платити", - пише "Фокус".

Хоча формально реформа не підвищила пенсійного віку, запровадження обов'язкового 35-річного страхового стажу для отримання пенсії в повному обсязі на практиці означає, що громадяни будуть працювати більше років, аби такий стаж накопичити.

Викликає у тижневика питання і новація щодо запровадження накопичувальних рахунків з 2019 року. "По-перше, вона буде поширюватися тільки на тих, кому ще не виповнилося 35 років, тобто відчути її результати можна буде тільки через чверть століття, - пише "Фокус". - По-друге, не факт, що за 25 років накопичені гроші нікуди не подінуться, чи не будуть інвестовані в провальний проект або банально вкрадені. Ми ж бо розуміємо, в якій країні живемо."

Відтак "Фокус" робить висновок, що держава не може і не буде гарантувати українцям достойну старість, а тому дбати про це доведеться їм самим, і думати про це треба вже сьогодні.

Сущенко: другий рік за ґратами

Ось уже другий рік українського журналіста Романа Сущенка незаконно утримують у московському СІЗО "Лефортово" за бездоказовим звинуваченням у шпигунстві, нагадує часопис "Тиждень".

"За цей рік на підтримку українського журналіста висловилися сотні, якщо не тисячі правозахисників, політиків, колег-журналістів з усього світу. Всі можливі політичні та правові механізми запущено. Роман Сущенко фігурує в усіх українських та численних міжнародних списках політв'язнів, яких Москва незаконно позбавила волі та утримує на своїй території. Але, на жаль, суто правничі шляхи звільнення невинної людини з російського полону не працюють", - констатує тижневик.

Сущенка міг би врятувати обмін, вважають представники українських силових структур. "Очевидно, на сьогодні Київ ще не зміг запропонувати Кремлю достатньо цікавої кандидатури", - пише "Тиждень".

Сам Роман тим часом читає книжки, практикує, як він каже, "стриманий оптимізм" і малює неймовірно гарні картини, послуговуючись кульковими ручками та лушпинням цибулі. "Я навчився вірити в те, що все мине, настане день "Д", двері відчиняться і я зроблю крок назовні", — пояснив він в інтерв'ю своєму колезі з Укрінформу.

Сповнений оптимізму і президент України Петро Порошенко: "Я сподіваюся, що до кінця року ми матимемо позитивні новини." Які плани виношує господар Кремля стосовно паризького кореспондента Укрінформу - невідомо. "Білокам'яна мовчить, ховаючись за сфабрикованими звинуваченнями. Рідні чекають. Світова дипломатія пересвідчується, наскільки куцим є насправді потенціал переговорів із тираном", - резюмує "Тиждень".

З історії Чорноморського флоту

Про цікаву історичну подію, яка відбулася 100 років тому у Криму, розповідає тижневик "Країна".

12 жовтня 1917 року усі кримські газети надрукували таку заяву: "Ми, українці ескадронного міноносця "Завидный", підняли свій національний прапор на гафелі для того, щоб показати: попри вікове гноблення, все ще живі сини нашої славної матері-України. Ми не опустимо піднятий прапор доти, поки ми живі й існує міноносець "Завидный".

Підписала заяву команда човна, більшість в якій були українці.

За прикладом "Завидного" українські прапори на своїх щоглах підняли 9 лінкорів, 7 крейсерів, 18 есмінців, 14 підводних човнів, 16 сторожових і посильних кораблів, 11 військових транспортних суден і плавбаз.

А тим часом, дізнавшись про це, морський міністр Росії Дмитро Вердеревський направляє телеграму до Центральної Ради у Києві:

"Чорноморський флот, що утримується коштами російської скарбниці, не повинен піднімати жодного прапора, крім російського. Це сепаратизм", - обурений він.

Після проголошення Української Народної Республіки 7 листопада у Севастополі відбувся військовий парад, в якому взяли участь "українізовані" судна. Але до кінця року більшість з них потрапила під контроль більшовиків. Всі вони піднімали червоні прапори. Крім "Завидного".

Міноносець пішов до Одеси, але й там вже панувала Червона Армія. Більшовики захопили "Завидный" і перейменували його на "Полковник Шрамченко". Через сім років бунтівний човен списали.

Вони обрали Крим

Як склалося життя кримських силовиків, які перейшли на бік російської влади після анексії півострова у 2014 році - статтю про це під назвою "Зрадницька доля" вміщує тижневик "Новое время".

"За даними контррозвідки СБУ, якими володіє "НВ", з 15 тисяч міліціонерів, прикордонників і спецслужбістів, які перейшли на бік окупантів, службу в Криму продовжила лише третина", - розповідає часопис.

"Решту звільнили або перевели на материкову частину Росії - туди, де служити важче і небезпечніше", - додає видання.

Нова влада відправила їх у місця "не надто віддалені" - Чечню, Сирію, Далекий Схід і Забайкалля. Замість них на береги Чорного моря прибули "чисто російські перевірені кадри", до яких більше довіри.

Тим, кому пощастило залишитись в Криму, довелося доводити свою лояльність новій владі не словом, а ділом.

"За повідомленнями правозахисників і журналістів-дослідників, саме перебіжчикам росіяни доручають вести політичні справи щодо проукраїнського населення півострова і кримських татар", - веде далі "Новое время".

"За даними Центру журналістських розслідувань, скандальну справу кримського режисера Олега Сенцова, засудженого окупаційною владою РФ до 20 років позбавлення волі за звинуваченням в тероризмі, вели зразу чотири перебіжчики з лав СБУ", - наводить приклад тижневик.

Часопис додає, що одному з них участь в "одній з найбрудніших політичних справ" не допомогла - його відправили служити в Рязанську область Росії.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС