Чого чекати від зустрічі "нормандської четвірки" в Парижі?

Цієї п’ятниці в Парижі зустрінуться лідери "нормандської четвірки" - президенти України, Росії, Франції й канцлер Німеччини.

Очікується, що вони обговорять низку питань, пов’язаних з реалізацією мінських домовленостей та мирним врегулюванням на Донбасі.

ВВС Україна поговорила з українськими політологами про те, у якій обстановці відбуватиметься спілкування "нормандської четвірки" та чого варто очікувати за результатами зустрічі в Парижі.

Все тихо

Зустріч "нормандської четвірки" відбувається на тлі відносного затишшя на Донбасі.

У вівторок увечері Тристороння контактна група у Мінську домовилась про поетапний відвід озброєнь калібром менше ніж 100 мм. Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко називає цю угоду головним результатом, якого досягли "під зустріч у Парижі".

На думку експерта, ключовим сигналом зустрічі "четвірки" буде те, що Мінські угоди, незважаючи на всю критику, таки діють.

"Ці угоди з багатьох причин не влаштовують жодну зі сторін, але й відмовлятися від них не випадає. Це – як валізка без ручки: нести незручно, а випустити не те, що шкода, але й просто небезпечно", - каже пан Фесенко.

Термін дії угод спливає наприкінці цього року. Жодної альтернативи їм наразі не існує.

Петро Порошенко вже заявив, що Україна не налаштована пролонгувати їх дію на наступний рік: виконати всі пункти домовленостей, на його думку, необхідно в обумовлений у документі термін.

Закінчення конфлікту?

Один із лідерів самопроголошеної "ДНР" Денис Пушилін напередодні зустрічі "нормандської четвірки" заявив, що підписання угоди про відвід озброєнь фактично "означає закінчення війни".

Українські політологи до цієї заяви поставилися скептично.

"Досвід реалізації схожої домовленості щодо важких озброєнь показав, що її графік збивався, фіксувалися постійні порушення. До місць зберігання відведеної техніки не мали доступу спостерігачі ОБСЄ. Тому в мене є скепсис щодо того, наскільки повно і коректно буде виконана ця домовленість", - зізнається ВВС Україна Володимир Фесенко.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі "112 каналу" закликав не перебільшувати значення цієї угоди, називаючи її лише однією зі стадій конфлікту на Донбасі.

"(Заява Пушиліна) може бути адресована "своїм". Він хоче продемонструвати, яка він велика людина, зміг закінчити війну", – сказав експерт.

Вибори передусім

Обговорення проблеми місцевих виборів на непідконтрольних Києву територіях в Адміністрації президента України називають лише однією з тем паризької зустрічі. Але перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий вважає цю тему ключовою.

Причина, за його словами, - у специфічному баченні алгоритму розв’язання кризи на Донбасі західноєвропейськими дипломатами.

"Німеччина і Франція просто зациклені на питанні виборів. Від тамтешніх дипломатів можна почути: давайте, мовляв, досягнемо узгодженого рішення про те, коли їх варто проводити, а технічні деталі обговорюватимемо потім", – каже експерт-міжнародник ВВС Україна.

"Технічні деталі" – це питання демілітаризації Донбасу, проблема участі у виборах сотень тисяч переселенців, контроль над українсько-російським кордоном.

"Вони виривають одну "детальку" – вибори - з усього механізму врегулювання і думають, що за допомогою неї весь механізм запрацює", - говорить пан Солодкий.

Певна логіка в цьому є, пояснює експерт. Зараз Київ відмовляється вести переговори з керівництвом "ДНР" та "ЛНР", аргументуючи це тим, що ці люди не є легітимно обраними представниками Донбасу.

У разі проведення там виборів, такі легітимні представники з’явилися б, Київ міг би без докорів сумління сісти з ними за стіл переговорів, конфлікт перетворився на внутрішньо український, "одомашнився би", а німецькі і французькі дипломати скинули б "донбаський тягар" із плечей.

Тому, продовжує пан Солодкий, не виключено, що в питанні проведення виборів на Донбасі на Україну можуть тиснути західні партнери.

"Такого плану не знаю"

Мінські домовленості кажуть: вибори в "окремих районах" Донбасу мають пройти за українським законодавством. За чинним законом про місцеві вибори, провести волевиявлення там майже неможливо.

