Референдум у Республіці Сербській: свято чи сепаратизм?

У неділю в сербському автономному анклаві у Боснії і Герцеговині, попри заборону Конституційного суду цієї країни, провели референдум про збереження "Дня Республіки Сербської".

Понад 99% виборців ствердно відповіли на запитання: "Чи підтримуєте ви святкування 9 січня - Дня Республіки Сербської?".

Раніше суд на рівні держави Боснії і Герцеговини визнав це свято неконституційним і заборонив проводити референдум.

"День Республіки Сербської" збігається з датою церковного свята Святого Стефана. Це, на думку суду, порушує принцип секулярності і дискримінує мусульман-босняків та католиків-хорватів.

Місцева інформагенція "Фена" <link type="page"><caption> повідомила</caption><url href="http://www.fena.ba/article/884145/bih-prosecutors-office-issues-a-call-for-hearing-to-milorad-dodik" platform="highweb"/></link> в понеділок, що прокуратура Боснії і Герцеговини викликала на допит президента Республіки Сербської Мілорада Додика. У справі про референдум він фігурує як підозрюваний.

Свято чи сепаратизм?

"День Республіки Сербської" щороку урочисто святкують на честь заснування сербської автономії у Боснії і Герцеговині.

Її перед збройним конфліктом 1992 року проголосила влада на чолі з <link type="page"><caption> Радованом Караджичем</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/03/160325_who_is_karadzic_or" platform="highweb"/></link>, якого в березні Міжнародний трибунал із воєнних злочинів визнав винним у геноциді.

Мілош Шолая, політолог із Університету в місті Баня-Лука (Республіка Сербська), сказав ВВС Україна, що після референдуму у внутрішній та зовнішній політиці до Республіки Сербської як суб'єкту "ставитимуться серйозніше".

На думку пана Шолая, в Боснії і Герцеговині існують три напрямки політики: центристська, яку підтримують мусульмани в Сараєво, та дві сепаратистські – Республіка Сербська та політика окремого анклаву, що вимагають етнічні хорвати. Політолог вважає, що внутрішній діалог є єдиним шляхом для стабільності в державі. Інакше можливі різні сценарії розвитку кризи.

"Хорватія може підтримати намагання створити інституційно організовану автономію вищого рівня, тобто втілення ідеї Хорватської республіки Боснії і Герцеговини. Туреччина тут, в регіоні, також активний гравець, зокрема в Боснії, що є доктриною її зовнішньої політики", - каже професор Шолая.

Редакторка Avangarda.ba з Мусульмансько-хорватської федерації Дженана Каруп-Дружко вважає, що референдум в Республіці Сербській може створити небезпечний прецедент у регіоні. Опоненти референдуму очікують на рішучі дії міжнародної спільноти, зокрема США та ЄС.

Розкол у міжнародній спільноті

Чимало політиків та оглядачів бачать у цьому референдумі спробу "розхитати" ситуацію в Боснії і Герцеговині.

Вперше від підписання Дейтонської мирної угоди 1995 року в регіональних ЗМІ можна було почути слова "війна" і "можливий конфлікт".

Дипломати західних країн закликали до стриманості та примирення. Але їм не вдалося переконати владу в Баня-Луці відмовитися від референдуму.

І хоча офіційний Белград рішуче виступив проти проведення цього референдуму, правозахисники попереджають, що після втрати Косова Сербія дедалі частіше "позирає" у бік Баня-Луки. У липні міністерства внутрішніх справ Сербії та Республіки Сербської <link type="page"><caption> провели</caption><url href="http://www.mup.gov.rs/wps/portal/sr/aktuelno/aktivnosti/69d650a9-418c-4b7b-9efc-8ee8c0fafb3f/!ut/p/z1/tVRNc5swEP0tPXDEWr5Fb0ziko9h6o7HsdGFEbLAakEQWbbTfx_Z6aFxE0imY12Qdt57y77VChG0QkTSvaipFp2kjTnnJCy-x1nopODeYz_5BkkGAczmHqQ3Plq-BqTh1IXkRxRf30-xh28AkWH-AyKIsJ1SXGqUa7Xjp4DUvd6gvN-VjWAF-61EYzYW9B3jWlIL6C-9443sTjuxl91WCwvCeB0GQGPbdzCz_TIq7ZhXzMacYwYVrUqvOur3TKxR_iH0csyBY4HwzkrgD38AQMYMJmMpyLkGOJCESYohwG76EJ0D_m3SHSJ105UvDU9k6eEaEcUrrria7JQJb7Tut18tsOBwOEzqrqsbPlFbC95ibEw30OoVEL1kGf6N3HgVvWtGHKD5sZTlVVbMblHuHA9yWwxSihOa1nxCK0ZDFqxt5rim21HAbVzx0HawRz0cYexwH-XeZ6_HXvADWshOtca9kQLgDD7_ZLJh-dmF5d3LygcXlQ_-15y7sUE1cyB-Pj6SxDxfndT8yYzARd4vk8hV2VVmBq6nemMLWXVo9SFq3y5a7LX2YgVi1i6xxrfgmchTULdFNvX-_ugg__IMj2Iomg!!/dz/d5/L2dBISEvZ0FBIS9nQSEh/?urile=wcm%3Apath%3A%2Fpublic_cyrillic%2Fpocetna%2Faktuelno%2Faktivnosti%2F69d650a9-418c-4b7b-9efc-8ee8c0fafb3f" platform="highweb"/></link> спільне антитерористичне тренування "Дрина 2016".

