Демілітаризація Широкина: запитання і відповіді

Про демілітаризацію однієї з найгарячіших точок АТО – села Широкине – говорять уже кілька місяців.

Представники "ДНР" стверджують, що їхні підрозділи відійшли з цього села на початку липня. А протягом останнього тижня назва невеликого села поблизу Маріуполя прозвучала у розмові лідерів України, Росії, Німеччини та Франції.

ВВС Україна зібрала та систематизувала відомі факти про демілітаризацію Широкина: хто її ініціював, як вона здійснюватиметься та до чого може привести.

Що таке Широкине і чому воно таке важливе?

Широкине – це село Волноваського району на Донеччині. Воно розташоване на березі Азовського моря приблизно за 15 кілометрів від східних районів Маріуполя.

У військовому плані воно є важливим через своє розташування на дорозі з Новоазовська – прикордонного містечка, яке зараз контролюється "ДНР", - до Маріуполя, стратегічно важливого порту, підконтрольного Києву, яка веде далі на Крим.

Крім того, в районі Широкина розташована панівна висота, з якої теоретично можливо обстрілювати східні райони Маріуполя.

У чиїх руках і в якому стані зараз перебуває Широкине?

Широкине – початковий пункт "лінії розмежування" між територіями, що контролюються українським урядом та самопроголошеними "республіками".

Донедавна це була одна з найгарячіших точок "східного фронту". До початку липня у різних частинах села перебували та вели бої військовослужбовці сил АТО та бойовики "ДНР".

1 липня представники "ДНР" заявили, що "в односторонньому порядку оголошують Широкине демілітаризованою зоною", а наступного дня <link type="page"><caption> вивели з села свої підрозділи</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/07/150702_vs_shyrokine_situation" platform="highweb"/></link>, закликавши ЗСУ зробити те саме.

Перший комбат полку "Азов", який, зокрема, вів бойові дії в Широкині, депутат парламенту Андрій <link type="page"><caption> Білецький заявив</caption><url href="https://vk.com/video-72444174_171172590?list=c149424ff645aefb1b" platform="highweb"/></link>, що справжньою причиною відходу бойовиків з села є "несення ними таких втрат, з якими вони вже не могли втримувати Широкине".

"Вони будуть свою поразку камуфлювати під добру волю", - резюмував він.

Нині підрозділи АТО залишаються на своїх позиціях у Широкині. У селі тривають поодинокі бойові зіткнення: в понеділок там навіть поранили члена моніторингової місії ОБСЄ. Однак спостерігачі констатують, що градус напруги останнім часом там помітно знизився.

Переважна більшість з понад тисячі мешканців, які проживали у селі перед початком конфлікту, виїхали звідти. 20 липня моніторингова місія ОБСЄ заявила, що всі цивільні мешканці залишили Широкине. Однак 27 липня звіт місії повідомив про присутність у селі цивільних мешканців.

Спостерігачі кажуть, що майже всі будинки у селі пошкоджені або зруйновані. Станом на початок липня частина населеного пункту була замінована, на його вулицях траплялися міни, що не розірвалися.

Що таке демілітаризація Широкина і як вона виглядатиме?

Про створення 30-кілометрової демілітаризованої зони по обидва боки лінії зіткнення йшлося ще у "перших мінських домовленостях", підписаних у вересні минулого року. Однак цей пункт досі так і не виконано.

Про демілітаризацію Широкина говорять від початку квітня цього року, коли, за словами заступника голови СММ ОБСЄ Александера Хуга, "СММ запропонувала сторонам відійти з цієї території".

Наразі не відомо, як саме виглядатиме демілітаризація: військовий експерт з Центру Разумкова Микола Сунгуровський каже, що вона може мати різні рівні – від відведення озброєнь великого та середнього калібру до повного відходу військ з Широкина.

"За розробку детального плану відведення та погодження всіх його аспектів, а також його реалізацію несуть відповідальність сторони (конфлікту. – Ред.)", - заявив ВВС Україна пан Хуг.

29 липня у прес-центрі АТО<link type="page"><caption> сказали</caption><url href="https://www.facebook.com/ato.news/posts/1040234095987396" platform="highweb"/></link>, що Україна відведе з демілітаризованої зони важке озброєння, однак "у 30-кілометровій зоні буде збережена українська військова присутність… бійці у амуніції, зі зброєю (перш за все, автомати та кулемети) і далі займатимуть укріплені рубежі", а до Широкина увійдуть морські піхотинці ЗСУ.

Водночас про Широкине йшлося у минулотижневій розмові лідерів "нормандської четвірки", і виглядає на те, що на ній обговорювалися інші варіанти – зокрема повне виведення українських сил з села.

<link type="page"><caption> Сайт російського президента</caption><url href="http://kremlin.ru/events/president/news/50050" platform="highweb"/></link> Володимира Путіна повідомив, що під час розмови "було відзначено необхідність виведення українських силовиків з селища Широкине, як це раніше зробили ополченці як жест доброї волі".

А <link type="page"><caption> прес-служба Єлисейського палацу</caption><url href="http://www.elysee.fr/communiques-de-presse/article/entretien-telephonique-en-format-normandie-ukraine/" platform="highweb"/></link> зазначила: "Стосовно Широкина, четверо лідерів взяли до відома відведення сепаратистських сил і попросили СММ і СЦКК знайти до 3 серпня (наступна зустріч Контактної групи у Мінську - <italic>Ред</italic>.) практичні рішення про виведення українських військ та розгортання СММ ОБСЄ".