Однак, як ідеться у "плані Мореля", котрий активно обговорюють спостерігачі останнім часом, якби Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, то де-юре вибори на цих територіях пройшли би за українським законодавством, а де-факто – під егідою самопроголошених "республік".

Спостерігачі наразі розходяться в тому, хто саме лобіює ухвалення такого плану виборів на Донбасі. ЗМІ називають його справжнім автором не лише координатора політичної підгрупи контактної групи П’єра Мореля, але й лідерів Німеччини та Франції чи навіть неформальний альянс США та Росії.

Київ наразі стримано коментує "план Мореля".

"Я такого плану не знаю", – заявив у середу заступник глави Адміністрації президента з зовнішньополітичних питань Костянтин Єлісєєв.

І розтлумачив: на кожному своєму засіданні контактна група розглядає таку кількість документів, що якби кожному з них надавали таку саму увагу, як цьому, то "далеко би ми не заїхали".

Загроза стабільності

Опитані ВВС Україна експерти кажуть, що реалізувати "план Мореля" в конкретних українських умовах буде вкрай важко.

Провести поступки самопроголошеним "республікам" через парламент, тим більше у передвиборчий період – практично нереально, кажуть вони.

"Розгляд цього плану в українському політикумі призведе до вибуху бомби. Ніхто за нього голосувати не буде", – каже Ігор Семиволос.

Та й Україна, за його словами, зможе чинити спротив можливому тиску з Заходу.

І перші, і другі мінські домовленості, нагадує експерт, підписувалися в гірших для Києва умовах, фактично під час наступу сил "ДНР" та "ЛНР" на військових АТО. Сьогодні позиції України кращі, резюмує він.

Та й у Німеччині розуміють, що розгляд чи й ухвалення "плану Мореля" може призвести до внутрішньополітичної дестабілізації в Україні, каже Сергій Солодкий.

Гостроту ситуації в державі переконливо продемонстрували події біля Верховної Ради під час ухвалення конституційних змін у першому читанні 31 серпня.

"Вибори за будь-яку ціну можуть призвести до катастрофи. Йтиметься про внутрішню стабільність в Україні: як її громадяни відреагують на легітимізацію бандитів на окупованих територіях? Думаю, для європейців стабільність на 90 з лишком відсотках території України набагато важливіша, ніж легітимізація представників Путіна на Донбасі", - припускає пан Солодкий.

Росія відкидає звинувачення з боку України, НАТО та країн Заходу щодо причетність до боїв на Донбасі.

"На потім"

Виходячи з таких міркувань, експерти припускають, що самопроголошені "республіки" таки проведуть власні "місцеві вибори" в обумовлені ними терміни: "ДНР" - 18 жовтня, "ЛНР" - 1 листопада.

"Це рішення ламає логіку політичної частини мінських домовленостей", - констатує Володимир Фесенко.

У Адміністрації президента кажуть: рішення про проведення "фейкових виборів" має бути скасоване негайно і безумовно, це - позиція не лише Києва, але й Берліна з Парижем.

Можна очікувати, що на зустрічі "нормандської четвірки" лідери України, Франції та Німеччини засудять це "волевиявлення".

Пан Фесенко каже, що, за його даними, Україна готує жорстку реакцію на ймовірне проведення цих "виборів". Він припускає, що це може бути корекція ухваленого 31 серпня законопроекту про зміни до Конституції: з його перехідних положень можуть прибрати суперечливу згадку про "особливий порядок місцевого самоврядування" на неконтрольованих територіях Донбасу.

Зрештою, про такий варіант розвитку подій нещодавно говорив Петро Порошенко.

"Якщо Москва все ж вирішить поховати мінські угоди, то ми повернемось до змісту змін до Конституції", - заявив він на початку вересня на засіданні Ради регіонального розвитку.

Отож, припускає Володимир Фесенко, учасники "нормандської четвірки", швидше за все, констатують, що пошуки компромісу в питанні місцевих виборів відкладуть "на потім".

"Думаю, вони де-факто визнають, що і Україна, і сепаратисти проведуть власні місцеві вибори. І констатують: давайте десь, може, наступного року домовлятися провести ці вибори ще раз", – каже політолог.