Політолог Славіша Орлович із Белградського університету сказав ВВС Україна, що зараз у Республіці Сербській нереально провести референдум про незалежність. Проте референдум про національне свято свідчить, що Баня-Лука зробить усе, аби зберегти автономію в рамках Боснії і Герцеговини.

Та все ж, побоювання щодо референдумів не є безпідставним. У листопаді 1991 серби в Боснії і Герцеговині провели плебісцит про те, щоб залишитися в колишній Югославії. У березні 1992 року мусульмани і хорвати провели референдум про незалежність Боснії і Герцеговини, який серби бойкотували.

Після того настав збройний конфлікт, в якому до 1995 року загинули понад 100 тисяч людей.

Президент Мілорад Додик останніми роками каже про нові референдуми щодо розширення повноважень сербського анклаву. А нещодавно заявив і про плани провести у 2018 році референдум про "самостійність" Республіки Сербської.

Верховний представник міжнародної спільноти по Боснії і Герцеговини Валентин Інцко заявив, що можна застосувати певні санкції проти організаторів референдуму про національне свято.

При цьому деяку нерішучість у цьому питанні оглядачі пов'язують із розколом у міжнародній спільноті, зокрема з приводу майбутнього зовнішньополітичного курсу Республіки Сербської.

У Міжнародній рада для запровадження миру в Боснії є консенсус щодо інтеграції Боснії і Герцеговини до ЄС. Росія своєю чергою виступає проти її вступу до НАТО.

Минулого року Росія також блокувала в Радбезі ООН визнання різанини у Сребрениці геноцидом.

Міжнародна рада для запровадження миру в Боснії також <link type="page"><caption> підтримала</caption><url href="http://www.ohr.int/?p=96142" platform="highweb"/></link> заборону референдуму про свято у Республіці Сербській, у той час як Москва залишилася "стриманою".

За три дні до проведення референдуму президент Республіки Сербської Мілорад Додик зустрівся в Москві з Володимиром Путіном.

Співрозмовники ВВС Україна згодні, що Росія має інтереси в регіоні. Наприклад, політолог Шолая із Баня-Луки не бачить проблеми в дедалі тісніших зв'язках між Республікою Сербською та Росією.

Пан Шолая каже, що Росія в Республіці Сербській має значні інвестиції, зокрема пов'язані з енергетикою.

Тим часом пані Каруп-Дружко вважає, що певна підтримка референдуму російською владою має на меті продемонструвати силу Москви.

Подібної думки і політолог Орлович із Белграда, який вважає, що референдум є "прикладом стосунків між великими силами, які через хребет маленьких держав, на рівні експерименту демонструють свої власні інтереси".

Вибори та ЄС

У неділю, 2 жовтня, у Боснії і Герцеговині відбудуться місцеві вибори. Проведення референдуму необхідно розглядати у контексті цієї передвиборчої кампанії.

Пан Додик, який перебуває при владі вже десять років, та його партія Союз незалежних соціал-демократів останніми роками втрачають популярність, а суперечки довкола референдуму використовують інші партії.

Справу щодо референдуму в Конституційному суді ініціював лідер провладної мусульманської Партії демократичної дії Бакір Ізетбеґович.

Перед тим суд також заборонив використання окремого герба та гімну Республіки Сербської.

Але попри занепокоєння напруженою політичної ситуацією довкола референдуму, із Брюсселя в Сараєво надіслали важливу новину. Минулого тижня ЄС прийняв заявку Боснії і Герцеговини на членство в Євросоюзі.

При цьому Боснія і Герцеговина поки що залишається серед тих країн регіону Західних Балкан, які відстають у процесі євроінтеграції. Її проблеми переважно пов'язані із браком реформ та неефективністю державних інституцій.