У звіті про цю розмову <link type="page"><caption> на сайті Петра Порошенка</caption><url href="http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-rozmovu-u-normandskomu-formati-35704" platform="highweb"/></link> жодного слова про Широкине немає.

Чи розмістять у Широкині постійний спостережний пункт місії ОБСЄ?

Ще у травні про те, що "в Широкині, в Донецькому аеропорту і в 10 пунктах вдовж лінії зіткнення, де йдуть найбільш запеклі протистояння" обладнають постійні спостережні пункти місії ОБСЄ, <link type="page"><caption> заявив Петро Порошенко</caption><url href="http://www.president.gov.ua/news/zayava-prezidenta-ukrayini-dlya-zmi-pid-chas-vizitu-do-nimec-35301" platform="highweb"/></link>.

Днями про обладнання такого пункту в Широкині заявив і прес-центр АТО.

Однак заступник голови місії Александер Хуг заявив, що для того, аби СММ діяла у селі на "більш постійній основі", необхідно виконання двох умов: згода на це сторін конфлікту та гарантування безпеки спостерігачів ОБСЄ у Широкині та його околицях.

"На даний момент такої домовленості немає", – констатує пан Хуг.

Як у такому разі гарантуватиметься режим демілітаризації Широкина?

За словами військового експерта Миколи Сунгуровського, перевірити, чи котрась зі сторін конфлікту не заводить до Широкина заборонені озброєння, місія ОБСЄ могла б за умови безпеки свого персоналу.

У свою чергу, її могли б забезпечувати "сили розведення сторін". Такими силами, каже пан Сунгуровський, могли б бути миротворці або українські правоохоронці.

Інший варіант, що його експерт називає вкрай несприятливим для України, є патрулювання цього району змішаними групами з українських і російських, або "ДНРівських" силовиків.

"Спроби (організувати подібне патрулювання. – Ред.) були в інших конфліктах, але ні до чого доброго вони не приводили. Спочатку ситуація нагнітається всередині цих сил, потім це розростається назовні, а далі відбувається нова ескалація конфлікту", – каже пан Сунгуровський.

У понеділок представник Генштабу ЗСУ генерал-майор Олександр <link type="page"><caption> Розмазнін заявив</caption><url href="http://24tv.ua/ukrayina/militsiya_dnr_patrulyuvatime_shirokine_razom_z_ukrayinskoyu__genshtab/n597517" platform="highweb"/></link>, що Широкине, "згідно домовленостей", будуть патрулювати спільні патрулі української міліції та загонів "окремих районів Донецької області".

Однак уже в середу прес-служба Генштабу <link type="page"><caption> дезавуювала</caption><url href="http://www.mil.gov.ua/news/2015/07/29/zayava-pres-sluzhbi-generalnogo-shtabu-zbrojnih-sil-ukraini--/" platform="highweb"/></link> цю заяву, повідомивши, що пан Розмазнін "мав на увазі лише одну з пропозицій, яку озвучили інші учасники переговорного процесу у рамках Тристоронньої контактної групи. Українська сторона не погодилася на цю пропозицію".

Хто і чому протестує проти демілітаризації Широкина?

Проти відведення озброєнь, а тим більше виходу українських військових з Широкина протестують у батальйоні "Донбас" та полку "Азов", які до останнього часу на ротаційній основі перебували на позиціях у цьому селі.

Однак цього тижня обидва ці підрозділи вивели звідти для "доукомплектування та підвищення боєздатності" і замінили їх регулярними підрозділами морської піхоти ЗСУ.

Микола Сунгуровський каже, що зробили це, зокрема, тому, що добровольчі підрозділи, які зараз перебувають у підпорядкуванні МВС, було б складніше примусити до спільного патрулювання Широкина з російськими або "ДНРівськими" силовиками.

Перший комбат "Донбасу", депутат парламенту Семен Семенченко сказав ВВС Україна, що досвід попередніх домовленостей з бойовиками – зокрема щодо Донецького аеропорту та Дебальцевого – незмінно призводив до порушення їх з боку формувань самопроголошених "республік" і до втрати територій Україною.

Він називає Широкине важливим пунктом у обороні Маріуполя і передбачає, що після відведення звідти українських сил ключовий порт стане вразливим для нападу зі сходу.

За його словами, бійці "Донбасу" протягом останніх тижнів здійснили рейди на позиції, які раніше займали в Широкині бойовики, і знайшли там значний арсенал зброї та боєприпасів.

"Вони збиралися повернутися", - каже пан Семенченко.

"Якщо Україна готова здавати Широкине, то треба бути готовими і до втрати Маріуполя", - стверджує на сторінці "Азова" у соцмережах перший командир батальйону, депутат парламенту Андрій Білецький.

Утім, представники влади запевняють: обороноздатність Маріуполя від демілітаризації Широкина не постраждає.

Президент Петро Порошенко <link type="page"><caption> запевнив</caption><url href="http://www.mil.gov.ua/news/2015/07/27/prezident-mariupol-%E2%80%93-forpost-na-chodi-yakij-ukraina-zahishhatime-i-ne-dozvolit-zahopiti-bojovikam--/" platform="highweb"/></link>, що це селище не ввійде до буферної зони, з якої відводитимуться важкі озброєння.

А голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://donoda.gov.ua/?lang=ru&sec=02.03.09&iface=Public&cmd=view&args=id:28918;tags:46" platform="highweb"/></link>, що навіть після демілітаризації Збройним силам України знадобиться лише 15 хвилин, щоб у разі потреби повернутися на свої попередні позиції.