Вибори в Туреччині: що необхідно знати

Парламентські вибори 7 червня в Туреччині розглядають як референдум щодо політичного устрою країни.

Пропрезидентська партія "Справедливість і розвиток" (AKP) намагатиметься здобути більшість у парламенті, щоб ініціювати конституційні зміни на користь повноважень президента. Якщо AKP переможе, президент Реджеп Таїп Ердоган може очолити уряд, а роль парламенту значно зменшиться.

Водночас ліва прокурдська Народно-демократична партія (HDP), яка набирає обертів, може не лише завадити цим планам, а й своїм електоральним успіхом засвідчити послаблення підтримки AKP у суспільстві після 13 років перебування при владі.

Мета пропрезидентської сили

Реджеп Ердоган, якого обрали президентом минулого року після 11 років перебування на посту прем'єр-міністра, зараз прагне зберегти контроль над урядом через зміну конституційного устрою з парламентської республіки на президентську.

Для цього необхідно, щоб його AKP здобула щонайменше 330 голосів з усіх 550 депутатських місць - мінімум для ініціювання референдуму щодо збільшення повноважень президента.

Якщо ж провладна партія AKP отримає 367 місць, тобто дві третини парламенту, то тоді вона зможе змінити політичний устрій країни і без референдуму - це дозволяє конституція Туреччини.

Партія "Справедливість і розвиток" - пробізнесова, помірно ісламська провладна партія. Офіційно її голова - прем'єр-міністр Ахмет Давутоглу, але фактично її контролює президент Реджеп Ердоган.

Роль президента

Опозиційні партії скаржаться, що президент Реджеп Ердоган порушив правила, беручи участь у виборчій кампанії AKP, адже таким чином він виступає як очільник партії, а не як безсторонній лідер держави.

Він також очолював кілька засідань уряду, що дозволено робити президенту лише за виняткових обставин.

Соціологічні опитування свідчать про стійку суспільну підтримку чинної парламентської системи (навіть серед виборців AKP), тож владні амбіції президента Ердогана лише підвищують ставки на майбутніх виборах.

Плани інших партій

Лідер головної опозиційної сили - Республіканської народної партії - Кемаль Киличдароглу доклав багато зусиль, щоб ідеологічно посунути свою партію від центра на лівоцентристський фланг.

І в той час, коли він планував здобути політичні бали в умовах ослабленої економіки країни, "народні республіканці" зіткнулися з серйозною конкуренцією з боку прокурдської HDP у боротьбі за лівих виборців.

Право-радикальна партія "Національний рух", схоже, залишиться третьою найбільшою партією в майбутньому парламенті.

Її багаторічний лідер Девлет Бахчелі дещо пом'якшив свою жорстку лінію щодо заперечення прав для меншин. Однак головна претензія "Національного руху" до уряду - вимоги припинити зближенню влади з курдською спільнотою.

Як уже зазначалося, курди є ключовою групою виборців для Народно-демократичної партії, яка, втім, розраховує також на голоси представників робочого та середнього класу.

Лідерами цієї політичної сили є тандем Селаттін Деміртас та Фігена Юксегдага, які нещодавно розпочали активно проводити риторику щодо розширення прав жінок та громадянських свобод з метою залучення молоді і міського населення у ряди своїх прихильників.

Які партії проходять до парламенту?

Офіційно в Туреччині заборонено публікувати результати соціологічних опитувань за десять днів до дня голосування. Тож прогнози можна робити лише на основі більш давніх досліджень. Прогнозі наступні:

Якщо вважати, що останні опитування правильні, і партія "Справедливість і розвиток" отримає 40-50% голосів, а курдська Народно-демократична партія також проходить, подолавши 10-відсотковий бар'єр (більше 50 мандатів), то це означатиме, що AKP не отримає конституційну більшість.

Враховуючи, що всі інші партії виступають проти конституційних реформ, за таких умов навряд чи "Справедливість і розвиток" зможе отримати підтримку інших політсил для ініціювання референдуму.

Якщо ж AKP збільшить кількість своїх депутатів (тобто, отримає понад 327 місць), але Народно-демократична партія все одно пройде в парламент, то соратники президента Ердогана зможуть сформувати однопартійний уряд, але все одно не зможуть гарантувати проведення референдуму.

З іншого боку, якщо HDP 10% бар'єр не подолає, то партія "Справедливість і розвиток" зможе отримати свої 330 голосів та забезпечити проведення референдуму, адже за турецькою виборчою системою їй відійдуть голоси, віддані за Народно-демократичну партію.

Чи можуть виборці розраховувати на чесні вибори?

Схоже, що самі виборці на чесність якраз і не розраховують.

Нещодавні опитування громадської думки показали, що багато виборців побоюються фальсифікацій. Кількість таких людей помітно зросла порівняно з попередніми виборами до парламенту.

Опозиційні партії звинуватили провладну AKP в підтасовуванні результатів місцевих виборів, які пройшли в березні 2015 року.

Враховуючи, як багато залежить від того, пройде чи ні HDP у парламент, її прихильники побоюються, що проурядові сили спробують сфальсифікувати результати, щоб забезпечити конституційну більшість партії президента Ердогана.

Ці побоювання призвели до того, що на майбутніх виборах виборці самі організували команди спостерігачів, які будуть стежити за ходом голосування на дільницях.