Гордість і страх: Туреччина через місяць після путчу

Розкидані шматки даху, що обвалився, штукатурка, стирчать шматки металу і уламки скла. Так виглядають зараз деякі зали парламенту Туреччини. Через місяць після спроби державного перевороту в політичному серці Туреччини все ще зяють діри.

Подейкують, що частину будівлі парламенту залишать в такому вигляді, щоб вона нагадувала про одну з найтрагічніших спроб перевороту в історії Туреччини.

Пізно ввечері 15 липня ракети вдарили по будівлі Великих національних зібрань Туреччини. Військові використовували винищувачі F-16 і бойові вертольоти, намагаючись взяти владу в свої руки. Танки в'їхали в Анкару і Стамбул, змітаючи все на своєму шляху, а солдати зайняли позиції на мосту через Босфор.

Змовники оголосили військовий стан. Спецназ штурмував готель в Мармарисі, в якому зупинився Реджеп Ердоган. Але вони запізнилися. Ердоган вже летів до Стамбула.

З борту літака він вийшов на зв'язок з журналістами по мобільному телефону і закликав людей вийти на вулиці. Це був вирішальний момент. Спроба путчу провалилася.

Однак 240 людей загинули в протистоянні зі змовниками. Події тієї ночі назавжди залишаться в пам'яті країни.

"Це була ніч жаху. Але ми боялися не за своє життя, ми боялися за наш народ", - говорить депутат від правлячої партії Равза Кавакчі Кан, коли ми обходимо напівзруйновану будівлю парламенту.

"Але це був день, коли ми захистили нашу демократію. Він об'єднав людей Туреччини. Це була наша війна за свободу", - продовжує вона.

У певному сенсі спроба перевороту розділила країну.

Із 1960 року військові тричі захоплювали владу в Туреччині. На четвертий раз люди вирішили протистояти зміні влади і заплатили високу ціну.

Ердоган викликає у турецьких виборців найрізноманітніші емоції.

Але головний висновок, який можна зробити після 15 липня, - люди в Туреччині хочуть, щоб їхнє майбутнє визначалося біля виборчих урн, а не за допомогою військових переворотів.

Захід осторонь

Є ознаки того, що розрив між політичним опонентами в Туреччині скорочується. Так, лідери опозиції вперше взяли участь в масовому мітингу в підтримку демократії. Ходу очолив Ердоган.

Але на цьому політична єдність Туреччини закінчується. Прокурдська Демократична партія народів все ще виключена з політичного процесу; влада звинувачує її в надмірно тісних зв'язках з бойовиками Робочої партії Курдистану. ДПН це заперечує.

Після спроби перевороту чистки, проведені владою, досягли безпрецедентного розмаху. Понад 23 тисяч осіб були затримані або заарештовані, 82 тисячі осіб втратили свої посади.

Всі вони звинувачуються в підтримці спроби перевороту Фетхуллаха Гюлена, якого Анкара вважає натхненником змовників. Гюлен вже багато років живе в добровільному вигнанні в США і має широку мережу послідовників.

Вважається, що вони створили в Туреччині тіньові структури - так звану паралельну державу. Сам Гюлен, який колись був соратником Ердогана, заперечує ці звинувачення.

"Це не чистки, - запевняє депутат Кан. - Ми дуже прозорі. А щодо затриманих - всьому є докази. Кожен, хто не був частиною цього (змови. - Ред.), буде звільнений".

Західні країни засудили спробу перевороту, але також засудили і хвилю затримань і арештів, що послідувала за цим. Це обурило багатьох в Туреччині - тих, хто сприймає такі висловлювання як недостатню солідарність з Анкарою.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель неодноразово відвідувала Туреччину в спробі зупинити наплив мігрантів до Західної Європи. Але жоден із західних лідерів не приїхав до Туреччини за минулий місяць, щоб висловити підтримку країні, яка є членом НАТО і кандидатом на вступ до ЄС.

"Ми дуже засмучені, - каже Кан. - Проявіть хоч якесь співчуття до тих, хто йшов на танки. Західні країни виглядають набагато стурбованішими долею змовників - цими боягузами, - аніж долею турецького народу".

"Помилково звинувачені"

У число установ, які були закриті після спроби перевороту, увійшли всі військові академії. Влада намагається "очистити" збройні сили від змовників: 142 студенти однієї з академій сидять у в'язниці поблизу Анкари. Члени їхніх сімей кажуть, що хлопців звинувачують помилково.

15 липня курсантів перевезли в Анкару для навчань, кажуть родичі. Влада підозрює, що курсантів привезли на одну з баз для участі в перевороті.

"Мій брат вчився, щоб служити своїй країні. Він готовий померти за неї, - каже сестра одного із затриманих. - Не може бути, щоб він був зрадником. Ми не визнаємо ці звинувачення. Ми всі проти перевороту. Але невинних треба відпустити" .

Інша дівчина плаче, заколисуючи на руках дитину свого брата: "Його доньці чотири дні тому виповнився рік. Їй потрібен батько. Ми ніколи не були пов'язані з терористичною організацією Фето (Фетхуллаха Гюлена. - Ред.). Ми проклинаємо їх".

Гюленистів зараз звинувачують не тільки в спробі організації перевороту.

Їм тепер приписують, зокрема, масові акції протесту в парку Гезі в 2013 році або інцидент, в ході якого ВПС Туреччини збили російський військовий літак в 2015 році.

Цікаво, що раніше Ердоган неодноразово брав на себе відповідальність за дії турецького пілота.

Є побоювання, що до прихильників Фетхуллаха Гюлена тепер запишуть мало не всіх опонентів Ердогана. Схоже, що в "новій Туреччині" ти або виступаєш прихильником режиму і опонентом перевороту, або ризикуєш бути оголошеним послідовником Гюлена.

Концерт відомої в Туреччині співачки заборонили після того, як вона відмовилася виступити на марші на підтримку демократії в Стамбулі. У Союзі акторів Туреччини кажуть, що "полювання на відьом поширюється на інтелектуалів, журналістів, артистів, письменників і акторів, які не мають нічого спільного з Фето".

Арда Айдин - один з шести акторів, яких відсторонили від роботи в очікуванні розслідування влади. Інших звільнили за "поганий виступ".

"Скоріше за все, нас відсторонили, бо ми критикували владу протягом останніх років. Але смішно стверджувати, що ми пов'язані з Гюленом, - каже Айдин. - Ті, хто тисне на нас, намагаються заткнути нам рот. Вони думають, ми злякаємося. Але опозицію не можна змусити замовкнути".

Протягом трьох тижнів після спроби перевороту тисячі людей збиралися щоночі на вулицях великих міст Туреччини на "мітинги на захист демократії". Вони слухали промови політиків і розмахували прапорами.

Багато людей виходили підтримати свого президента, рейтинг якого зараз сягнув рекордних висот. Але були й ті, хто виходив заради своєї країни. Країна переживає сплеск націоналізму.

На ранок після спроби перевороту Туреччина прокинулася непохитною і гордою тим, що відстояла демократію. Але небезпека розколу зберігається. І іспит на демократію ще не пройдений до кінця.