Зірки-реформатори: хто і чому не зміг змінити Україну

Після Євромайдану в суспільстві були значні сподівання на прихід нових облич і проведення реформ. ВВС Україна нагадує, скільки було та скільки ще лишилося реформаторів у постмайданній українській владі.

У першому постреволюційному уряді Арсенія Яценюка таких людей опинилося мало, але вже в другому - з’явилися натуралізовані іноземні міністри-реформатори, як їх тоді називали у пресі.

На високі посади у владі почали приходити молоді та амбітні українці з бізнесу, а також - так звана грузинська команда Міхеіла Саакашвілі.

Проте до кінця листопада 2016 року через різноманітні обставини майже всі вони пішли з влади.

Незадовго до третьої річниці початку Революції гідності залишила посаду одна з останніх зірок-реформаторів - Хатія Деканоїдзе.

"Міністри-варяги"

Після парламентських виборів у жовтні 2014 року до <link type="page"><caption> нового уряду Арсенія Яценюка</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/12/141202_new_ministers_government_profile_vc" platform="highweb"/></link> потрапила низка міністрів, які раніше мали іноземне громадянство.

Тоді цю ініціативу просував голова адміністрації президента Борис Ложкін.

Міністром фінансів стала громадянка США <link type="page"><caption> Наталя Яресько</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/03/160322_vs_yaresko_government_statement" platform="highweb"/></link>, якій президент надав українське громадянство.

Пані Яресько була представником української діаспори і багато років працювала у бізнесі в Україні.

Вона стала однією з ключових фігур в уряді, саме їй експерти приписують досягнення Україною домовленості щодо реструктуризації іноземного боргу.

Навесні 2016 року саме Наталю Яресько розглядали як потенційну заміну прем’єру на чолі "уряду технократів". Проте цього не сталося через політичні домовленості, і з квітня 2016 року вона пішла з влади.

Міністром охорони здоров’я у кінці 2014 року став один із перших грузинів в українській владі <link type="page"><caption> Олександр Квіташвілі</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/07/150702_kvitashvili_dismissal_sx" platform="highweb"/></link>.

Але йому не вдалося провести суттєвих реформ у міністерстві. Дуже швидко у нього виник конфлікт з профільним комітетом Ради з охорони здоров’я, і вони звинувачували один одного у поганій роботі.

Вже влітку 2015 року міністр заявив про відставку. Проте Верховна Рада так і не змогла його звільнити, тож він допрацював до кінця каденції другого уряду Арсенія Яценюка.

За останні два роки у сфері охорони здоров’я було кілька реформаторських кроків – передача державних закупівель ліків структурам ООН та скасування ліцензування в Україні ліків із реєстрацією США, ЄС, Японії та Канади.

Міністерство стало настільки скандальним, що в уряді Гройсмана досі немає повноцінного міністра охорони здоров’я. У липні 2016 виконувати обов’язки призначили канадійку українського походження та волонтера <link type="page"><caption> Уляну Супрун</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/07/160712_hk_poroshenko_health_ministry" platform="highweb"/></link>. На затвердження Ради її кандидатуру так і не виносили.

Команда Prozorro

Міністром економіки в грудні 2014-го став до того громадянин Литви <link type="page"><caption> Айварас Абромавичус</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/02/160203_abromavichus_resignation_economy_az" platform="highweb"/></link>, який тривалий час працював в Україні.

Пан Абромавичус спробував зібрати команду молодих українських реформаторів, зокрема і <link type="page"><caption> Максима Нефьодова</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/09/160908_rada_business_dk" platform="highweb"/></link>, на посаду заступників.

Серед найбільших заслуг міністерства став запуск системи електронних закупівель Prozorro, роботу якої курує пан Нефьодов.

Також заступниками міністра стали <link type="page"><caption> Юлія Ковалів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/05/160512_om_naftogaz_kovaliv" platform="highweb"/></link> і <link type="page"><caption> Наталя Микольська</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/04/160414_om_eu_ukraine_association_conditions_violations" platform="highweb"/></link>, яких називали частиною "команди реформаторів".

У лютому 2016 року Айварас Абромавичус подав у відставку через політичний тиск і звинуватив політиків у спробах лобіювати призначення в міністерстві.

Натомість Макс Нефьодов зберіг свою посаду і в новому уряді Гройсмана, просуваючи систему електронних закупівель.

Юлія Ковалів лишилася першим заступником міністра, зберегла посаду і Наталя Микольська.

Поляки на транспорті

У другому уряді Арсенія Яценюка реформатором часто називали міністра інфраструктури <link type="page"><caption> Андрія Пивоварського</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151211_she_pivovarsky_resign" platform="highweb"/></link>.

Він допрацював до кінця роботи уряду, проте заявляв про відставку через недостатню платню членам команди, які прийшли реформувати відомство.

Пан Пивоварський започаткував конкурси на ключові підприємства транспортної галузі.

