У Бельгії арештували активи Росії за позовом акціонерів ЮКОСа

ЮКОС

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Колишні акціонери ЮКОСа виграли в міжнародних судах декілька справ проти Росії

Всі російські установи в Бельгії, за винятком тих, які захищені дипломатичним імунітетом, отримали повідомлення про арешт їхнього майна за позовом колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС. Про це повідомляють російські інформагентства, які отримали копію відповідної постанови.

Підставою для арешту є рішення бельгійського арбітражного суду від 18 липня 2014 за позовом компанії Yukos Universal Limited на суму в 1,6 млрд євро - про це сказано в документі судових приставів, поширеному серед російських установ.

Позивач посилається на "систематичну відмову Росії виконувати винесені проти неї судові рішення". З аргументації, за даними агенції "РИА Новости", випливає, що Росія, ймовірно, "не має наміру добровільно виконувати вирок", тому пристави вирішили накласти арешт на майно боржника, яке перебуває у третьої особи.

Представниця контори судових приставів "Марк Сакре - Стефан Сакре - Піт Де Смет" у розмові з агенцією "Інтерфакс" розповіла, що перераховані в списку організації зобов'язані заявити про власні кошти, майно в Росії та борги перед РФ протягом двох тижнів.

У переліку є майже всі зареєстровані в Бельгії великі банки і навіть такі організації, як "Євроконтроль", який регулює повітряний рух над Європою.

Також вказані всі російські представництва, окрім дипломатичних - аж до архієпископства Брюссельського і Бельгійського Російської православної церкви, а також представництва недержавних організацій та ЗМІ.

У ВВС наразі немає незалежного підтвердження цієї інформації.

Поза Страсбургом

Колишні акціонери ЮКОСа виграли в різних міжнародних судах декілька справ проти Росії.

Наприкінці липня 2014 року Європейський суд з прав людини зобов'язав Росію виплатити колишнім акціонерам компанії компенсацію в 1,86 млрд євро.

Ходорковський

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Екс-голова ЮКОСа Михайло Ходорковський був засуджений в Росії

Згідно з вердиктом, в цю суму входить компенсація за штрафи, які російське міністерство з податків і зборів наклало на ЮКОС у 2000 та 2001 роках під час податкової перевірки, а також повернення частини виконавчого збору, який стягнули із компанії.

У грудні 2014 року це рішення Страсбурзького суду вступило в силу. Росія за півроку мала розробити план для організації виплат, але так цього і не зробила. У російському міністерстві юстиції назвали рішення ЄСПЛ безпідставним.

Однак Страсбурзький суд спростував наявність зв'язку між нинішнім рішенням бельгійської влади арештувати майно Росії та вердиктом ЄСПЛ у справі ЮКОСа.

"Інформація про те, що рішення, прийняті в Бельгії, засновані на невиконанні Росією рішення суду у справі ЮКОСа, є неправильною", - йдеться в повідомленні ЄСПЛ, яке отримала Російська служба Бі-бі-сі.

В ЄСПЛ кажуть, що питання про виконання Росією рішення суду обговорюють у комітеті міністрів Ради Європи.

Однак це - не єдине рішення на користь ЮКОСа, яке виніс міжнародний арбітраж.

На користь колишніх акціонерів компанії в липні 2014 року виніс рішення Третейський суд в Гаазі. Цей суд зобов'язав Росію виплатити колишнім акціонерам 50 млрд доларів.

Головна відмінність цієї справи від позову до ЄСПЛ - те, що вже зараз компанія GML, яка об'єднує спадкоємців колись найпотужнішої нафтової компанії в Росії, може намагатися отримати як компенсацію російську власність по всьому світу.

"Зовсім мало"

Незважаючи на повідомлення про арешт майна, багато експертів невисоко оцінюють шанси GML стягнути з Москви належне за рішенням Гааги.

Колишній керівник правового управління ЮКОСа Дмитро Гололобов написав у Facebook, що в результаті цих арештів в Бельгії можна буде отримати "скоріше за все, зовсім мало".

"Спочатку формально "арештують" (направлять повідомлення про можливість арешту і надання інформації) все, щодо чого існує хоч найменша підозра, що це належить Російській Федерації (державі, бо вона боржник). Далі події розвиватимуться таким чином. Організації, які володіють державним імунітетом, представлять в суд інформацію про імунітет, і від них відстануть; організації, не пов'язані з державою, представлять свої документи і з них теж знімуть умовний "арешт", - вважає пан Гололобов.