У новому уряді Володимира Гройсмана міністром інфраструктури став Володимир Омелян, за якого завершили конкурс на нового очільника "Укрзалізниці". Ним став відомий польський менеджер <link type="page"><caption> Войцех Бальчун</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/04/160428_balczun_profile_sx" platform="highweb"/></link>.

Згодом службу автомобільних доріг очолив ще один поляк <link type="page"><caption> Славомір Новак</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/10/161019_or_novak_ukravtodor" platform="highweb"/></link>, який обіцяє реформувати дорожню галузь.

Команда Саакашвілі

З грудня 2014 року почався прихід колишньої грузинської команди Міхеіла Саакашвілі в українську владу.

Слідом за Олександром Квіташвілі у середині грудня першим заступником голови МВС стала один із ідеологів грузинської реформи поліції <link type="page"><caption> Ека Згуладзе</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/05/160511_zguladze_reform_sa" platform="highweb"/></link>.

Її основним завданням був запуск реформи міліції, зокрема створення нової патрульної служби.

Згодом до її команди долучилась і <link type="page"><caption> Хатія Деканоїдзе</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161114_vs_dekanoidze_khatiya_dismissal" platform="highweb"/></link>, яка восени 2015 року й очолила Національну поліцію.

Після запуску патрульної служби та створення національної поліції Ека Згуладзе відійшла від справ і звільнилась у квітні 2016 року.

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну поліцію понад рік.

Хоча багато аспектів реформи, зокрема переатестацію, деякі експерти критикували, саме реформу поліції називають однією з найпомітніших в Україні від часу Майдану.

Пані Деканоїдзе звільнилася через кілька днів після відставки Саакашвілі, поскаржившись на політичний тиск.

Ще один давній соратник Міхеіла Саакашвілі <link type="page"><caption> Давід Сакварелідзе</caption><url href="http://www.bbc.com.b.tldw.me/ukrainian/news_in_brief/2016/03/160323_hk_sakvarelidze_preassure" platform="highweb"/></link> у лютому 2015 року став заступником Генерального прокурора.

Спочатку він намагався отримати посаду керівника антикорупційного бюро, проте не зміг виграти конкурс.

У генеральній прокуратурі він запам’ятався справою <link type="page"><caption> "діамантових прокурорів"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/05/160510_prosecutors_court_vc" platform="highweb"/></link>, ідеологом якої був із Віталієм Каськом.

Також за сумісництвом він був прокурором Одещини, коли туди прийшов Міхеіл Саакашвілі.

Навесні 2016 року і Сакварелідзе, і Касько пішли з прокуратури після конфліктів із тодішнім керівником відомства Віктором Шокіним.

Сам Міхеіл Саакашвілі отримав офіційне призначення на посаду губернатора Одещини в кінці травня 2015 року.

Керівником міліції області у нього одразу став його колишній соратник <link type="page"><caption> Гіоргі Лорткіпанідзе</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161107_hk_odesa_police?ocid=socialflow_gplus" platform="highweb"/></link>.

Робота пана Саакашвілі супроводжувалася постійними скандалами та звинуваченнями високопосадовців у корупції. Заявивши про відставку минулого тижня, він розкритикував і президента Петра Порошенка.

Одночасно з відставкою Саакашвілі звільнився і очільник обласної поліції, а згодом - і очільник Одеської митниці <link type="page"><caption> Юлія Марушевська</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161114_vs_marushevska_dismissal" platform="highweb"/></link>.

Залишки грузинського десанту

Майже вся команда Саакашвілі залишила владу, але кілька кадрів продовжують працювати.

У квітні 2015 року один із колишніх керівників прокуратури Грузії Гізо Углава отримав українське громадянство і став першим заступником керівника Національного антикорупційного бюро.

Пан Углава не був учасником політичних скандалів в Україні й не став публічною фігурою.

Він курував роботу детективів новоствореного антикорупційного органу й отримував високі оцінки роботи керівника бюро Артема Ситника.

Проте і під ним нещодавно почало хитатися крісло.

Повна незалежність НАБУ є ключовою вимогою США, ЄС і навіть МВФ для отримання чергового траншу кредиту.

Артем Ситник не має наміру звільняти підлеглого, проте 4 листопада він <link type="page"><caption> поскаржився</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161104_vc_nabu_corruption" platform="highweb"/></link>, що дехто намагається звільнити його оригінальним способом – позбавити громадянства України через суд.

Ще один колишній грузинський чиновник Гія Гецадзе з лютого 2015 року працює заступником міністра юстиції України.

У міністерстві він відповідає за боротьбу з корупцією та координацію взаємодії з міжнародними організаціями.

Міхеіл Саакашвілі вже заявив про <link type="page"><caption> створення свого партійного проекту</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/11/161111_saakashvili_statement_party_vc" platform="highweb"/></link>, де, як очікується, можуть опинитись його соратники з українськими паспортами.